Ухвала суду № 39281259, 10.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

10 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1450/14

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченко К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014р. по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси до філії Одеського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов'язання Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління перерахувати з рахунків пенсіонера суму виплаченої пенсії та нарахованих на них відсотків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014р. управління ПФУ у Київському районі м.Одеси (далі-пенсійний фонд) звернулось в суд із позовом до філії Одеського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі-Банк) про зобов'язання ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління перечислити з рахунків ОСОБА_2 НОМЕР_1 суму 55818,49грн. нарахованої пенсії та нарахованих на неї відсотків в сумі 5590,63грн. на користь пенсійного фонду.

В обґрунтування позовних вимог пенсійний фонд посилається на те, що у січні 2009р. Банк надіслав на адресу пенсійного фонду списки пенсіонерів, які не отримують пенсію більше року, у вказаному списку перебував пенсіонер ОСОБА_2. У зв'язку з цим, на домашню адресу пенсіонера направлено 3 запрошення з проханням з'явитися до пенсійного фонду. Оскільки на запрошення пенсіонер не з'явився, з 01.02.2010р. виплата пенсії була переведена на поштове відділення, але з цього часу ним не отримана. Пенсійним фондом направлено запит до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ОМУ ГУМВС України в Одеській області, з проханням повідомити чи виїжджав на постійне місце проживання за кордон громадянин ОСОБА_2 На запит 10.03.2010р. надійшла відповідь про те, що громадянин ОСОБА_2 отримав паспорт громадянина України для виїзду на постійне місце проживання до США. На підставі даної відповіді пенсійний фонд звернувся до Банку та повідомив, що пенсіонер 30.08.2000р. отримав паспорт громадянина України для виїзду на постійне місце проживання до США, у зв'язку з чим просило повернути безпідставно виплачені кошти на рахунок пенсіонера за період з 01.10.2000р. по 31.01.2010р., в сумі 55818,49грн. та нарахованих на них відсотків 5590,63грн. Банк відмовив у поверненні цих коштів, посилаючись на те, що згідно ЗУ «Про банки та банківську діяльність» відомості про стан рахунку клієнта, операції, які були проведені на користь клієнта складають банківську таємницю. Пенсійний фонд вважає, що має право на повернення вказаних коштів, в результаті чого звернувся до суду та просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що кошти мають бути стягнуті за рішенням суду за розглядом адміністративної справи щодо стягнення з ОСОБА_2 надмірно сплачених коштів, якщо судом буде встановлено зловживання з боку пенсіонера.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у січні 2009р. Банк надіслав до пенсійного фонду списки пенсіонерів, які не отримують пенсію більше року. У списках вказаний пенсіонер ОСОБА_2

У зв'язку з цим, на адресу вказаного пенсіонера були надіслані запрошення №4644 від 06.08.2009р., №4978 від 28.08.2009р. та №5421 від 24.09.2009р., з метою встановлення причин неотримання пенсії (а.с.7).

На вказані запрошення пенсіонер не відреагував, тому з 01.02.2010р. виплата його пенсії була переведена на поштове відділення №104 та з 01.02.2010р. пенсія не отримувалась.

У зв'язку з чим, 23.02.2010р. пенсійним фондом зроблено запит №1181 до адресно-довідкового центру ГУМВС України в Одеській області з проханням терміново повідомити про місце реєстрації пенсіонера (а.с.8). У відповіді зазначено, що станом на 02.03.2010р. ОСОБА_2 у м.Одесі та Одеській області не зареєстрований (зворотній бік а.с.8).

Пенсійним фондом 23.02.2010р. направлено запит №1180 до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, з проханням повідомити, чи виїжджав на постійне місце проживання за кордон громадянин ОСОБА_2 (а.с.9). Відповіддю від 02.03.2010р. №31/30- 246 повідомлено, що згідно обліків ВСГІРФО ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_2, 30.08.2000р. отримав паспорт громадянина України для виїзду на постійне місце проживання в США (зворотній бік а.с.9).

Тому, пенсійний фонд листом від 17.03.2010р. №1959/10 повідомив Банк, що пенсіонер ОСОБА_2 30.08.2000р. отримав паспорт громадянина України для виїзду на постійне місце проживання в США, а тому просив повернути пенсію пенсіонера за період з 01.10.2000р. по 31.01.2010р., в сумі 55915,49грн. разом з нарахованими відсотками, так як вони не належать йому згідно чинного законодавства (а.с.10).

У листі банку від 12.04.2010р. за №05/0937 зазначено, що згідно ЗУ «Про банки та банківську діяльність» відомості про стан рахунку клієнта, операції, які були проведені на користь або за дорученням клієнта, укладені їм договори, складають банківську таємницю. Згідно з п.6.37 Порядку відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб в національній валюті установами ВАТ «Ощадбанк» Затвердженого постановою правління ВАТ «Ощадбанк» від 16.02.2004р. №17-2, сума, яка зарахована на рахунок по вкладу не може бути повернута установою банку відправнику без письмового дозволу вкладника (зворотній бік а.с.10).

Листом ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 19.07.2010р. №31/30-1270 на запит від 13.07.2010р. №4331, пенсійний фонд повідомлено, що згідно обліків ВСГІРФО ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_2, 06.09.2000р. документований паспортом громадянина України для виїзду на постійне місце проживання до Росії (зворотній бік а.с.12).

Вирішуючи питання щодо заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між пенсійним фондом, ВАТ «Державний ощадний банк України» та Одеським Обласним управлінням ВАТ «Державний ощадний банк України» укладено договори від 05.01.2009р. за №76 та від 16.01.2009р. за №35/34 відповідно (а.с.20-23). Предметом даних договорів є забезпечення Банком проведення виплат пенсій та грошової допомоги, що передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999р. №1596 (далі-Порядок 1596).

За правилами п.2 Порядку №1596, виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках, з якими Пенсійний фонд та Мінсоцполітики за результатами конкурсу укладають відповідні угоди з визначенням санкцій за недотримання ними договору перед одержувачами.

В ч.1 ст.1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст.1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Стаття 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта лише на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Отже, законодавцем передбачено списання коштів з рахунка клієнтів на підставі рішення суду або у випадках встановлених договором між банком та клієнтом.

За правилами п.7.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. №492, видаткові операції за поточними рахунками фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника або за його дорученням на підставі довіреності (копії довіреності), засвідченої нотаріально, а у випадках, визначених законодавством України, - іншими уповноваженими на це особами. Довіреність може бути засвідчена уповноваженим працівником банку, якщо вона складається в банку (у присутності власника рахунку та довірених осіб).

Відповідно до вказаних договорів пенсійний фонд зобов'язується перераховувати пенсійні виплати на рахунки Банку, а Банк зобов'язується зараховувати пенсію на рахунки клієнтів та видачу належних їм коштів за їх першою вимогою.

Виходячи із вищенаведених норм діючого законодавства України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у Банка відсутні правові підстави щодо повернення пенсії з особистого рахунку пенсіонера пенсійному фонду, оскільки Банк зарахувавши ці кошти на рахунок пенсіонера повинен їх виплатити за першою вимогою пенсіонера. Рішення суду по поверненню цих коштів у зв'язку зловживань з боку пенсіонера відсутнє.

Судова колегія зазначає, що посилання апелянта на вимоги ст.51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є помилковим, оскільки на підставі рішення Конституційного Суду України №25-рп від 07.10.2009р. щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003р. №1058-ІУ, було визнано неконституційним положення п.2 ч.1 ст.49 та другого речення ст.51 вказаного Закону, де зазначалось, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Судова колегія вважає, що наведеним вище рішенням Конституційного Суду України чітко встановлено право громадян України, який є пенсіонерами на отримання пенсії незалежно від місця їх проживання.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко