Ухвала суду № 39278495, 17.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14558/13-а(Витяг) Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Києво - Святошинської районної державної адміністрації, Гореницької сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_10 визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року позивачі - ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Києво - Святошинської районної державної адміністрації, Гореницької сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, третя особа: ОСОБА_10 про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просили:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Києво-Святошинської РДА від 19 грудня 2012 року №3545 щодо спірної земельної ділянки кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, а також визнати недійсним державний акт серії ЯЙ №949734 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, виданий, як стало відомо 13 березня 2013 року, на підставі розпорядження Києво-Святошинської РДА від 19 грудня 2012 року №3545, прийнятого на користь фізичної особи, яка у порівнянні з позивачами не має таких пільг, які мають позивачі;

- рішення Гореницької сільської ради від 18 травня 2010 року №4/22, №4/23, №4/81, від 29 липня 2010 року №3/2, 3/53, від 29 жовтня 2010 року №3/20, №3/58 і від 18 травня 2010 року №4/20, №4/25, №4/26, №4/27, №4/28, №4/29, №4/31 про надання дозволу фізичним особам на розробку проектів землеустрою на земельні ділянки по 0,06га кожному в межах с. Лука, Києво-Святошинського району Київської області скасувати як такі, що прийнято у відсутність у сільської ради повноважень розпоряджатися земельною ділянкою, площею 1,6га, кадастровий номер якої з 2012 року є 3222482003:04:007:5004;

- зобов'язати відповідача-1 прийняти рішення про надання кожному з позивачів дозволу на розробку проекту землеустрою на частину спірної земельної ділянки у розмірі по 0,22га на кожного від ділянки, площею 1,6058га, кадастровий номер 3222482003:04:007:5004;

- для гарантування дотримання і захисту прав, свобод, інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідачів - суб'єктів владних повноважень визнати наявність чи відсутність у кожного з відповідачів повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 3222482003:04:007:5004.

27 січня 2014 року у судовому засіданні ОСОБА_11 як представник ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою «про забезпечення доказів» від 27 січня 2014 року (вх.№03-4/5527), в якій остання просить:

- зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в Київській області (далі - Інспекція) надати Окружному адміністративному суду міста Києва до справи №826/14558/13-а матеріали, утворені за результатом здійснення нагляду і контролю: у частині дотримання земельного законодавства Києво-Святошинською РДА і Гореницькою сільською радою щодо земельної ділянки, яка з кінця 2012 року має кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, за дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, за дотриманням Києво-Святошинською РДА і Гореницькою сільською радою вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на земельну ділянку кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі вказаної земельної ділянки у власність фізичної особи. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 року у задоволенні клопотання про забезпечення доказів - відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_2 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 року та постановити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі клопотання про забезпечення доказів. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянти посилаються на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 та її представником належним чином не обґрунтовано, що одержання перелічених доказів згодом стане ускладненим, не надано доказів, зі змісту яких би вбачалось, що позивач або її представник взагалі звертались до Інспекції з відповідними зверненнями (клопотаннями, запитами тощо).

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів, якщо особи, які беруть участь у справі, обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим.

Вимоги до заяви про забезпечення доказів визначені у статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою у відповідній заяві повинні бути зазначені:

- докази, які необхідно забезпечити;

- обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами;

- обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про забезпечення доказів ОСОБА_2 зазначає, що має місце недотримання земельного законодавства з боку відповідачів щодо спірної земельної ділянки кадастровий номер 3222482003:04:007:5004, докази чого наявні в Інспекції, яка здійснює перевірку заяви ОСОБА_2 від 15 липня 2013 року за дорученням обласної ради і додаткової заяви від 28 жовтня 2013 року, проте Інспекція приховує від позивача результати вказаної перевірки.

Колегія суддів вважає таке обґрунтування не достатнім та необгрунтованим для задоволення клопотання про забезпечення доказів з огляду на наступне.

Із заяви про забезпечення доказів та із апеляційної скарги ОСОБА_2 не вбачається належного обґрунтування, що одержання перелічених доказів згодом стане ускладненим, не надано доказів, зі змісту яких би вбачалось, що позивач або її представник взагалі звертались до Інспекції з відповідними зверненнями (клопотаннями, запитами тощо).

До заяви надано світлокопію позовної заяви ОСОБА_2 до Інспекції та світлокопію ухвали від 20 січня 2014 року №826/435/14, проте зміст вказаної ухвали підтверджує відсутність доказів звернення ОСОБА_2 до Інспекції і - незазначення про наявність причин неможливості подання вказаних доказів. Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить висновку, що ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення доказів судом першої інстанції постановлено правомірно та у відповідності до вимог ст.ст. 73 КАС України, а тому підстав для її скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про обґрунтованість постановлення ухвали судом першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 41, 73, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б.Глущенко

О.М. Романчук

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.