Рішення № 39276463, 12.06.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/964/14-ц 12.06.2014 12.06.2014 12.06.2014

Провадження № 22ц/784/1390/14 Суддя першої інстанції Боброва І.В.

Категорія 34 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 червня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Колосовського С.Ю.,

при секретарі Яценко Л.В.,

за участю представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2014 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та Миколаївської міської ради про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та Миколаївської міської ради про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

28 січня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до співвласників домоволодіння ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та Миколаївської міської ради про визначення порядку користування між нею та відповідачами домоволодінням АДРЕСА_2, що знаходиться у спільній частковій власності, а також земельною ділянкою за вказаною адресою, виділивши їй у користування 17/100 частки земельної ділянки, що дорівнює розміру її частки вказаного домоволодіння.

При цьому відповідачам на праві спільної часткової власності належить відповідно ОСОБА_5 - 17/100 часток, ОСОБА_6 -17/100 часток, ОСОБА_7 - 13/100 часток, ОСОБА_2 - 13/100 часток, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 - 23/100 часток цього домоволодіння.

10 лютого 2014 року ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до співвласників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та Миколаївської міської ради про визначення порядку користування між нею та відповідачами домоволодінням АДРЕСА_2, а також земельною ділянкою за тією ж адресою, виділивши їй у користування 13/100 частки земельної ділянки, що пропорційно розміру її частки вказаного домоволодіння.

11 березня 2014 року ОСОБА_7 також звернувся із зустрічним позовом до співвласників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визначення порядку користування між ним та відповідачами домоволодінням АДРЕСА_2, а також земельною ділянкою за тією ж адресою, виділивши йому у користування 13/100 частки земельної ділянки, що відповідає розміру його частки домоволодіння АДРЕСА_2.

Своє звернення до суду співвласники мотивували своїм правом на визначення порядку користування вказаним домоволодінням та земельною ділянкою.

Ухвалами Заводського районного суду м. Миколаєва відповідно від 13 лютого та 18 березня 2014 року зазначені позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2014 року первісний та зустрічні позови задоволено.

Проведено реальний поділ житлового будинку АДРЕСА_2 відповідно до першого варіанту судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року.

Виділено у власність ОСОБА_4, ідеальна частка якої 17/100, в житловому будинку АДРЕСА_2 наступні приміщення:

В житловому будинку літ. "А-1":

- коридор 4-1, площею 4,1 кв.м, інвентарною вартістю 2 805 грн.,

-санузел 4-2 площею 3,8 кв.м, інвентарною вартістю 2 600 грн.,

- столову 4-3 площею 5,6 кв.м. інвентарною вартістю 3831 грн.,

- 4-4 житлову площу 13,2 кв.м, інвентарною вартістю 9031 грн.,

- кухня 4-5 площею 6,9 кв.м, інвентарною вартістю 4 721 грн.,

а всього по квартирі №4 загальну площу 33,65 кв.м, інвентарною вартістю 22988 грн.;

Надвірні господарські будівлі:

- 17/100 частки Літ. №1,2 - огорожа - інвентарною вартістю 1001 грн.,

- 17/100 частки Літ. №І - замощення - інвентарною вартістю 140 грн.,

Всього інвентарною вартістю 24129 грн.

Реальна доля ОСОБА_4 складає 17/100, що відповідає ідеальній долі, що їй належить.

Визначено порядок користування земельною ділянкою, виділеною для обслуговування вказаного житлового будинку по другому варіанту судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року.

Виділено в користування ОСОБА_4 огорожену земельну ділянку, що прилягає до правої бокової сторони стінки житлового будинку з розмірами 2,65х2,45 площею 6,5 кв.м., 2,95+3,47/2х8,03 площею 25,78 кв.м., під частиною житлового будинку літ. "А" - 47,18 кв.м.. Загальна площа земельної ділянки в користуванні співвласника ОСОБА_4 - 79,23 кв.м., з яких під будівлями - 47,18 кв.м..

Ділянку впродовж зовнішньої стіни житлового будинку "А-1" виділити в особисте користування співвласника ОСОБА_4 з правом безперешкодного доступу співвласника ОСОБА_7 на горище.

Виділено у власність ОСОБА_2, ідеальна частка якої 13/100, в житловому будинку АДРЕСА_2 наступні приміщення:

В житловому будинку літ. "Б-2":

- кухня 3-2, площею 4,4 кв.м, інвентарною вартістю 2 322 грн.,

- 3-3 житлову площу 6,8 кв.м, інвентарною вартістю 3589 грн.,

- 3-4 житлову площу 11,2 кв.м, інвентарною вартістю 5911 грн.,

- коридор 3-ІV, площею 4,2 кв.м, інвентарною вартістю 2217 грн.,

а всього по квартирі №3 загальну площу 26,6 кв.м, інвентарною вартістю 14039 грн.;

Надвірні господарські будівлі:

- 1/2 частину Літ. "Е" - сарай - 1949 р. - площею 6,1 кв.м. - 921 грн.,

- 13/100 частки Літ. №1,2 - огорожа - інвентарною вартістю 766 грн.,

- 13/100 частки Літ. №І - замощення - інвентарною вартістю 107 грн.,

Всього інвентарною вартістю 15833 грн.

Реальна доля ОСОБА_2 складає 11/100, що на 2/100 менше від ідеальній долі, що їй належить.

Визначено порядок користування земельною ділянкою, виділеною для обслуговування вказаного житлового будинку по другому варіанту судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року.

Виділено в користування ОСОБА_2 земельну ділянку, що прилягає до лівої бокової стіни будівлі сараю літ. "Е" розміром 2,2х7,04 площею 15,48 кв.м., під частиною житлового будинку літ. "Б-2" та надвірними господарськими спорудами - 24,87 кв.м..

При цьому ділянка загального користування площею 19,02 кв.м. залишено у загальному користуванні між співвласниками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15

Ділянку загального користування площею 11,1 кв.м. залишено у загальному користуванні між співвласниками ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Ділянку загального користування площею 13,55 кв.м. залишено у загальному користуванні між співвласниками ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Загальна площа земельної ділянки в користуванні співвласника ОСОБА_2 - 61,86 кв.м., з яких під будівлями - 24,87 кв.м..

Виділено у власність ОСОБА_7, ідеальна частка якого 13/100, в житловому будинку АДРЕСА_2 наступні приміщення:

В житловому будинку літ. "А-1":

- кухня 1-1, площею 5,5 кв.м, інвентарною вартістю 3763 грн.,

- 1-2 житлову площу 15,0 кв.м, інвентарною вартістю 10263 грн.,

- 1-3 житлову площу 9,8 кв.м, інвентарною вартістю 6705 грн.,

- коридор 1-4, площею 3,2 кв.м, інвентарною вартістю 2189 грн.,

- санвузел 1-5, площею 4,2 кв.м, інвентарною вартістю 2874 грн.,

а всього по квартирі №1 загальну площу 37,7 кв.м, інвентарною вартістю 25794 грн.;

Надвірні господарські будівлі:

- Літ. "Ж" - сарай - 1960р. - площею 10,2 кв.м. - інвентарною вартістю 760 грн.,

- 13/100 частки Літ. №1,2 - огорожа - інвентарною вартістю 766 грн.,

- 13/100 частки Літ. №І - замощення - інвентарною вартістю 107 грн.,

Всього інвентарною вартістю 27427 грн.

Реальна доля ОСОБА_7 складає 20/100, що на 7/100 більше від ідеальної долі, що йому належить.

Визначено порядок користування земельною ділянкою, виділеною для обслуговування вказаного житлового будинку по другому варіанту судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року.

Виділено в користування ОСОБА_7 огороджену земельну ділянку, з правої бокової частини, що прилягає до задньої торцевої стінки будівлі сараю літ. "Ж" розміром 2,0х4,3 м площею 8,6 кв.м., прилеглий до частини правої бокової зовнішньої стіни розміром 0,49х3,0 площею 1,47 кв.м., під частиною житлового будинку та надвірними господарськими спорудами - 63,12 кв.м.. Загальна площа земельної ділянки в користуванні співвласника ОСОБА_7 - 73,19 кв.м., з яких під будівлями - 63,12 кв.м..

Залишено у спільному користуванні співвласників земельну ділянку площею 25,16 кв.м.

Графічно варіант порядку користування земельною ділянкою відображений в додатку № 5 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 березня 2014 року. Також розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення та порушення судом норм матеріального права, зокрема безпідставне зменшення судом її частки у спільному майні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідачки ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що сторонами в різні часи за цивільно-правовими угодами набувались у власність частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 відповідно ОСОБА_4 - 17/100 часток, ОСОБА_5 - 17/100 часток, ОСОБА_6 -17/100 часток, ОСОБА_7 - 13/100 часток, ОСОБА_2 - 13/100 часток, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 - 23/100 часток (а.с.18).

До складу домоволодіння за вказаною адресою входять два житлові будинки з прибудовами, а саме: літ. «А-1» - одноповерховий житловий будинок в натурі розділений на дві відокремлені квартири, де в кв.НОМЕР_1 проживає ОСОБА_7 та кв. в НОМЕР_2 - ОСОБА_4 та двоповерховий житловий будинок літ. «Б-1», який розподілений в натурі на відокремлені ізольовані квартири, зокрема кв. НОМЕР_3, де проживають ОСОБА_6 та ОСОБА_5, кв. НОМЕР_4 - проживає ОСОБА_2 та кв. НОМЕР_5, де проживає ОСОБА_8 та інш. Загальна площа жилих будинків 213 кв.м, в тому числі жила - 153,1 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1167 від 5 жовтня 1977 року в користування за вказаною адресою виділена земельна ділянка загальною площею 433 кв. м. Фактично співвласники користуються земельною ділянкою площею 453 кв.м. Надлишки земельної ділянки загальною площею 20 кв.м є самовільно зайнятою співвласниками земельною ділянкою.

За висновками судової будівельно- технічної експертизи визначено один варіант реального поділу домоволодіння по АДРЕСА_2 між всіма учасниками спільної часткової власності відповідно до їхніх часток. Також визначено два варіанти порядку користування земельною ділянкою, з урахуванням фактичного користування земельною ділянкою площею 453 кв.м. (а.с. 97-124).

Стаття 321 ЦК України закріпляє конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленому законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке становить одне ціле.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Виходячи з аналізу вказаної правової норми, як зазначено в постанові Верховного Суду України від 3 квітня 2013 року при розгляді справи № 6-12цс13 щодо неоднакового застосування норм матеріального права, слід дійти висновку, що ця норма регулює саме порядок здійснення права часткової власності, тобто порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності. Зокрема, при встановленні порядку користування будинком кожному зі співвласників передається в користування конкретна частина будинку з урахуванням його частки в праві спільної власності на будинок. Встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.

Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 як співвласники вони просили суд визначити право користування домоволодінням, що перебуває у спільній частковій власності сторін.

Проте, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог, виділивши ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у натурі частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності і порядок виділу яких передбачено ст. 364 ЦК України.

При цьому в основу такого виділу, суд послався на висновки судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої судом було поставлено питання про поділ домоволодіння між усіма співвласниками спільної часткової власності і саме питання поділу домоволодіння досліджувалося експертом та по ньому зроблено висновок.

Між тим, поділ майна, що є у спільній частковій власності, передбачено положеннями ст. 367 ЦК України, які мають правові відмінності від наведених правових норм ст.ст. 358 та 364 ЦК України та інший предмет доказування.

Крім того, вирішуючи позовні вимоги в частині визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками, суд погодився з висновками експерта, що поділу підлягає земельна ділянка загальною площею 453 кв.м., якою користуються сторони та до складу якої входить самовільно зайнята співвласниками земельна ділянка площею 20 кв.м.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна з огляду на приписи земельного законодавства України, зокрема, ст. 122 Земельного Кодексу України, яка визначає повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі громадянам земельних ділянок у користування, а також ст. 123 цього Кодексу, за положеннями якої передбачена певна процедура передачі земельної ділянки у користування.

Між тим, сторонами не надано будь-яких доказів що земельна ділянка площею 20 кв.м передавалася у користування співвласникам повноважним органом виконавчої влади та у визначеному законом порядку, а тому суд першої інстанції безпідставно визначив порядок користування земельною ділянкою співвідповідачів, до складу якої зарахував і самовільно зайняту земельну ділянку.

Таким чином, суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 213-214 ЦПК України при ухваленні рішення належним чином не визначився з характером спірних правовідносин в межах заявлених позовних вимог, не врахував зазначених положень закону та не застосував правову норму, яка підлягала застосуванню до правовідносин сторін.

За такого, колегія суддів вважає на підставі ч. 3 ст. 303 ЦПК України вийти за межі апеляційної скарги та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України ухвалене по справі рішення скасувати повністю та ухвалити по справі нове рішення.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не надано відповідних доказів на підтвердження того, що між співвласниками існує спір щодо визначення порядку користування майном, що перебуває у спільній частковій власності сторін.

Більш того, було встановлено, що сторонами вже визначено порядок користування домоволодінням шляхом відокремлення ізольованих квартир та спору між сторонами щодо такого порядку користування у співвласників не виникало, що не заперечувалося учасниками судового процесу, які приймали участь у розгляді справи.

Також було встановлено висновком експерта, що кожний із співвласників фактично користується частиною земельної ділянки, яка була ними самовільно зайнята, в тому числі і під забудову ( ОСОБА_4 - 3.4 м.кв, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - 6.8 м. кв., ОСОБА_7 - 2.6 м. кв., ОСОБА_2 - 3.0 м.кв., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 - 4.2 м.кв., а всього 20 м.кв.), а відтак ця частина земельної ділянки поділу не підлягає. Варіантів поділу земельної ділянки співвласників без урахування площі самовільно зайнятої земельної ділянка, сторонами суду не запропоновано.

З урахуванням викладеного, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 за основним позовом та ОСОБА_2 і ОСОБА_7 за зустрічними позовами.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та Миколаївської міської ради про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та Миколаївської міської ради про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: