Рішення № 39275405, 11.06.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2014 р.Справа № 921/421/14-г/5

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г. З.

розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006

до відповідача Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації, вул. Степова, 45, м. Тернопіль, 46000

за участю представників від:

позивача: юрисконсульт Луків Р. М., довіреність №01/13 від 03.01.2014р.;

відповідача: юрисконсульт Шкодзінська О. М., довіреність №01/754 від 16.05.2014р.;

головний бухгалтер Боднар С. М., доручення №01-12/813 від 27.05.2014р.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання сторін.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації про стягнення 278 589 грн. 84 коп., з яких: 251 691 грн. 50 коп. - основний борг, 11 747 грн. 01 коп. - пеня, 2 710 грн. 85 коп. - 3% річних, 12 440 грн. 47 коп. - інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №19/м-04 від 19.02.2013р. на постачання природного газу за регульованим тарифом, а саме: позивачем поставлено відповідачу за період з жовтня 2013р. по березень 2014р. природний газ на загальну суму 457 310 грн. 34 коп., однак відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого газу своєчасно та в повному обсязі не виконав, і станом на день заявлення позову борг становив 251 691 грн. 50 коп., в зв'язку з чим відповідачу за несвоєчасно проведені розрахунки нараховані пеня, 3% річних та втрати від інфляції, які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

22 травня 2014р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог (лист №01/1063 від 20.05.2014р.), якою, у зв"язку з тим, що при зверненні з даним позовом до суду з технічних причин не було враховано проведену відповідачем повну оплату суми основного боргу-251 691 грн. 50 коп., тому в цій частині зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача пеню, інфляційні нарахування та 3% річних.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву (лист №01-12/759 від 16.05.2014р.) у доповненнях до заперечення на позовну заяву (лист №01-12/812 від 27.05.2014р.) та його уповноважені представники в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на те, що станом на 16 травня 2014 року заборгованість відділу освіти за спожитий природний газ складала 71800грн.43коп., підтвердивши зазначене актом звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами та завіреним печатками товариства та відділу освіти, а також належним чином завіреними копіями платіжних доручень №90 від 31.01.2014р., №803 від 31.01.2014р., №398 від 28.02.2014р., 3611 від 14.03.2014р.,

№804 від 14.04.2014р. При цьому відповідач зазначає, що платіжне доручення на суму 71800грн.43коп. на даний час профінансовано і зареєстровано в Державній казначейській службі на проплату та відмічає, що затримка в оплаті за отриманий природний газ мала місце по незалежних від нього причинах, а саме в зв"язку з відсутністю належного фінансування, оскільки відділ освіти є бюджетною установою , а відтак вважає, що позивачем безпідставно пред"явлено позовні вимоги до відділу освіти та нараховані пеня, 3% річних та інфляційні.

Для надання сторонам можливість подати додаткові докази в обґрунтування відповідно їх вимог і заперечень в судовому засіданні в порядку ст.77 ГПК України під розписку уповноважених представників сторін оголошувалась перерва з 28.05.2014р. до 11.06.2014р. до 10 год. 00 хв.

Після перерви, позивач звернувся до суду із заявою доповненням до заяви про зменшення позовних вимог (лист №01/1063/1 від 10.06.2014р.), згідно якої, враховуючи зменшення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, здійснив уточнюючий розрахунок нарахованих пені, 3% річних та інфляційних нарахувань та зменшує позовні вимоги в частині стягнення пені на суму 2722грн.77коп., в частині стягнення 3% річних - на суму 628грн.33коп. та в частині стягнення інфляційних нарахувань на суму 1083грн.93копн. і відповідно просить стягнути з відповідача 9024грн.24коп. пені, 2082грн.52коп. - 3% річних, 11356грн.54коп. втрат від інфляції.

Розглянувши вищезазначені заяви позивача про зменшення позовних вимог, враховуючи, що такі (заяви) подані останнім відповідно до вимог ст.22 ГПК України, до прийняття рішення у справі, а тому приймається судом і спір вирішується відповідно до зменшених позовних вимог.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення штрафних санкцій (лист №01-12/874 від 06.06.2014р.), яким просить суд врахувати те, що прострочення платежів за отриманий природний газ мало місце з незалежних від відділу освіти обставин, а саме у зв"язку з відсутністю кошторисних призначень на оплату енергоносіїв на кінець 2013 року початок 2014 року, а оскільки відділ освіти є бюджетною установою та фінансується виключно з місцевого бюджету, то відповідно не поступлення коштів з бюджету не дало можливості своєчасно розрахуватися за отриманий від позивача природний газ, а тому просить зменшити штрафні санкції на 99 % . В підтвердження зазначеного надано суду копії плану асигнувань загального фонду бюджету на 3013 рік, кошторису відділу освіти Тернопільської РДА на 2013 рік та копії листів-звернень про виділення додаткових коштів на оплату енергоносіїв

Представник позивача щодо зменшення розміру нарахованої пені заперечує, посилаючись на те, що заборгованість споживачів за поставлений ним природний газ, не дає йому можливості своєчасно розрахуватися з постачальником природного газу НАК "Нафтогаз України", за що перед останніми несе відповідальність в тому числі і у вигляді сплати пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

19 лютого 2013р. між Публічним акціонерним товариством "Тернопільгаз" (далі - Постачальник) та Відділом освіти Тернопільської районної державної адміністрації (далі - Споживач) укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №19/м-04 (далі - договір), згідно якого Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування.

Пунктами 2.1, 2.6, 2.9 договору передбачено, що договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться в додатку №2 до договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюються за даними вузлів обліку, визначених у додатку №1 до договору. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 4.1. договору).

Згідно пп. 4.5., 4.6. договору, розрахунковий період становить один місяць. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктами 6.1, 6.2.2 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України. У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Сторони погодили (п. 10.1), що даний договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2013 року; при цьому, договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

04 лютого 2014р., між даними сторонами, на аналогічних умовах (пп. 1.1, 1.2, 2.1, 2.6, 2.9, 4.1, 4.5, 4.6, 6.1, 6.2.2), укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №19/м-004 (далі - договір).

Цей договір, у відповідності до п. 10.1, набирає законної сили з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2014р.; умови цього договору згідно ст. 631 Цивільного кодексу України розповсюджуються на правовідносини, що виникли між сторонами до його укладення.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

На виконання умов укладених між сторонами договорів №19/м-04 від 19.02.2013р. та №1-/м-004 від 04.02.2014р., позивач з жовтня 2013р. по березень 2014р. передав відповідачеві природний газ в обсягах, визначених додатками 2 до договорів, всього 116.800 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 457 310 грн. 34 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за жовтень 2013р. (від 31.10.2013р.), листопад 2013р. (від 30.11.2013р.), грудень 2013р. (від 31.12.2013р.), січень 2014р. (від 31.01.2014р.), за лютий 2014р. (від 28.02.2014р.) та за березень 2014р. (від 31.03.2014р.), підписаними представниками і завіреними печатками сторін, копії яких знаходиться в матеріалах справи.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості природного газу в строки, обумовлені у договорах, виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, повна оплата за отриманий протягом жовтня 2013р. - березня 2014р. природний газ відповідачем здійснена 31.01.2014р. в сумі 52 146 грн. 28 коп., 28.02.2014р. - 137 181.16 грн., 26.03.2014р. - 68 436 грн. 60 коп. та 24.04.2014р. - 199 546 грн. 39 коп., що є порушення умов розділу 4 договору щодо своєчасності здійснення розрахунків з Постачальником, відтак, враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушенні, в зв"язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п. 6.2.2), у вигляді сплати пені, що за період з 06.11.2013р. по 24.04.2014р. становить 9 024 грн. 24 коп.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., вирішуючи питання пов'язані із зменшенням розміру неустойки (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України) господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами), а також в абзацах першому - четвертому пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Пунктом 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У відповідності до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, враховуючи причини виникнення заборгованості, викладені останнім у запереченнях на позов, а саме: що заборгованість за спожитий природний газ виникла в зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування відповідача, що є бюджетною установою і фінансується виключно з місцевого бюджету, беручи до уваги, що відповідачем в повній мірі здійснено оплату за отриманий природний газ за договорами №19/м-04 від 19.02.2013р. та №1-/м-004 від 04.02.2014р., суд вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п.3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши її в сумі 451 грн. 21 коп. (5% від суми нарахованої пені в розмірі 9 024 грн. 24 коп.).

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, що за період з 06.11.2013р. по 24.04.2014р. становить 2 082 грн. 52 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення 11 356 грн. 54 коп. інфляційних нарахувань, то вони до задоволення підлягають лише частково, в сумі 7 032 грн. 36 коп., оскільки позивачем здійснено розрахунок інфляційних з порушенням встановленого порядку їх нарахування. Так згідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, при цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державної служби статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) - зазначена позиція висловлена у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., а як слідує із розрахунку інфляційних втрат, наданого позивачем, ним зазначено індекс інфляції за лютий 2014р. - 102.6%, проте згідно офіційних даних Державної служби статистики України, що опубліковані 12 березня 2014р. в газеті "Урядовий кур'єр", він становив 100.6%, а відтак і є причиною помилки у поданому розрахунку. Тому, суд відмовляє позивачу у стягненні частини інфляційних нарахувань в розмірі 4 324 грн. 18 коп.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України позов щодо стягнення з Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації 451 грн. 21 коп. - пені, 2 082 грн. 52 коп. - трьох відсотків річних та 7 032 грн. 36 коп. - інфляційних нарахувань, підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений.

Судовий збір. згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог з врахуванням суми, на яку зменшено пеню.

При цьому, сплачений позивачем, згідно платіжного доручення №4573 від 05.05.2014р., судовий збір в сумі 5 571 грн. 78 коп. за подання позову про стягнення 278 589 грн. 84 коп. підлягає частковому поверненню, оскільки, у відповідності до ст. 22 ГПК України, позивачем заявлені позовні вимоги було зменшено до 22 463 грн. 30 коп., а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. судовий збір в сумі 3 744 грн. 78 коп. підлягає поверненню позивачу як зайво сплачений.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Тернопільської районної державної адміністрації, вул. Степова, 45, м. Тернопіль, 46000 (код ЄДРПОУ 02146044) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006 (код ЄДРПОУ 03356503) - 451 грн. 21 коп. пені, 2 082 грн. 52 коп. три відсотки річних, 7 032 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань та 1 475 грн. 30 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В решті частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006 (код ЄДРПОУ 03356503) з Державного бюджету України - 3 744 грн. 78 коп. зайво сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №4573 від 05.05.2014р.

Повне рішення складено "16" червня 2014р.

Суддя Г.З.Андрушків