Рішення № 39275384, 05.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7108/14 05.06.14

За позовомБучанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м.Києві та Київській області (№85) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення 6 270,00 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача не з'явились від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Бучанська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№85) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 270,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору зберігання № 167 від 29.08.2011, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 5 000,00 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 920,00 грн та штраф у розмірі 350,91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/7108/14 та призначено розгляд справи на 21.05.2014.

В судовому засіданні 21.05.2014 суд заслухав пояснення представника позивача по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача розгляд справи було відкладено на 05.06.2014.

В судове засідання, призначене на 05.06.2014 представник позивача не з'явився, однак, 03.06.2014 до суду від позивача надійшла довідка, в якій позивач підтримує заявлену до стягнення суму заборгованості.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04213, АДРЕСА_1, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2 від 16.05.2014 та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2011 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (поклажодавець) та Бучанською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№85) (зберігач) укладено договір зберігання № 167 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору зберігач зобов'язується зберігати майно, яке передано їй поклажодавцем, і повернути його поклажодавцеві у схоронності, а поклажодавець повинен забрати майно та сплатити за послугу зберігання.

Майно, яке передається на зберігання є килимові покриття (п. 1.2 Договору).

За змістом п. 2.1 Договору зберігач зобов'язаний прийняти майно на підставі акта прийому-передачі; розмістити його в складському приміщенні, що охороняється, площею 100,0 кв.м, розташованому на господарчій території установи за адресою: АДРЕСА_2; забезпечити повне збереження майна і повернути його поклажодавцю у схоронності на його першу вимогу за актом прийому-передачі. Майно повинне бути повернене в том самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей.

01.09.2011 на виконання умов Договору відповідачем передано, а позивачем прийнято на зберігання майно - килимові покриття, площею 1000 кв.м, що підтверджується підписаним представниками обох сторін актом передавання-приймання майна на збереження.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

В пункті 7.1 Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 01.09.2012.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок підписання сторонами угоди від 01.07.2012 Договір було достроково розірвано з 01.07.2012, а об'єкт зберігання повернуто поклажодавцеві за актом приймання-передачі.

Згідно зі ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що оплата послуг здійснюється щомісяця шляхом перерахування коштів з поточного рахунку поклажодавця на поточний рахунок зберігача або готівкою до каси зберігача до 30 числа розрахункового місяця.

У відповідності до п. 3.2 Договору вартість послуг зберігання майна встановлена сторонами в розмірі 1 500,00 грн за місяць.

Згідно з положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язань за Договором в частині здійснення оплати за зберігання майна належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 5 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість. У відповідь на претензію відповідач надав позивачу гарантійний лист, в якому заборгованість визнав та зобов'язався її сплатити до 25.12.2012.

Однак, доказів погашення заборгованості у розмірі 5 000,00 грн відповідачем не подано, факту існування заявленої до стягнення суми заборгованості належними та допустимими доказами не спростовано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 920,00 грн та штраф у розмірі 350,91 грн.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що у разі порушення п.п. 3.1 даного Договору поклажодавцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення плати, а в разі прострочення понад 30 календарних днів - штраф у розмірі 7 % від суми боргу.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати за зберігання майна, а період прострочення перевищує 30 календарних днів, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 920,00 грн та штрафу у розмірі 350,91 грн (7 % від суми боргу) є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04213, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Бучанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№85) (08290, Київська обл., місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вул. Мирна, 3, ідентифікаційний код 08563671) заборгованість у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп., пеню у розмірі 920 (дев'ятсот двадцять) грн 00 коп., штраф у розмірі 350 (триста п'ятдесят) грн 91 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.06.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова