Ухвала суду № 39272836, 12.05.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

Справа № 22 ц - 796/6404/2014 Головуючий у І інстанції Піхур О.В.

Доповідач - Корчевний Г.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого: Корчевного Г.В.,

Суддів: Лапчевської О.Ф., Оніщука М.І.,

при секретарі: Охневській Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання договорів недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до приватного підприємства «Грандфінресурс» (надалі - ПП «Грандфінресурс») про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.

Позивачі свої вимоги обґрунтували тим, що між ними та відповідачем було укладено договори з метою отримання грошової позики. На виконання умов договорів ОСОБА_1 сплатив 14 804,44 грн., а ОСОБА_2 сплатив 4191,90 грн., загальна сума складає 18 996,34 грн., однак позик не отримали.

Посилаючись на те, що зазначений договір не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», якою забороняється здійснення нечесної підприємницької практики, яка вводить в оману, зокрема, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, просили суд визнати договори, укладені між ними і підприємством - недійсним, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 14804,44 грн., на користь ОСОБА_2 14804,44 грн., моральну шкоду та судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання договорів недійсними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представник апелянтів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з підстав, зазначених в ній.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21 травня 2011 р. між сторонами було укладено договори №202261 та №202027 з додатками №1 та №2 до них /а.с.7-18/

Відповідно до п.1.1 договору адміністратор, за згодою учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання грошової суми у позику, зазначеної у додатку №1 до даного договору, на умовах програми «Альянс Україна», що міститься в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно додатку №1 до договору №202027 сторони погодили, що сума грошової позики становить 50 000 грн., зі сплатою 3,5% річних, кількістю платежів - 180, одноразовий комісійний внесок складає 1 750 грн., чистий внесок - 277,78 грн., адміністративні витрати складають 210,00 грн., щомісячний мінімальний платіж складає 348,89 грн. /а.с.8/

Згідно додатку №1 до договору №202261 сторони погодили, що сума грошової позики становить 200 000 грн., зі сплатою 3,5% річних, кількістю платежів - 180, одноразовий комісійний внесок складає 7000,00 грн., чистий внесок - 1111,11 грн., адміністративні витрати складають 840,00 грн., щомісячний мінімальний платіж складає 1395,56 грн. /а.с.8/

Положеннями п.1.3, 4.1, 4.11, 4.15, 5.1 додатку №2 до договору встановлено, що послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування реєстрів учасників програми «Альянс Україна», метою яких є придбання відповідної суми у позику зазначеної у додатку №1 до договору. У відповідності до ст.1 договору, адміністратор організовує комітет по розподілу грошового фонду. Після вчасної сплати чергового загального платежу учасник програми набуває право брати участь у найближчому заході, коли фонд реєстру є достатнім. Перший та наступний дозволи, якщо дозволяє фонд реєстру, надаються в такому порядку: перевагу має той учасник, що надіслав заяву, яка містить найбільшу кількість сплачених загальних платежів. У випадку, коли декілька учасників надіслали заяви з однаковою найбільшою кількістю сплачених загальних платежів, перевагу має той учасник, який раніше уклав договір. Дозвіл, отриманий учасником за результатами заходу, є підставою для надання позики учаснику за рахунок фонду реєстру. Адміністратор надає відповідну суму у позику учаснику, який отримав дозвіл протягом трьох банківських днів після того, як учасником будуть виконані всі вимоги ст.5 додатку №2 до договору.

Як свідчить долучений до матеріалів справи додаток №1 до протоколу заходу о розподілу грошового фонду позивач включений до списків учасників, однак має не найбільшу кількість сплачених загальних платежів, тому й не отримав на даний час дозвіл на отримання позики. /а.с.70/

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з підстав недоведеності позивачами того, що відповідач при укладанні оспорюваного договору діяв недобросовісно, внаслідок здійснення нечесної підприємницької практики.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.

Доводи апеляційної скарги про наявність підстав до визнання спірного договору недійсним, як укладеного внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності та введені в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації пірамідальної схеми, ретельно перевірялися судом першої інстанції, вони отримали належну оцінку в рішенні й обґрунтовано визнані безпідставними.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України. Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

У той самий час предметом договору сторін, є надання учаснику програми адміністративних послуг - певних юридичних дій, спрямованих на придбання грошової суми у позику.

Відповідно до п.2.5 договору та п.5.1 додатку №2 адміністратор гарантує надання дозволу, якщо учасник виконає всі умови даного договору та додатки до нього. Адміністратор надає відповідну суму у позику учаснику, який отримав дозвіл протягом трьох банківських днів після того, як учасником будуть виконані всі вимоги ст.5 додатку №2 до договору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги представника апелянтів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про те, що діяльність підприємства за договором сторін є функціонуванням «пірамідальної схеми», суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них.

Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ПП «Грандфінресурс» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга».

Відповідно до ч.5 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 02 червня 2011 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» (введено в дію з 09 січня 2012 р.) внесено зміни до ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п.111, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Як убачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття «пірамідальна схема» та «придбання товарів у групах». Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності «пірамідальної схеми» згідно з п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.

Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, колегія суддів вважає законними й обґрунтованими висновки районного суду про відсутність правових підстав до задоволення позовних вимог.

Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.

Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: