Ухвала суду № 39270425, 22.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2014 рокусправа № 811/2965/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року по справі № 811/2965/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма-Адамант» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма-Адамант» звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним (недійсним) з моменту винесення та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000602202 від 30.08.2013 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000602202 від 30 серпня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 35 459, 00 грн. основного платежу та 8 865,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2013 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма-Адамант" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Дженерал Інвест" за період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р., за результатами якої складено акт №40/11-23-22-02/36390403 від 16.08.2013 р., яким зафіксовано, зокрема, порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, в результаті чого завищено податок на прибуток в сумі 35 459,00 грн. за ІІІ квартал 2010 р.

На підставі вищезазначеного акту перевірки 30 серпня 2013 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000602202 від 30 серпня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 35 459, 00 грн. основного платежу та 8 865,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу ґрунтуються на даних акту № 40/11-23-22-02/36390403 від 16.08.2013 р., яким встановлено укладання нікчемних правочинів по взаємовідносинам ТОВ «Дженерал Інвест» з ТОВ «Промінь Л», ТОВ «Промагролізинг», ТОВ «Н. Т. К. Октан».

За цими даними в ході вказаних перевірок встановлено відсутність у постачальників ТОВ «Дженерал Інвест» по ланцюгу постачання необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, наявності судових рішень та кримінальних проваджень у відношенні керівників зазначених підприємств, що, за висновками податківців, свідчить про відсутність у зазначених підприємств адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Виходячи з сукупності певних обставин, що стосуються контрагентів позивача по ланцюгу постачання, відповідач дійшов висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно, відсутності права позивача на їх врахування при визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що відповідачем не доведено факту безтоварного характеру господарської операції, тому прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, таким, що не відповідає чинному законодавству.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем в липні 2010 року у ТОВ "Дженерал Інвест" придбано сою на загальну суму 170 200,00 грн. в т.ч. ПДВ - 28 366,67 грн. Виконання вказаної господарської операції підтверджено: податковою накладною, даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткової накладної, оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується випискою з банку, придбаний товар позивачем в подальшому реалізовано. Суму 141 833,33 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за ІІІ квартал 2010 року.

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», діючого до 01.01.2011, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

На момент укладення та реалізації вказаної господарської операції контрагент позивача ТОВ «Дженерал Інвест» мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, був зареєстровані як платник податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом дотримані. Також господарські зобов'язання з виконання робіт, надання послуг не містять фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів, виконання робіт відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Виявлені відповідачем обставини щодо контрагентів позивача по ланцюгу ґрунтуються лише на відомостях, отриманих від податкових органів. При цьому жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти щодо порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача та був обов'язковим для застосування на всій території України, відповідачем не наведений, в матеріалах справи відсутній.

Крім того, зазначені відповідачем обставини щодо ТОВ «Дженерал Інвест» не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на формування валових витрат з операцій отримання послуг, робіт.

Посилання податкового органу на відсутність у вказаного підприємства необхідних ресурсів в даному випадку не впливають на реальність здійсненої господарської операції , оскільки товар до придбання позивачем зберігався товариством з обмеженою відповідальністю "Дженерал Інвест" у ДП ДАК "Хліб України". Після його придбання позивачем, зберігання сої у ДП ДАК "Хліб України" продовжено, що підтверджується договором складського зберігання, податковою накладною та випискою з банку.

Отже у відповідача відсутні правові підстави для зменшення валових витрат з податку на прибуток.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, якщо контрагенти позивача по ланцюгу постачання не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих підприємств і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

Виходячи з наведених вище норм, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 4 червня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов