Постанова № 39270381, 03.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2014 рокусправа № 804/1841/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромторгснаб»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі №804/1841/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромторгснаб» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромторгснаб» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000091501 від 20.01.2014 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 473935, 83 грн., штрафні фінансові санкції - 236967, 92 грн.. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності правочинів, укладених з ТОВ «Укртехбуд», ТОВ «ВКФ Діара» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та сформовано податковий кредит.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у задоволені позову відмовлено. Постанова суду мотивована відсутністю документальних доказів, які б свідчили про фактичну поставку товарів, що свідчить про нереальність господарських операцій між ТОВ «Кривбаспромторгснаб» та ТОВ «Укртехбуд», ТОВ «ВКФ Діара».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо не підтвердження позивачем господарських операцій, за наслідками яких визначались податкові зобов'язання з ПДВ.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що посадовими особами Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну документальну

перевірку ТОВ «Кривбаспромторгснаб» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ «Укртехбуд» за період з 01.02.2012 року по з1.03.2012 року та ТОВ «ВКФ Діара» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №1103/22-01/30735370 від 31.12.2013 року, в якому зроблено висновок про порушення підприємством вимог:

п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.1, п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 473 935, 83 грн. в т.ч.: у лютому 2012 року - 191 769, 67 грн., у березні 2012 року - 138 250 грн., у серпні 2012 року - 143916, 16 грн..

Такі висновки податкової служби, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено господарські взаємовідносини ТОВ «Кривбаспромторгснаб» (покупець) та ТОВ «Укртехбуд» (постачальник) з приводу виконання договору поставки від 06.02.2012 р. №У-0212. ТОВ «Кривбаспромторгснаб» (покупець) та ТОВ «ВКФ Діара» (постачальник) з приводу виконання договору поставки від 16.07.2012 р. №Д 072012. За умовами договорів та Специфікацій до договорів Постачальники зобов'язалися поставити Покупцю автомобільні запчастини.

Вказані господарські взаємовідносини ДПІ вважає нереальними, нереальність господарських операцій ДПІ пов'язує з наступним.

Криворізькою центральною ОДПІ отримано акти від ДПС про не підтвердження господарських операцій, а саме:

- акт ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 29.08.2013р. №154/08-321-22/19158092 «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укртехбуд» з контрагентами (постачальниками та покупцями) за період з 01.01.2010 року по 02.07.2013 року»;

- акт ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 18.05.2013р. №59/2200/19158092 «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укртехбуд» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків ТОВ «Прима-Торг» за період червень 2012р., ТОВ «Інтер терра» за період лютий, березень 2012р., ТОВ «Інфосервіс-Послуги» за період травень 2012р.»;

- акт ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя №130/2200/38120664 від 27.06.2013р. «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діара» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень-листопад 2012 року».

У вказаних актах зазначено про не підтвердження господарських операцій ТОВ «Укртехбуд», ТОВ «Діара» з постачальниками та покупцями, відсутність у вказаних підприємств умов для здійснення господарської діяльності.

Крім цього, до перевірки ТОВ «Кривбаспромторгснаб» не надано книги обліку виданих довіреностей на одержання товару, товарно-транспортні накладні на транспортування запчастин, договорів не перевезення товару.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ТОВ «Кривбаспромторгснаб» вимог податкового законодавства, Акт перевірки №1103/22-01/30735370 від 31.12.2013 року не містить.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року №0000091501, яким ТОВ «Кривбаспромторгснаб» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 473935, 83 грн. - основний платіж, 236967,92грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с.125).

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України. Такі висновки суду фактично обґрунтовані тим, що позивачем суду не надано видаткові накладні, на які посилається відповідач в акті перевірки, не надано суду доказів транспортування товару.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару).

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укртехбуд», ТОВ «ВКФ Діара».

В той же час, вказуючи на не підтвердження позивачем здійснення спірних господарських операцій, з огляду на ненадання останнім до суду видаткових накладних, на які посилається відповідач в акті перевірки, доказів транспортування товару, суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.

Так, в акті перевірки зазначено видаткові накладні №6 від 28.02.2012р., №2 від 06.03.2012р., №4 від 12.03.2012р., №12 від 16.03.2012р. - по взаємовідносинам з ТОВ «Укретхбуд» (стор.11-12 Акту), видаткові накладні №6 від 22.08.2012р., №7 від 23.08.2012р. - по взаємовідносинам з ТОВ «ВКФ Діара» (стор.17 Акту). Але, як було встановлено у судовому засіданні, вказаних видаткових накладних не існує, під час складення акту перевірки було допущено описки, що підтверджено представником відповідача у судовому засіданні. Отже, зробивши висновки про ненадання позивачем вказаних в акті перевірки видаткових накладних, суд першої інстанції фактично вимагав у позивача надати документи, які не існують.

Вказані обставини, по-перше, свідчать про необґрунтованість таких висновків суду першої інстанції, по-друге, з огляду на допущені описки в акті перевірки, є підставою для прийняття в якості належних та допустимих доказів у справі видаткових накладних, які виписані постачальниками в межах спірних господарських операцій.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 06.02.2012 року між ТОВ "Кривбаспромторгснаб" (покупець) та ТОВ "Укртехбуд" (постачальник) укладено договір поставки № У-0212, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість та ціна якого вказується в Додатках -Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити. На підставі розділу 3 договору передача товару покупцеві відбувається в пункті поставки: склад постачальника (т.1 а.с.37). До Договору укладено Специфікації №1-6, в яких відображено найменування товару, кількість та ціна (т.3 а.с.68-78).

У межах виконання вказаного договору та поставки товарів виписано наступні видаткові накладні: 15.03.2012 року РН-0315/02 на суму 147 639, 72 грн.; 20.03.2012 року РН-0320/03 на суму 18 795, 74грн.; 20.03.2012 року РН-0320/02 на суму 26 512, 50 грн.; 04.04.2012 року РН-0404/02 на суму 343 671, 75 грн.; 04.04.2012 року РН-0404/03 на суму 6 246, 46 грн.; 16.04.2012 року РН-0416/05 на суму 38 450, 00 грн.; 16.04.2012 року РН-0416/06 на суму 106 271, 62 грн.; 16.04.2012 року РН-0416/04 на суму 18 034, 32 грн.; 16.04.2012 року РН-0416/03 на суму 4483,46грн.; 16.04.2012 року РН-0416/02 на суму 1 700, 11 грн.; 16.04.2012 року РН-0416/01 на суму 30 739, 86 грн.; 19.04.2012 року РН-0419/03 на суму 8 319, 10 грн.; 19.04.2012 року РН-0419/04 на суму 172 902, 05 грн.; 24.04.2012 року РН-0424/03 на суму 50 222, 05 грн.; 07.05.2012 року РН-0507/02 на суму 99 372, 86 грн.; 08.06.2012 року РН-0608/03 на суму 2 019, 82 грн.; 15.06.2012 року РН-0615/02 на суму 59 203,76 грн.; 25.07.2012 року РН-0725/04 на суму 243 230, 74 грн.; 12.10.2012 року РН-1012/02 на суму 451, 63 грн.

Постачальником видано податкові накладні: №6 від 28.02.2012 року на суму 1150618 грн., в т.ч. ПДВ 191769,67 грн.; №2 від 06.03.2012 року на суму 250000 грн., в т.ч. ПДВ 41666,67 грн.; №4 від 12.03.2012 року на суму 199500 грн., в т.ч. ПДВ 33250 грн.; №12 від 16.03.2012 року на суму 380000 грн., в т.ч. 63333,33грн. Сума податку на додану вартість по вказаним податковим накладним віднесена позивачем до складу податкового кредиту (стор.12 Акту перевірки).

Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписами та відображено в акті перевірки.

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що 16.07.2012 року між ТОВ "Кривбаспромторгснаб" (покупець) та ТОВ "ВКФ Діара" (постачальник) укладено договір поставки № Д 072012 (а.с.35-36 т.1), згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість та ціна якого вказується в Додатках -Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити. На підставі розділу 3 договору передача товару покупцеві відбувається в пункті поставки: склад постачальника. До Договору укладено Специфікації №1-5, в яких відображено найменування товару, кількість та ціна (т.3 а.с.79-88).

У межах виконання вказаного договору та поставки товарів виписано наступні видаткові накладні: 21.08.2012 року РН-0821/02 на суму 3 598, 99 грн.; 21.08.2012 року РН-0821/01 на суму 1 327, 32 грн.; 03.09.2012 року РН-0903/01 на суму 32 902, 21 грн.; 03.09.2012 року РН-0903/02 на суму 158 736, 02 грн.; 14.09.2012 року РН-0914/01 на суму 21 047, 96 грн.; 17.09.2012 року РН-0917/04 на суму 15 843, 78 грн..

Постачальником видано податкові накладні: №6 від 22.08.2012 року на суму 163730 грн., в т.ч. ПДВ 27288,33 грн.; №7 від 23.08.2012 року на суму 699767 грн., в т.ч. ПДВ 116627,83 грн. Сума податку на додану вартість по вказаним податковим накладним віднесена позивачем до складу податкового кредиту (стор.17 Акту перевірки).

Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписами та відображено в акті перевірки.

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, найменування товару, його кількість та ціну, в них визначено осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Вказані господарські операції відображено позивачем у бухгалтерському обліку, що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ "Кривбаспромторгснаб".

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи ДПІ, з посиланням на п.44.6 ст.44 ПК України, про те, що оскільки ТОВ "Кривбаспромторгснаб" до перевірки не надано доказів транспортування товарів, то такі документи вважаються у підприємства відсутніми.

Відповідно до розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

З акту перевірки не вбачається того, що посадові особи ДПІ, під час проведення перевірки, вимагали від позивача надати письмові пояснення щодо встановлених порушень (ненадання до перевірки документів, що підтверджують транспортування товарів), не вбачається того, що позивач відмовився надавати документи, які зазначені в Акті як відсутні, відсутні докази відмови посадових осіб платника надати витребувані документи. Оскільки, відповідачем не надано доказів дотримання вимог зазначено Порядку, в цій частині, то доводи представника відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки зазначених вище документів, судом до уваги не приймаються. Та з цих підстав, колегія суддів вважає можливим прийняти в якості доказів транспортування товарів надані позивачем товарно-транспортні накладні (т.3 а.с.200-209, 217-220).

Надані товарно-транспортні накладні свідчать про факт транспортування товару від постачальників ТОВ "Укртехбуд", ТОВ "ВКФ Діара". З них можливо встановити товар, що підлягав транспортуванню - відображено номер та дати видаткових накладних, в яких зазначено найменування та кількість товару. Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом, який належить позивачу, що підтверджено наданими суду свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.

Отже, висновки акту перевірки, з якими фактично погодився суд першої інстанції щодо документального не підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укртехбуд», ТОВ "ВКФ Діара", є безпідставними та спростовуються встановленими обставинами справи.

Необґрунтованим колегія суддів вважає і посилання ДПІ в акті перевірки на акти про неможливість проведення зустрічних звірок постачальників позивача, оскільки такі акти можуть свідчити лише про не можливість проведення звірки платника податків, а не про нереальності господарських операцій, які здійснювались від імені такого платника податків.

Так, порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок платників податків визначений положеннями п.73.5 ст.73 ПКУ, та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Постановою КМУ від 27.12.10 №1232 (далі - Порядок №1232), а також Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Наказом ДПА України від 22.04.11 №236.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, вказаної нормою права визначено, що зустрічна звірка проводиться шляхом співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою підтвердження обставин, які визначені у вказаній статті.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначається Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно п. 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

П. 6 Порядку № 1232 встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

При цьому, результати проведеної зустрічної звірки оформляються довідкою, що передбачено Порядком №1232. Акт складається лише у випадку неможливості проведення зустрічної звірки, що передбачено п.4.4 Методичних рекомендацій і відповідно такий акт не може містити у собі відомості про результати дослідження господарської діяльності платника податків, оскільки фактично зустрічна звірка проведена не була.

Згідно пунктів 2.2, 4.4 Методичних рекомендації необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується саме причина неможливості проведення зустрічної звірки та зазначаються заходи, які були вжиті податковою інспекцією для проведення зустрічної звірки. Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити у собі відомості про результати дослідження господарської діяльності платника податків, оскільки фактично зустрічна звірка випадку проведена не була.

Таким чином, акти про неможливість проведення зустрічних звірок постачальників позивача, на які посилається Криворізька центральна ОДПІ, неможливо визнати належними та допустимими доказами, які б свідчили про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укртехбуд», ТОВ "ВКФ Діара".

Враховуючи те, що будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ, акт перевірки не мітить, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст.202, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромторгснаб» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі №804/1841/14 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення №0000091501 від 20.01.2014 року, яке прийнято Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області - визнати протиправним та скасувати.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 04.06.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк