Ухвала суду № 39270335, 27.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2014 рокусправа № 2а/0470/12676/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі №2а/0470/12676/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крістіна» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крістіна» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської МДПІ від 04.09.2012р. №0000262341, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 263269,0грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 35112,75грн. Позов обґрунтований тим, що зробивши висновок, за результатами проведеної перевірки, про заниження підприємством валового доходу, відповідачем не вірно визначено показники валових витрат, що призвело до необґрунтованого висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення норм матеріального права, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга, фактично, обґрунтована висновками, які зроблені в акті перевірки про заниження підприємством валового доходу, що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Дніпропетровської МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КРІСТІНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 21 серпня 2012 року №370/221/19154898.

В акті перевірки, зокрема, зроблено висновок про порушення підприємством вимог пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 263269,00 грн. у тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 30225,00 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 22688,00грн., за 3 квартал 2010 року на суму 39877,00 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 47657,00 грн., за квартал 2011 року на суму 122822,00 грн.

Такі висновки ДПІ, з огляду на акт перевірки, обґрунтовані наступним.

1. Перевіркою відображених у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. у загальній сумі 2022018,0грн. встановлено, що на формування цих показників мав вплив операцій з надання в оренду власних основних засобів розташованих на орендованих земельних ділянках та включення до доходів суми ринкового збору.

Посилаючись на вимоги пп..11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ДПІ зроблено висновок про те, що підприємством не вірно визначалася дата збільшення валового доходу по цим операціям, у зв'язку з чим ТОВ «Крістіна», за І квартал 2011 року, занижено валовий дохід у розмірі 305400,0грн.

2. Також перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Крістіна» не віднесено до валових доходів суми поворотної фінансової допомоги, отриманої за договорами безвідсоткової поворотної позики, у розмірі 747680,0грн.

З зазначених підстав, ДПІ зроблено висновок про те, що у перевіреному періоді ТОВ «Крістіна» занижено валовий дохід у розмірі 1053080,0грн.

Крім цього, в Акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. ТОВ «Крістіна» задекларовано валові витрати у сумі 1919412,0грн. Перевіркою зроблено висновок про заниження ТОВ «Крістіна» валових витрат, у перевіреному періоді, на суму 747680,0грн. (п.3.1.2 Акту).

З урахуванням встановлених показників валового доходу та валових витрат, ДПІ зроблено висновок про заниження підприємством податку на прибуток у розмірі 263269,0грн.

На підставі акту перевірки ДПІ 04.09.2012 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №00002623410, яким ТОВ «Крістіна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 298381,75 грн., з них: за основним платежем 263269,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 35112,75 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на норми матеріального права, якими визначено поняття «безповоротна фінансова допомога», «валовий дохід», визначено дату збільшення валового доходу. Крім цього, пославшись на вимоги Податкового кодексу України, суд першої інстанції вказав на право платника податку включати до складу валових витрат першого кварталу 2011 року всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

В той же час, суд першої інстанції не звернув уваги на суть спірних правовідносин, які вникли між сторонами, у зв'язку з чим невірно визначив предмет доказування у справі і як наслідок, застосував норми права та зробив висновки, які не стосуються суті спору.

Так, як вбачається з Акту перевірки, ДПІ чітко висловлено позицію щодо заниження позивачем валового доходу у перевіреному періоді, внаслідок порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України, пп..11.3.1 п.11.3 ст.11 «Про оподаткування прибутку підприємств», що, з урахуванням встановлених показників валових витрат, призвело до заниження підприємством податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Не заперечуючи проти висновків ДПІ щодо заниження підприємством валового доходу, позивач вказує на те, що під час перевірки відповідачем не вірно визначено показники валових витрат, що призвело до необґрунтованого висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп..75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно із п.86.10 ст.86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань.

З огляду на вказані норми права, під час проведення документальної перевірки, ДПІ зобов'язана дослідити визначенні документи бухгалтерсько-фінансової звітності платника податків та встановити показники, які можуть свідчити як про заниження так і про завищення податкових зобов'язань. У спірному випадку, з огляду на зроблені висновки про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, ДПІ була зобов'язана визначити показники валового доходу та валових витрат у перевіреному періоді.

У листі від 16.08.2012р. вих..№48, який отримано Дніпропетровською МДПІ 20.08.2012р. (тобто, до часу складення акту перевірки), позивач повідомляв відповідача стосовно наявності помилок, допущених при заповненні декларацій за підсумками діяльності 2010 року, зокрема, про розмір визначених валових витрат. Але, вказаний лист та наведені у ньому обставини, ДПІ під час формування висновків перевірки враховано не було, про що свідчить зміст складено акту перевірки.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також суть спірних правовідносин між сторонами, судом апеляційної інстанції у справі призначено судово-бухгалтерську експертизу на вирішення якої постановлені питання: визначення документально підтвердженої суми валових витрат ТОВ «Крістіна» за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. (період, охоплений перевіркою) та відповідність фактичних валових витрат тим показникам валових витрат, які відображені ТОВ «Крістіна» у податковій звітності за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р.

Згідно з висновками експерта від 28.02.2014р. документально підтверджуються витрати ТОВ «Крістіна» за період з 01.01.2009р. по 01.04.2011р., що можуть бути включені до складу валових витрат на загальну суму 3275735грн.; фактично понесені ТОВ «Крістіна» при здійсненні господарської діяльності, що можуть бути віднесені до складу валових, більші на 135323грн. ніж валові витрати, відображені у податковій звітності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р.

Отже, за висновком експерта, який суд визнає належним та допустимим доказом у справі, ДПІ невірно визначено показник валових витрат, що свідчить про необґрунтованість доводів ДПІ про заниження підприємством податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 263269,0грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено вище, суд першої інстанції дійшов аналогічного висновку, але з підстав, які не стосувалися спірних правовідносин між сторонами.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового визначено ст.202 КАС України. Оскільки, суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, то, на думку колегії суддів, відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови по суті заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі №2а/0470/12676/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 28.05.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк