Постанова № 39270032, 16.06.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/702/14-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - ГураНомер провадження 33/788/141/14 Суддя-доповідач Безверхий О. М. Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року суддя Апеляційного суду Сумської області Безверхий О. М. ,переглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 13 травня 2014 року , якою

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1, -

на підставі ст. 130 ч.1 КУпАП підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на один рік, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно цієї постанови судді ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 10 квітня 2014 оку о 18 год.30 хв. в м. Лебедині по вул. Сумській керував автомобілем ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність вказаної постанови. Зокрема зазначає, що в якості свідків були залучені учасники конфлікту, з якими у нього неприязні відносини і пояснення яких у суді різняться з тими, що вони надавали інспектору ДАІ. При цьому, на його думку, судом не було звернуто увагу на пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не є зацікавленими особами із сторін конфлікту. Також вказує на те, що інспектор ДАІ особисто не бачив, що він їздив у нетверезому стані, оскільки машина при його приїзді стояла, а протокол складався лише по свідченням свідків. На його думку, у матеріалах справи відсутні дані про те, що він керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, він стверджує, що йому ніхто не пропонував проїхати до медичного закладу для освідування, а свідки його оговорили. Звертає увагу на те, що у нього на утриманні малолітня дитина і вагітна дружина і керування автомобілем йому вкрай необхідне для пересування їх відповідно до школи, лікарні. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,й вислухавши на підтримання цієї скарги самого скаржника та його захисника ОСОБА_5, які прохали альтернативно у разі неможливості повного задоволення скарги визначити стягнення ОСОБА_2 у виді штрафу, вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Розглядаючи справу, суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_2 , порушуючи вимоги пунктів 2.5, 2.9 пп. «а» Правил дорожнього руху України, за встановлених обставин керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння і ухилився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Зазначені висновки суду є обґрунтованими і відповідають фактичним обставинам справи.

Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 10 квітня 2014 року, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, й з якого вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків, а також від підпису в протоколі, дачі пояснень та отримання копії протоколу ( а.с.2).

Доводи про те, що судом не було звернуто увагу на пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, є необґрунтованими, оскільки вони були оцінені у сукупності з іншими доказами й умотивовано спростовані та відкинуті у винесеній постанові судді.

При цьому, у судді не було підстав не довіряти поясненням свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, які не є суперечливими з тими їх поясненнями, що були зафіксовані інспектором ДАІ.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, була доведена, і він обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності.

Однак, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення було залишено поза увагою вимоги ст.ст. 33,34 КУпАП щодо необхідності врахування характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника та обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Тому , підтверджені доданими документами на пом'якшення виду адміністративного стягнення доводи ОСОБА_2 про те, що він має малолітню дитину та вагітну дружину і право керування транспортним засобом йому конче треба для задоволення необхідних потреб його сім'ї, потребують врахування і дають підстави для пом'якшення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

В порядку часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 13 травня 2014 року відносно ОСОБА_2 змінити та накласти на нього за ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіБезверхий О. М.