Постанова № 39264615, 18.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р. Справа№ 910/19667/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Буняк Ю. Г., дов. від 25.10.2013 №82,

від відповідача Шикеринець Р.І., дов. від 13.01.2014 №2-17,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2014

у справі №910/19667/13 (суддя Гумега О.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (боржник)

про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергомонтаж"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 718832,57 грн

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергомонтаж"

про стягнення 170969,40 грн пені та 66488,04 грн штрафу за несвоєчасне виконання господарських зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 відхилено заяву Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - відповідач) про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у справі №910/19667/13.

Не погодившись з вказаною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 скасувати, постановити нове рішення, яким відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013. На думку відповідача, ухвала від 12.05.2014 прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що негайне виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 може призвести до таких негативних наслідків, як вилучення грошових коштів з господарського обігу, виникнення дефіциту оборотних активів, зниження ділової активності підприємства, неможливість здійснення своєчасних розрахунків за поточними господарськими операціями та суттєве погіршення фінансово-економічного положення ПАТ "Укртрансгаз".

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2014 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 18.06.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.

16.06.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

18.06.2014 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 скасувати, постановити нове рішення, яким відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014, позов ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" до ПАТ "Укртрансгаз" про стягнення 718832,57 грн задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 656790,12 грн основного боргу, 4422,83 грн 3 % річних, 19813,28 грн пені, 37806,34 грн штрафу та 14376,65 грн судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ПАТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" про стягнення 170969,40 грн пені та 66488,04 грн штрафу за несвоєчасне виконання господарських зобов'язань відмовлено повністю.

23.01.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2014 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014.

28.03.2014 відповідач в порядку ст.121 ГПК України звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою, в якій просив відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 на три роки.

Заява мотивована тим, що відповідач є складовою нафтогазової галузі економіки України, здійснює суспільно-важливу і стратегічну функцію по своєчасному та безперебійному забезпеченню об'єктів господарювання та соціальної сфери України природним газом.

Заявник зазначає, що станом на 01.03.2014 його дебіторська заборгованість складає 11546959,60 грн, кредиторська заборгованість за договірними зобов'язаннями з третіми особами становить 15908313,10 грн, а заборгованість за залученими кредитними ресурсами перед комерційними банками складає 1070000,00 грн та 68863,00 доларів США.

На підтвердження доводів заяви відповідач надав копію службової записки, підписану директором департаменту економіки та фінансів ПАТ "Укртрансгаз", копію балансу (звіт про фінансовий стан) станом на 31.03.2014, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 31.12.2013, звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2013 рік та консолідований звіт про власний капітал за 2013 рік.

За переконанням відповідача сума 707669,87 грн заборгованості та 14376,65 грн судового збору, задоволена рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2013, є значною та її стягнення поставить під загрозу фінансову стабільність та нормальне функціонування підприємства заявника, яке є найбільшим підприємством газової галузі економіки України, ускладнить виконання покладених на підприємство заявника стратегічних завдань забезпечення безперебійного транспортування природного газу, ефективного функціонування та розвитку газового комплексу, задоволення потреб промислових та побутових споживачів.

Відповідач стверджує, що негайне виконання рішення від 16.12.2013 у справі № 910/19667/13 може призвести до таких негативних наслідків, як вилучення грошових коштів з господарського обігу, виникнення дефіциту оборотних активів, зниження ділової активності підприємства заявника, неможливість здійснення своєчасних розрахунків за поточними господарськими зобов'язаннями, суттєво погіршить фінансово-економічне положення заявника.

Зазначені обставини є підставою для відстрочки виконання рішення суду від 16.12.2013 строком на три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вищезазначена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення (постанова Вищого господарського суду України від 10.08.2011 у справі №14/83).

Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо, а розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально-визначених речей тощо).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п.7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9).

За рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 з відповідача стягнуто грошові кошти, тобто рішення стосується предмету, який ділиться, і відповідно господарський суд має право в цьому випадку розстрочити виконання рішення, а не відстрочити його виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо (п.7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9).

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Стаття 121 ГПК України не зобов'язує господарський суд задовольняти заяву про відстрочку виконання рішення, а надає йому таке право за наявності поважних причин.

На думку колегії суддів, в даному випадку відсутні підстави, які б мали своїм наслідком відстрочку виконання судового рішення на три роки, зокрема, тяжке фінансове становище та заборгованість підприємства перед третіми особами не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу існування об'єктивних, незалежних від відповідача обставин. Крім того, підприємницька діяльність в Україні здійснюється на власний ризик суб'єкта підприємництва.

Відповідач не наводить вагомих аргументів необхідності надання відстрочки виконання рішення саме на три роки та не надає доказів, що заборгованість буде погашена зі спливом вказаного строку.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення на підставі ст.121 ГПК України, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення заяви ПАТ "Укртрансгаз" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 у справі №910/19667/13 та не вбачає порушення норм процесуального права під час її винесення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у даній справі, оскільки вона відповідає нормам процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 у справі №910/19667/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/19667/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.О. Кондес

Л.М. Ропій