Ухвала суду № 39261879, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20514/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, за участю третьої особи - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 22 липня 2013 року № 445 «По встановлення громадянці ОСОБА_3 побачень з малолітньою онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1».

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що встановив побачення бабусі з малолітньою онукою в межах повноважень, наданих ст. 158 СК України.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 оскаржує розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 22 липня 2013 року № 445 «По встановлення громадянці ОСОБА_3 побачень з малолітньою онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1».

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що при винесення оскаржуваного розпорядження відповідач вийшов за межі своїх повноважень.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є бабусею ОСОБА_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Повноваження відповідача, як органу опіки та піклування, щодо вирішення питання щодо участі окремих осіб у вихованні дитини встановлені ст.ст. 158, 159, 263 СК України.

Згідно ч. 1 ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Зазначена норма права вказує на те, що Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація має право самостійно встановлювати графік відвідування дитини тим із батьків, хто проживає окремо.

Натомість спір щодо участі баби у вихованні дитини, згідно ч. 1 ст. 263 СК України, вирішується судом відповідно до ст. 159 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Таким чином, встановлення громадянці ОСОБА_3 побачень з малолітньою онукою ОСОБА_4 в інший спосіб, ніж судовим рішенням, є незаконним.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановлення графіку побачень баби з онукою не належить до повноважень Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на те, що розпорядження від 22 липня 2013 року № 445 «По встановлення громадянці ОСОБА_3 побачень з малолітньою онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1» було винесене Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією поза межами повноважень, вимоги позивача про його скасування є законними, обґрунтованими та були правомірно задоволені судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 25 лютого 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.