Ухвала суду № 39259201, 10.06.2014, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/511/14

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

10 червня 2014 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Мармаша В.Я.

при секретарі Магеровській Ю.Я.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача та третіх осіб ОСОБА_3

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення грошової компенсації вартості спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, який в подальшому уточнив, та остаточно просив стягнути з останньої грошову компенсацію реальної ринкової вартості спільного майна подружжя, що було набуте під час шлюбу.

У судове засідання від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1, наклавши арешт на майно, що там знаходиться. Заяву мотивує тим, що зі сторони відповідача та третіх осіб вчиняються дії спрямовані на примусове вилучення, знищення та реалізацію спірного майна.

У судовому засіданні позивач та його представник клопотання підтримали з наведених у ньому підстав, представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання посилаючись на його безпідставність і відсутність будь-яких фактичних доказів протиправних дій відповідача та третіх осіб спрямованих на відчуження спірного майна.

Розглянувши зазначену заяву, заслухавши думку сторін, вважаю, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 151, 153 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", - єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Так, відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, при цьому в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Та ж норма цивільно-процесуального законодавства встановлює, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а отже встановлює обов'язок для особи, яка звертається до суду із заявою про забезпечення позову, довести необхідність вчинення судом таких процесуальних дій.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення

виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, в порушення вищезазначених вимог процесуального закону, подаючи наприкінці судового розгляду (перед судовими дебатами) заяву про забезпечення позову, позивач належним чином не обґрунтував причини застосування заходів забезпечення позову, не вказав на реальні обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, заява про забезпечення позову безпосередньо не стосується предмета позовних вимог, оскільки позивачем заявлено позов з приводу стягнення компенсації вартості спільно нажитого майна подружжя, а не з приводу поділу його в натурі між сторонами.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не обґрунтовано належно вид забезпечення позову, не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку винесення його на користь позивача, не доведено, що відповідач в подальшому буде ухилятись від виконання такого рішення суду, вид забезпечення позову не відповідає предмету позовних вимог, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення грошової компенсації вартості спільного майна подружжя - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова в порядку і строки ст. 293 -295 ЦПК України.

Суддя В.Я. Мармаш