Ухвала суду № 3925837, 27.03.2008, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа №22а-226

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 27 " березня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Міщія О.Я.

Суддів - Демковича Ю.Й., Стефлюк О.Д.

при секретарі Стець І.В. з участю позивачки ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, фірми "Тернопільбудінвестзамовник", ОСОБА_3 про визнання недійсним розірвання договору №2 від 2 липня 2003 року про дольову участь у будівництві кв. АДРЕСА_1 та договору №16 від 28 жовтня 2003 року про дольову участь у будівництві гаража АДРЕСА_2, визнання права власності на кв. АДРЕСА_1 та гараж АДРЕСА_2, про визнання недійсними договорів №63 і №64 від 27 жовтня 2006 року про дольову участь у будівництві кв. АДРЕСА_1 та гаража АДРЕСА_2, укладених між фірмою "Тернопільбудінвестзамовник" та ОСОБА_3, та за зустрічними позовами КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник", ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулась в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_5, шлюб з яким вона розірвала 5 січня 2006 року, в інтересах сім'ї уклав із КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник" договір №2 від 2 липня 2003 року про дольову

участь у будівництві 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 та договір №16 від 28 жовтня 2003 року про дольову участь у будівництві гаража АДРЕСА_2. Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17 квітня 2006 року №579 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію 40-квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями і критими стоянками легкових автомобілів за адресою вул. Липова, 25. Однак, в грудні 2006 року КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник" на підставі заяви ОСОБА_5 від 20 жовтня

2006 року, протиправно, без погодження із нею розірвала вказані договори, а

кошти повернула відповідачу. 27 жовтня 2006 року фірма

"Тернопільбудінвестзамовник" уклала договори №63 та №64 із ОСОБА_3

на дольову участь у будівництві спірного нерухомого майна.

12 березня 2007 року КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник", а 19 березня 2007 року ОСОБА_3 звернулись в суд із позовом до ОСОБА_1 про виселення із кв. АДРЕСА_1 на підставі ч. 3 ст.116 ЖК України та звільнення гаража АДРЕСА_2, посилаючись на те, що вона самовільно зайняла вказані приміщення, оскільки їх власником згідно договорів про дольову участь у будівництві від 27 жовтня 2006 року є ОСОБА_3

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 листопада

2007 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним розірвання

договору №2 від 2 липня 2003 року про дольову участь у будівництві кв. АДРЕСА_1 та договору №16 від 28 жовтня 2003 року про дольову

участь у будівництві гаража АДРЕСА_2.

Визнано недійсним договір №63 та договір №64 від 27 жовтня 2006 року про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва кв. АДРЕСА_1 та гаража АДРЕСА_2, укладені між КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник" та ОСОБА_3

Визнано за ОСОБА_1 право власності на кв. АДРЕСА_1, гараж АДРЕСА_2.

Зобов'язано ОСОБА_1 внести на рахунок КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник" вартість квартири та гаража в сумі 208 351 грн.

В позові КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник", ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення із кв. АДРЕСА_1 та звільнення гаража АДРЕСА_2 відмовлено за недоведеністю заявлених позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вказане судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 та КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник" задоволити, в позові ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідачі ОСОБА_5 та

КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник" неправомірно розірвали договори дольової участі у будівництві житла та гаража, оскільки вказані угоди були повністю виконані, а будинок прийнятий в експлуатацію.

З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону, ґрунтується на зібраних матеріалах справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 3 березня 1994 року до 5 січня 2006 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 на підставі договору №2 від 2 липня 2003 року та договору №16 від 28 жовтня 2003 року, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1, здійснював фінансування будівництва квартири АДРЕСА_1 та гаража АДРЕСА_2, сплативши повну їх вартість .

Відповідно до п.6.1 договору про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва від 2 липня 2003 року, договір діє з дати його підписання сторонами і до моменту введення житла в експлуатацію.

Згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17 квітня 2006 року №579, будинок по вул. Липовій, 25 в м. Тернополі із вбудованими приміщеннями прийнятий в експлуатацію.

В жовтні 2006 року КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник" розірвала укладені з ОСОБА_5 договори на підставі його заяви від 20 жовтня 2006 року та повернула сплачені ним кошти.

При таких обставинах, суд прийшов до правильного висновку про те, що станом на жовтень 2006 року договори, укладені між ОСОБА_5 та КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник", були повністю виконані, термін їх дії закінчився, а тому сторони не вправі були їх розривати.

Після повної оплати згідно зазначених угод, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 згідно ст. 60 СК України фактично стали власниками спірного майна. Тому, враховуючи, що ОСОБА_5 відмовився від оформлення свого права та його реєстрації, отримав внесену суму в розмірі 208 351 грн., а ОСОБА_1 повернула зазначені кошти КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник", суд правильно визнав за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 та гараж АДРЕСА_2.

У зв'язку з цим, враховуючи що ОСОБА_1 є власником спірного майна, КП фірма"Тернопільбудінвестзамовник" неправомірно уклала договори №63 та №64 про дольову участь у фінансуванні житлового будівництва з ОСОБА_3

При цьому судом враховано, що сторони не мали наміру створити правові наслідки, які обумовлювались правочином, оскільки на час укладення договорів будинок вже був прийнятий в експлуатацію, а будівництво завершене.

Суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник" та ОСОБА_3 про виселення та про звільнення гаража, оскільки ОСОБА_1 є власником майна і не порушувала прав позивачів.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що спір щодо права

власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку з його вирішенням ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 13 березня 2007 року.

З приводу цього, слід врахувати, що зазначена ухвала винесена по іншому спору, між іншими сторонами і не стосується підстав, які були предметом розгляду по даній справі.

Відповідно до судового рішення від 16 листопада 2007 року ОСОБА_1 внесла на розрахунковий рахунок апеляційного суду Тернопільської області 208 351 грн., які слід перерахувати на рахунок фірми "Тернопільбудінвестзамовник".

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 листопада 2007 року залишити без змін.

Кошти в сумі 208 351 грн., які знаходяться на депозитному рахунку №37317013000452 апеляційного суду Тернопільської області, код 02893456, банк отримувача: ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, внесені ОСОБА_1, перерахувати КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник" (м. Тернопіль, вул. Опільського, 6) на р\р 2600830021620 МФО 338017 в АКБ Укрсоцбанку Код 14055223.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.