Окрема ухвала № 39258257, 13.06.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

11 червня 2014 р. Справа № 922/548/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т. В., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1214Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2014 р. у справі № 922/548/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра", м. Харків

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

11 червня 2014 року Харківським апеляційним господарським судом розглянута апеляційна скарга відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт", на рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2013 року у справі №922/4530/13 та за результатами розгляду прийнято постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2014 р. у справі № 922/548/14 залишено без змін.

Відповідно до частини 2 статті 22 ГПК України, сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Частиною 1 статті 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, за загальним правилом обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Разом з цим, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Під час розгляду апеляційної скарги у даній справі колегією суддів встановлено, що, звертаючись до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідач свої заперечення мотивував тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що ТОВ "Деметра" частково здійснило оплату за договорами поставки: ПКП-02/1304-09 від 09.04.2013 року, № ПКП-01/1304-23 від 23.04.2013 року та №ПКП-03/1304-29 від 29.04.2013 року, що призвело до невірного визначення розміру заборгованості відповідача перед позивачем при прийнятті оскаржуваного рішення. На підтвердження відповідного відповідачем до апеляційної скарги були надані платіжні доручення № 2554 від 31.03.2014 р. та № 2559 від 31.03.2014 р. з призначенням платежу: "часткова оплата за насіння соняшника згідно договору поставки № ПКП-01/1304-23 від 23.04.2013 року".

З такими ствердженнями відповідача не погоджується суд апеляційної інстанції та зазначає, що за договором поставки № ПКП-01/1304-23 від 23.04.2013 року сума боргу складає 8 185,76 грн. Тобто, відповідачем за вказаним договором було надмірно перераховано суму у розмірі 21 814,24 грн.

Відповідно до пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" 2346-ІП від 5 квітня 2001 року банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону. Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється переказ, згідно з пунктом 33.2 цього Закону, несе платник. Так, у п. 33.2. встановлено, що "Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ."

Відповідно до пункту 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/8976, Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Згідно з пунктом 2.29 Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжне доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку, і оформити нове з необхідними змінами.

Втім, відповідач виправлене платіжне доручення на адресу позивача не направив, як не направив і на адресу ТОВ "Агротрейд Продукт" заяви щодо перерахування надмірно сплаченої суми на інші договори поставки, за якими по сьогоднішній день існує заборгованість перед позивачем.

Більше того, відповідач не сповістив і суд першої інстанції про здійснення часткової оплати в рамках даного господарського провадження, що має значення для повного та об’єктивного розгляду усіх обставин у справі та прийняття відповідного рішення, без врахування цих обставин, яке відповідач і оскаржує.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Однак ТОВ "Деметра", не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в обґрунтування своїх заперечень та викладених в апеляційній скарзі доводів, не надало суду апеляційної інстанції жодних доказів, які б підтверджували неправомірність висновків господарського суду відносно задоволення позовних вимог ТОВ "Агротрейд Продукт" та стягнення заборгованості у повному обсязі.

Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідні дії сторін у справі, як правило, спрямовані на затягування строків набрання рішення законної сили та його виконання, тобто, створення неіснуючих підстав для перегляду судового рішення (оскарження рішення суду без доказової бази), що є порушенням приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Отже, на думку колегії суддів, вищевказані обставини є підставою для висновку про недотримання відповідачем вимог статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо неналежного ведення обліку та відсутність належного контролю за фінансовими документами, а також наявність недоліків в роботі відповідальних за правову роботу (юридичне супроводження даної справи) осіб, що призводить до спірних ситуацій.

Відповідно до ст. 90 ГПК України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Згідно з п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації). При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК.

У відповідності до п. 5.2. вказаної Постанови окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту З цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.

Судова колегія вважає за необхідне з приводу зазначених вище порушень норм ГПК України винести окрему ухвалу.

Керуючись ст.ст. 22, 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра".

Повідомити керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" про вказані недоліки для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Роз'яснити керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра", що невиконання судового рішення (окремої ухвали) є підставою для адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 185-6 КУпАП, а також кримінальної відповідальності відповідно до ст. 382 КК. України.

Головуючий суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.