Постанова № 39258150, 16.06.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2014 року Справа № 904/8684/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Прокопенко А.Є., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Сорока В.М., представник, дов. №00.01.0130 від 15.04.14

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2014р. у справі №904/8684/13

за позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпродзержинськ

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_3

про стягнення 21 152 грн. 03 коп.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням секретаря судової палати від 13.06.2014р. апеляційна скарга Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Чоха Л.В., Прокопенко А.Є.

Ухвалою суду від 16.06.2014р. даною колегією суддів апеляційну скаргу Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2014р (судя Ніколенко М.А.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" суму основного боргу в розмірі 5 185,25грн., 1467,05 грн. пені, 1720,50грн. судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 14 500,00грн. припинено відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України..

Рішення господарського суду мотивоване порушенням відповідачем умов договору щодо повної оплати за поставлену теплову енергію, обґрунтованістю нарахованих сум основного боргу і пені. Припинення провадження по справі в частині боргу мотивовано погашенням даної суми відповідачем під час розгляду справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2014р. в частині припинення провадження у справі в частині стягнення 14500, 00 грн. та задовольнити позов в повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що:

1. за неналежне виконання умов договору, керуючись статтями 530, 611, Цивільного кодексу України та у відповідності до пункту 5.1 Договору позивачем на суму основної заборгованості, починаючи з 21.11.11р. була нарахована відповідачу пеня у розмірі 1 467,05 грн.

Відповідачем сплачено борг у розмірі: 3 500,00 грн. (платіжне доручення від 23.10.13р.), 10 000,00 грн. (платіжне доручення від 02.12.2013р.), 1 000,00 грн. (платіжне доручення від 16.12.13р.) з призначенням платежів, як заборгованість за сплату за опалення згідно договору №859л.

Вказані суми КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» було зараховані на попередній борг ФОП ОСОБА_2 за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.12р. відповідно до Наказу №13/5005/16648/2011 виданого 13.02.2012р. (копії є в матеріалах справи) про стягнення з ФОП ОСОБА_2, а саме 12 107 грн. 39 коп. - боргу та 235 грн. 63 коп. - пені, відповідно за договором №859л.

Сума у розмірі 3500,00 грн. сплачена ФОП ОСОБА_2 за платіжним дорученням від 23.10.13р. зарахована КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» на погашення пені у розмірі 235 грн. 63 коп. та часткової оплати боргу відповідно до Наказу №13/5005/16648/2011 виданого 13.02.2012р. за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.12р.

Крім того, суми сплачені ФОП ОСОБА_2 вже після порушення провадження у справі №904/8684/13, тобто 02.12.2013р. у розмірі 10 000,00 грн. та 16.12.2013р. у розмірі 1 000,00 грн., зараховані в погашення боргу за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.12р. відповідно. Залишок від погашення за вказаним рішенням суду у розмірі 2 156,98 грн. зараховано на погашення поточної заборгованості також вже після порушення провадження по даній справі.

2. Щодо залучення господарським судом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 , то позивач вказує, що доводи суду : «ця особа орендує приміщення і згідно договору оренди зобов'язана самостійно сплачувати комунальні платежі» протерічать договору на відпуск теплової енергії №859л, яким не передбачено іншої особи для узгодження питань з нашим підприємством. Також ніякого договору оренди з будь-якою особою ФОП ОСОБА_2 до КП ДМР «Дніпродзержинськтепломережа» не надавалось.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі та зазначила, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.12р. по справі №13/5005/16648/2011 з відповідача була стягнута заборгованість за договором № 859л і пеня на загальну суму 12 343,02 грн. Відповідач, після порушення провадження по даній справі, в період з 22.10.13р. по 16.12.13р. сплатив 14 500 грн. з призначенням платежу «оплата згідно договору № 859». Позивачем дані платежі були зараховані в погашення боргу стягнутого судом, а залишок в сумі 2 156,98 грн. на часткове погашення заборгованості по даній справі. Заборгованість складає 17 528,27 грн. Наказ господарського суду № 13/5005/16648/2011 повернутий позивачу виконавчою службою 22.11.13р. у зв'язку з відсутністю у ФОП ОСОБА_2 майна на яке можна звернути стягнення. До виконавчої служби про зарахування сплачених відповідачем сум в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду позивач не звертався. Просила задовольнити апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що 01.06.2011р. ним був укладений з ОСОБА_5 договір оренди приміщення по АДРЕСА_1. Даний договір позивачем був віднесений до позивача для внесення змін щодо споживача та платника за теплову енергію. Однак позивач відмовив. 22.10.2013р. ОСОБА_5 заплатила 3 500 грн. за теплову енергію за час своєї діяльності. На звернення позивача відповідач відповів, що дана сума буде зарахована в поточну заборгованість, а для того щоб її зарахувати на погашення суми стягнутої за рішенням суду йому необхідно написати відповідну заяву на ім'я керівника позивача. Здійснюючи наступні платежі позивач вважав, що вони зараховуються в поточну заборгованість. Просить рішення суду залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач та третя особа своїм правом нас участь в судовому засіданні не скористалися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

01.10.2010року між комунальним підприємством "Дніпродзержинськтепломережа" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (споживач) укладено договір №859л про постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 2.1-2.3 Договору, початок та кінець опалювального періоду встановлюється рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради; постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах споживача, згідно адрес: АДРЕСА_1; облік відпущеної теплової енергії проводиться за приладами обліку - розрахунковим способом.

Згідно пп.г п.3.2, пп.а п.3.9 Договору, відповідач зобов'язався прийняти і оплатити теплову енергію на умовах передбачених Договором, а позивач зобов'язався безперебійно постачати т/е споживачу в обсягах згідно з договором.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради, або в іншій формі згідно з чинним законодавством. Так відповідно до рішення ВК ДМР від 27.10.2009 року №528, тариф за 1 Гкал складає 766 грн. 26 коп.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем.

Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує постачальник споживачу. (п. 5.2 договору).

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом жовтня 2011р. - квітня 2013р. поставив, а відповідач прийняв теплову енергію на загальну суму 19 685,25грн.

Відповідач оплату за отриману теплову енергію не здійснив, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Факт споживання теплової енергії за період жовтень 2011р. - квітень 2013р. на суму 19 685,25 грн. підтверджується актами про постачання теплової енергії, рахунками та не заперечуються позивачем.

Після порушення господарським судом 08.11.2013р. провадження по даній справі відповідач 22.10.2013р. платіжним чеком ПАТ "Приватбанк" № 33107.10.3, перерахував позивачу 3 500,00 грн., квитанцією № 827.36.1 від 02.12.2013 - 10 000,00 грн., платіжним дорученням № 22 від 17.12.2013 - 1 000,00 грн. Всього сплачено 14 500 грн. В платежі на 10 000 грн. зазначено - оплата за опалення згідно договору № 859, заборгованість, в інших двох платежах зазначено - оплата за опалення згідно договору № 859.

Господарський суд, приймаючи рішення, обґрунтовано зарахував дані платежі в погашення заборгованості за даним позовом та припинив провадження в частині стягнення 14 500 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору, стягнувши 5 185,25 грн. заборгованості.

Заперечення позивача щодо необґрунтованого зарахування даної суми в погашення заборгованості не приймаються судом з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2012р. по справі № 03/5005/16648/2011 стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача 12 107,39 грн. заборгованості та 235,63 грн. пені. На виконання рішення суду видано відповідний наказ. Даний наказ був пред'явлений позивачем для виконання, на підставі чого Державною виконавчою службою 24.02.2012р. було відкрито виконавче провадження. Для погашення суми стягнутої судом відповідач повинен був зазначати в призначенні платежу саме оплату «за рішенням (наказом) суду» або будь яке інше, яке б свідчили саме про погашення стягнутої рішенням суду суми, оскільки в даному випадку виконується рішення суду і у боржника (відповідача) виник обов'язок з виконання рішення суду, а не умов договору, укладеного між сторонами.

Зарахування даних платежів на погашення суми, стягнутої судом, було б можливе за взаємною згодою сторін, з повідомленням виконавчої служби, наслідком чого було б закриття виконавчого провадження у зв'язку з повним виконанням рішення суду.

Однак, як встановлено в ході судового засідання, наказ № 13/5005/16648/2011 повернутий 22.11.2013р. позивачу на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна на яке може бути звернуто стягнення. Повторно наказ може бути пред'явлений до 22.11.2014р.

Тому, оскільки наказ господарського суд № 13/5005/16648/2011 не виконаний, відповідач здійснював платежі за поточну заборгованість і не погоджувався з віднесенням даних платежів в погашення сум стягнутих судом, позивач не зверталися до виконавчої служби про зарахування платежів на виконання рішення та закінчення виконавчого провадження, то господарський суд правильно зарахував 14 500 грн., сплачених відповідачем після порушення провадження по справі, в погашення заборгованості за спожиту теплову енергію в період з жовтня 2011рю по квітень 2013р.

Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 21.11.11р.-01.10.13р. в сумі 1467,05грн.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.1 Договору сторони встановили, за несвоєчасне виконання розрахунків нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від належної до суми плати за кожен день прострочення.

Розрахунок позивачем здійснено по кожному рахунку окремо, починаючи з 21 дня місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням подвійної облікової ставки та шестимісячного періоду нарахування. Розрахунок здійснено правильно тому суд обґрунтовано стягнув пеню у розмірі 1 467,05 грн.

Що стосується залучення господарським судом ПП ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, то колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 27 ГПК України передбачено вступ або залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Пунктом 6.1.2. Договору оренди від 01.06.2011р., укладеного між відповідачем та ПП ОСОБА_3, передбачено обов'язок останньої здійснювати комунальні платежі, в тому числі і за централізоване опалення.

Господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що рішення з даного спору може вплинути на права і обов'язки ПП ОСОБА_3 щодо відповідача та залічив її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

З урахуванням вищенаведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2014р. у справі №904/8684/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 17.06.2014р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ А.Є.Прокопенко

___ Л.В.Чоха