Постанова № 39256039, 11.06.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа № 914/670/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддів Бонк Т.Б.,

Якімець Г. Г.

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Фармаком"

на ухвалу господарського суду Львівської області від 25.04.2014 року, суддя Король М. Р.

у справі № 914/670/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Фармаком", м. Харків;

до відповідача: Приватного Торговельно - посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", м. Рава-Руська;

про: стягнення 22048,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 25.04.2014 року у справі №914/670/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Фармаком" до приватного торговельно - посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" про стягнення 22048,17 грн. залишити без розгляду.

Суд першої інстанції, при винесенні даної ухвали приходить до висновку, що неподання позивачем, на вимогу ухвал господарського суду, договорів № ДТ-0000019 від 24.12.2012 року та № ДТ-0000015 від 01.01.2010 року, унеможливлює розгляд справи по суті.

Не погоджуючись з даною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Фармаком", подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Львівської області від 25.04.2014 року у справі №914/670/14 скасувати та направити справу до господарського суду Львівської області для розгляду по суті. В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт, посилається на те, що в ухвалі господарського суду Львівської області від 25.04.2014 року у справі №914/670/14, відсутні обґрунтування тієї обставини, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості розглянути спір при наявності, в матеріалах справи оригіналів документів, з урахуванням обґрунтування позовних вимог апелянта та посилання на ч. 1 ст. 181 ГК України та відсутність факту укладення договору ДТ-0000019 від 24.12.2012 року та договору ДТ-0000015 від 01.01.2010 р.

Сторони в судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Львівської області від 25.04.2014 року в справі №914/670/14 слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою від 09.04.2014 року господарський суд Львівської області зобов'язував позивача надати суду договори ДТ-0000019 від 24.12.2012 року та ДТ-0000015 від 01.01.2010 року. Вимоги даної ухвали виконані не були. Відтак суд першої інстанції дійшов до висновку, що неподання позивачем, на вимогу ухвал господарського суду, договорів № ДТ-0000019 від 24.12.2012 року та № ДТ-0000015 від 01.01.2010 року, унеможливлює розгляд справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача заборгованості, що виникла, внаслідок не оплати відповідачем товару, поставленого за видатковими накладними, які є наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК.

Відповідно до ч. 1 п. 4.9 ( постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов, що витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність, а також обґрунтувати, що неможливо вирішити спір за наявних доказів по справі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що апелянт на виконання вимог ухвали господарського суду Львівської області від 09.04.2014 р. по справі № 914/670/14 направляв до господарського суду Львівської області письмові пояснення, в яких зазначав про відсутність факту укладення між апелянтом та відповідачем договорів, які витребовує суд.

З вищенаведеного вбачається, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам по справі. Місцевий господарський суд зобов'язаний був з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційних скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.

Таким чином, розподіл судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги покладається на суд першої інстанції за наслідками вирішення спору по суті (прийняття рішення у справі).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційної скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Фармаком" задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.04.2014 року у справі №914/670/14 скасувати.

3. Справу направити на розгляд до Господарського суду Львівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського

суду.

Повний текст постанови виготовлений 16.06.2014 р.

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддя Бонк Т. Б.

Суддя Якімець Г. Г.