Ухвала суду № 39253089, 13.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 червня 2014 року м. Київ К/800/30747/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Костенко М.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» (далі - Товариство)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014

у справі № 826/2243/14

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києві від 31.03.2014 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, якій просить скасувати ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В силу вимог пункту 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 названого Кодексу суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З наведених законодавчих приписів випливає, що касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішення справи та/або порушення судами норм матеріального права із зазначенням того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення спору.

Однак зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення не вбачається допущеного судом невірного правозастосування, а доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Висновки суду, покладені в основу прийняття оскаржуваного рішення, ґрунтуються на правильному тлумаченні та застосуванні правових норм.

Сплачений Товариством судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 1480,85 грн. підлягає поверненню відповідно до частини першої пункту 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 211, 213, 214, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 у справі № 826/2243/14.

Повернути судовий збір товариству з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» у розмірі 1480,85 грн. (платіжне доручення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 10.06.2014 №3648).

Виконання ухвали доручити управлінню Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Костенко