Ухвала суду № 39247837, 15.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 року

справа № 804/14684/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10грудня 2013 року у справі № 804/14684/13-а за позовом Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Державного підприємства „Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34” про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом до Державного підприємства „Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34”, в якому просила стягнути з рахунків платника податків ДП „Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34”, код ЄДРПОУ 8679712 в обслуговуючих банках кошти в сумі 1381063,50 грн. податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1183749, 46 грн. та з податку на прибуток в сумі 197314, 04 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ДП „Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34” перебуває на обліку в Дніпродзержинській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, податковий борг складає 1381063, 50 грн.

Судом встановлено, що податковий борг Державного підприємства „Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії №34” виник період з 30.10.2012 р. по 30.09.2013 р. по податку на додану вартість та податку на прибуток внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань, про що відповідно до ст.6 Закону України №2181-11 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі за текстом - Закон №2181) по підприємству було сформовано першу та другу податкові вимоги: від 25.10.2001 №1/36, вручено 21.11.2001р.; від 05.12.2001р. № 2/154, вручено 07.12.2001р.

Органом управління Державне підприємство „Підприємство Дніпродзержинської виправної колонії №34” є Державна пенітенціарна служба України. Відповідно до Статуту підприємства, зареєстрованого виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 13.03.2000р. (реєстраційна справа № 10002405075), та затвердженого Державним департаментом України з питань виконання покарань, Державне підприємство Державне дослідно-експериментальне підприємство Державного департаменту України з питань виконання покарань засноване на державній власності і підпорядковане Державному департаменту України з питань виконання покарань, який здійснює права та виконує обов’язки засновника Підприємства щодо управління ним безпосередньо.

Підприємство відноситься до пенітенціарної системи. Згідно зі ст.13 Закону України від 23.06.05 №2713-ІV „Про Державну кримінально-виконавчу службу”(надалі - Закон №2713), підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці. Відповідно до частини третьої ст.26 Закону №2713, майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об’єктом застави.

У відповідності до пункту 96.2 статті 96 Податкового Кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.2.1. надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

96.2.2. досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

96.2.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.2.4. виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

96.3. Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов’язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

В довідці про час виникнення заборгованості, доданої до позовної заяви, позивачем було визначено дати, з яких, як вважає позивач, виникла податкова заборгованість. При цьому дати виникнення заборгованості в даному документі визначають періодом виникнення заборгованості період з 30.10.2012 р. по 30.09.2013р. суд доходить висновку, що дані періоди об’єктивно вказують про неможливість узгодження суми такого боргу.

Крім того, дати виникнення заборгованості у вищезазначеній довідці не співпадають з законодавчо визначеною датою сплати податкових зобов’язань за документами, дати яких наведені у тій самій довідці.

Відповідачем, в свою чергу, було надано розрахунок сум сплачених податків та узгоджених зобов’язань, та декларації з податку на додану вартість.

З наданих відповідачем декларацій та платіжних доручень вбачається, що визначені у відповідних податкових деклараціях податкові зобов’язання сплачені у повному обсязі.

При цьому, під час судового розгляду справи позивачем не надавалися відомості про зарахування сум, сплачених у погашення вищезазначених зобов’язань для погашення податкового боргу минулих періодів.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10грудня 2013 року у справі № 804/14684/13-а – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров