Постанова № 39245203, 10.06.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 року № 813/2875/14

о 13 год., 21 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтех», представник - Гордієнко В.В.до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Каранець Р.В.про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Софтех» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000492210/1932, №0000502210/1934, №0000512210/1936 від 08.02.2014 року та № 0000922201/3417 від 11.03.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за результатами перевірки встановлено неправомірне формування позивачем податкового кредиту та витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування по господарських операціях із ТОВ «Софі», щодо оренди офісних та складських приміщень, їх утримування, обслуговування автонавантажувача, використання площадки, навантажувально-розвантажувальних робіт.

Висновки відповідача спростовуються тим, що факт надання послуг оформлений відповідними актами виконаних робіт, які містять всі необхідні реквізити. Орендовані приміщення використовувались позивачем для виконання статутних завдань. До перевірки відповідачу надано: договори оренди/суборенди, акти виконаних робіт, податкові накладні, документи на оплату тощо, які в своїй сукупності підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Софі» та їх фактичне використання у господарській діяльності позивача. на думку позивача відповідач без достатніх підстав прийшов до висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування по операціях із вказаним контрагентом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, що перевіркою позивача правомірно встановлено порушення податкового законодавства. Докази надані позивачем не підтверджують реальність здійснення господарських операцій та не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримав надав додаткові пояснення та докази, просив суд в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

25.01.2014 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань господарських відносин із ТОВ «Торговий Дім «Софі» та їх подальший вплив на правильність формування доходів та витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року; з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року з питань господарських відносин з ТОВ «Торговий дім «Софі» та їх подальший вплив на правильність формування доходів та витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість з період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 29/161/22-10/36312131

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- вимог п.198.3., п.198.6. ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит за жовтень 2011 року на суму 304379 грн., за рахунок податкових накладних за березень 2011 року на суму 85542,5грн. та квітень 2011 року на суму 218836,5 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 304379 грн.;

- вимог п. 198.6., ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит за жовтень 2012 року по контрагенту-постачальнику ТОВ «Торговий дім «Софі» на суму 200448,40 грн., яка складається із податкових накладних за жовтень 2011 року на суму 25448,40 грн. та за листопад 2011 року на суму 175000,00 грн. включених до складу податкового кредиту згідно уточнюючого розрахунку, поданого ТОВ «Софтех» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 18.06.2013 року № 9036009897, що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 200448,00 грн.;

- вимог п. 198.3., п.198.6. ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит за листопад 2012 року по контрагенту-постачальнику ТОВ «Торговий дім «Софі» на суму 175000,00 грн., яка складається із попередньо вказаних податкових накладних за грудень 2011 року на суму 175000,00 грн., включених до складу податкового кредиту згідно уточнюючого розрахунку, поданого ТОВ «Софтех» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 26.03.2013 року № 9015932494, що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 175000,00 грн.;

- вимог п. 198.3., п.198.6. ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит за грудень 2012 року по контрагенту-постачальнику ТОВ «Торговий дім «Софі» на суму 175000,00 грн., яка складається податкових накладних за січень 2012 року на суму 170000,00 грн. та за квітень 2012 року на суму 5000,00 грн. включених до складу податкового кредиту згідно уточнюючого розрахунку, поданого ТОВ «Софтех» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 26.03.2013 року № 9015919187, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 20872,00 грн. та заниження податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 154128,00 грн.;

- вимоги п. 198.3. ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит за січень 2013 року по контрагенту-постачальнику ТОВ «Торговий дім «Софі» на суму 170000,00 грн. яка складається із податкових накладних за лютий 2012 року на суму 170000,00 грн., включених до складу податкового кредиту згідно податкової деклараціі з ПДВ за січень 2013 року поданої ТОВ «Софтех» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 20.02.2013 року № 9008328547. та заниження податку на додану вартість за січень 2013 року на суму 170000 грн.;

- вимог п. 198.3. ст.198 ПК України, завищено податковий кредит за лютий 2013 року по контрагенту-постачальнику ТОВ «Торговий дім «Софі» на суму 40648,75 грн., яка складається із податкових накладних за березень 2012 року на суму 34347,75грн, та за квітень 2012 на суму 6301,00 грн., що відображені у складі у складі основної декларації з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2013 року на суму 40648,75 грн.;

- вимог п. 198.3. ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит за березень 2013 року по контрагенту-постачальнику ТОВ «Торговий дім «Софі» на суму 281984,00 грн., яка складається із податкових накладних за квітень 2012 року на суму 148699,00 грн. та травень 2012 року на суму 133285грн, включених до складу податкового кредиту згідно податкової деклараціі з ПДВ за березень 2013 року поданої ТОВ «Софтех» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 22.04.2013 року № 9022558485, що призвело до заниження податкового зобов'язання за березень 2013 року на суму 281984,00 грн.;

- вимог п. 198.3. ст.198 ПК України, завищено податковий кредит за квітень 2013 року по контрагенту-постачальнику ТОВ «Торговий дім «Софі» на суму 126715,00 грн., яка складається із податкових накладних за травень 2012 року на суму 26715,00 грн., та за червень 2012 на суму 100000,00 грн. що відображені у складі у складі основної декларації з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість за квітень 2013 року на суму 126715,00 грн.;

- вимог п. 198.3. ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит за травень 2013 року по контрагенту-постачальнику ТОВ «Торговий дім «Софі» на суму 200000,00 грн., яка складається із податкових накладних за липень 2012 року на суму 100000,00 грн. та серпень 2012 року на суму 100000,00 грн., включених до складу податкового кредиту згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року поданої ТОВ «Софтех» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 20.06.13 № 9036421252, що призвело додану вартість за травень 2013 року на суму 200000,00 грн.;

- вимог п. 198.3. ст.198 ПК України, завищено податковий кредит за червень 2013 року на суму 177754,70 грн. за рахунок податкових на суму 67621,40 грн. виписаних за липень 2012 року з попередньою датою їх отримання - 30.08.2012 року, та податкових накладних на суму 110133,30 грн. виписаних за серпень 2012 року з попередньою датою їх отримання - 30.09.2012 року, що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2013 року на суму 177754,70 грн.;

Зазначеною перевіркою підтверджено висновки акту від 24.10.2013 року № 220/83/22-10/36312131, щодо заниження податку на додану вартість за липень 2013 року на суму 95802,00 грн. та у зв'язку із встановленням додаткових фактів в ході проведення даної перевірки, які не можливо було попередньо дослідити у зв'язку із обмеженістю періоду, що підлягав до перевірки, встановлено порушення п. 198.3. ст.198 ПК України, завищено податковий кредит за рахунок податкових накладних на суму 112306,00 грн. виписаних за вересень 2012 року з попередньою датою їх отримання - 19.10.2012 року, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2013 року та додаткових донарахувань на суму 112306,00 грн.;

- вимог п. 198.3. ст.198 ПК України, завищено податковий кредит за серпень 2013 року, 165892,71 грн., за рахунок податкових накладних на суму 63394,04 грн. виписаних за вересень 2012 року з попередньою датою їх отримання - 19.10.2012 року, та податкових накладних на суму ПДВ 103482,70 грн., за жовтень 2012 року з попередньою датою їх отримання - 19.11.2012 року що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2013 року на суму 165892,71грн.;

- вимог п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст.139 ПК України, завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 4 кв. 2012 року на суму 610000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 4 кв. 2012 року на суму 128100,00 грн.;

- вимог п. 85.2. ст.85 ПК України, до перевірки не надано у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

08.02.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492210/1932, яким згідно п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 ПК України на підставі акта перевірки за № 29/161/22-10/36312131 від 25.01.2014 року встановлено порушення п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, у зв'язку із чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 192150,00 грн., в тому числі, основний платіж - 128100,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 64050,00 грн.

08.02.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000502210/1934, яким згідно п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 ПК України на підставі акта перевірки за № 29/161/22-10/36312131 від 25.01.2014 року встановлено порушення п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, у зв'язку із чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3195059,00 грн., в тому числі, основний платіж - 2130039,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1065020,00 грн.

08.02.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000512210/1936, яким згідно п. 121.1. ст. 121 ПК України на підставі акта перевірки за № 29/161/22-10/36312131 від 25.01.2014 року встановлено порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, у зв'язку із чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,00 грн., в тому числі, основний платіж - 0,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 510,00 грн.

11.03.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000922201/3417, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 ПК України на підставі акта перевірки за № 29/161/22-10/36313131 від 25.01.2014 року та рішення ГУ Мін доходів у Львівській області про результати розгляду скарги за № 5103/410/13-01-10-08-05/288 від 28.02.2014 року встановлено порушення п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, у зв'язку із чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 135,00 грн., в тому числі, основний платіж - 90,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 45,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 138.2 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього ж Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ж Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього ж Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 161 КАС України встановлює, що суд крім іншого повинен перевірити кожну обставину, що входить до підстав позову або підстав заперечення, і з'ясувати, якими саме доказами кожна з них підтверджується або спростовується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Позивачем на підтвердження обґрунтування позовних вимог надано суду копії наступних доказів:

- договору оренди від 15.12.2008 року між позивачем, як орендарем та ТОВ «Торговий Дім «Софі», як орендодавцем, предметом якого є оренда складських та офісних приміщень. Згідно розділу 3 вказаного договору, передача об'єкта оренди здійснюється по акту прийому-передачі. Згідно розділу 5 вказаного договору, вартість орендної плати визначається окремими додатками до договору, в орендну плату включаються експлуатаційні витрати на електроенергію, газ, платі за землю. Орендна плата сплачується щомісячно на підставі рахунків орендодавця шляхом безготівкового розрахунку. Додатком до цього ж договору оренди є опис приміщень;

- договору оренди за № 15/11-1 С від 15.11.2011 року між позивачем, як орендарем та ТОВ «Торговий Дім «Софі», як орендодавцем, предметом якого є оренда складських та офісних приміщень. Згідно розділу 3 вказаного договору, передача об'єкта оренди здійснюється по акту прийому-передачі. Згідно розділу 5 вказаного договору, вартість орендної плати визначається окремими додатками до договору, в орендну плату включаються експлуатаційні витрати на електроенергію, газ, платі за землю. Орендна плата сплачується щомісячно на підставі рахунків орендодавця шляхом безготівкового розрахунку. Додатком до цього ж договору оренди є опис приміщень;

- акт приймання передачі до Договору оренди за № 15/11-1 С від 02.01.2012 року;

- договору про надання послуг за № Z - 01/11/У від 01.01.2011 року між позивачем, як замовником та ТОВ «Торговий Дім «Софі», як виконавцем, предметом якого є надання послуг з обслуговування та утримання складських та офісних приміщень до 31.12.2012 року. Згідно розділу 3 вказаного договору вартість послуг згідно актів виконаних робіт, оплата вартості здійснюється щомісяця при умові виставлення рахунку, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця. Згідно п. 6.6. будь які зміни до договору чинні тільки в випадку їх письмового оформлення та підписання двома сторонами;

- договору про надання послуг за № Z - 01/12/А від 01.01.2012 року між позивачем, як замовником та ТОВ «Торговий Дім «Софі», як виконавцем, предметом якого є надання послуг автонавантажувача до 31.12.2013 року. Згідно розділу 3 вказаного договору вартість послуг згідно актів виконаних робіт, оплата вартості здійснюється щомісяця при умові виставлення рахунку, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця. Згідно п. 6.6. будь які зміни до договору чинні тільки в випадку їх письмового оформлення та підписання двома сторонами;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором № Z - 01/11/У від 01.01.2011 року;

- податкових накладних що надання послуг за договором № Z - 01/11/У від 01.01.2011 року;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором оренди за № 15/11-1 С від 15.11.2011 року;

- податкових накладних що надання послуг за договором оренди за № 15/11-1 С від 15.11.2011 року;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором оренди № Z -01/12/А від 01.01.2012 року;

- податкових накладних що надання послуг за договором оренди № Z -01/12/А від 01.01.2012 року;

- податкової звітності позивача;

- уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань позивача;

- реєстрів виданих та отриманих податкових накладних;

- реєстру видаткових касових ордерів за період - 01.01.2011 року по 31.12.2013 року:

- видаткових касових ордерів позивача за період січня 2011 року по листопад 2013 року.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки:

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо договорів, копії яких є у справі, суд зазначає про відсутність у них змісту та обсягу господарських операції, одиниць виміру господарських операцій. Наприклад, виконавець надає послуги по обслуговуванню та утриманню складських та офісних приміщень, при цьому жодним документом не погодили яких приміщень. Виконавець надає послуги автонавантажувача, при цьому жодним документом сторони не погодили: де саме, в якому об'ємі, в яких розмірах, протягом якого часу тощо.

Будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Безпредметні, на думку суду, договори з недолугими зобов'язаннями сторін, які мають удавані наслідки лише для самих сторін таких договорів, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Факт декларування позивачем вказаних правовідносин сторонами по справі не заперечується, однак саме лише декларування без здійснення господарських операцій не може бути підставою для зменшення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту.

Судом не враховуються вищевказані докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, оскільки такі не містять всіх обов'язкових реквізитів, містять відмінні відомості щодо одних і тих же господарських операцій (номенклатура товарів/робіт продався в податкових накладних та номенклатура а актах), відтак в сукупності не підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій. Епізодичні первині документи, як підтвердження здійснення позивачем господарських операцій судом також не враховуються, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

Судом також не враховуються докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог щодо суборенди, оскільки такі не є в причиновому зв'язку із вищевказаними правовідносинами позивача із ТОВ «Торговий Дім «Софі» та не підтверджують реальність останніх.

Судом враховуються заперечення відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку при наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Включенням позивачем накладних виданих вищевказаним контрагентом по уточнюючих розрахунках до декларацій з податку на додану вартість, порушено вимоги Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/2007, де зазначено, що платник податків має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, у випадку, якщо з дати їх виписки не минуло 365 календарних днів.

Позивач не надав інших підтверджуючих документів, крім податкових накладних та актів виконаних робіт. З наданих документів неможливо ідентифікувати адреси орендованих приміщень та їх площ. В актах не вказано з чого саме складаються витрати на утримання та обслуговування орендованих приміщень, не зазначено їх місце та площу. В актах не вказано з чого саме складаються витрати на прибирання території, не зазначено її місце та площу, не вказано про використання якої саме площадки навантажувально-розвантажувальних робіт йдеться, її адреса та площа, не вказано про які саме послуги з обслуговування автонавантажувача йдеться та з чого вони складаються, відсутні відомості про його марку.

Позивач маніпулював податковими накладними, виписаними за попередні звітні періоди, оскільки податкові накладні за липень 2012 року включено до складу податкового кредиту з ПДВ на суму 67621,40 грн. в декларації з ПДВ за червень 2013 року із реєстрацією дати отримання 03.06.2013 року. Зареєстрована позивачем дата отримання таких податкових накладних не відповідає дійсності, оскільки відомості із бази даних ІС «Податковий блок» про отримані податкові накладні від ТОВ «Торговий Дім «Софі» в червні 2013 року, зокрема свідчили про фактичну дату отримання податкових накладних на суму 67621,40 грн. - 30.06.2012 року, а не 03.06.2013 року, що свідчить про надання позивачем неправдивих відомостей в розшифровках отриманих податкових накладних за червень 2013 року, доданих до податкової звітності з ПДВ за червень 2013 року.

Аналогічно по податкових накладних на загальну суму ПДВ 110133,30 грн., що використані позивачем при формуванні податкового кредиту за червень 2013 року, з відміткою дати їх утримання 03.06.2013 року, хоча в розшифровці отриманих податкових накладних за серпень 2012 року вказані податкові накладні на суму ПДВ 110133,30 грн. попередньо мали місце включення до складу податкового кредиту із реєстраційною датою їх отримання 20.09.2012 року.

Позивач також маніпулював податковими накладними, виписаними за попередні звітні періоди, оскільки податкові накладні з № 30 по № 44, 46, 47 за серпень 2012 року включено до складу податкового кредиту з ПДВ на суму 95801,84 грн. в декларації з ПДВ за липень 2013 року із реєстрацією дати отримання 08.07.2013 року. Зареєстрована позивачем дата отримання 08.07.2013 року таких податкових накладних не відповідає дійсності, оскільки відомості із бази даних ІС «Податковий блок» про отримані позивачем податкові накладні від ТОВ «Торговий Дім «Софі» свідчать про фактичну дату отримання податкових накладних з № 1 по № 29, № 45 на суму 110133,3 грн. та з № 30 по № 44, № 46, № 47 на суму 95801,84 грн. за серпень 2012 року - 20.09.2012 року, а не 08.07.2013 року, що свідчити про надання позивачем неправдивих відомостей в розшифровках отриманих податкових накладних за липень 2013 року, доданих до податкової звітності з ПДВ за липень 2013 року.

За результатами аналізу даних із уточнюючого розрахунку, поданого позивачем до інспекції 17.06.2013 року за № 9035589706 за серпень 2012 року встановлено, що позивач по контрагенту-постачальнику ТОВ «Торговий Дім «Софі» виключив із складу податкового кредиту за серпень 2012 року суму 205935,14 грн., яка складалась із попередньо вказаних податкових накладних на зазначену суму, однак, по вказаному контрагенту неправомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні за вересень 2011 року на суму ПДВ 145526,7 грн., чим порушено вимоги Порядок заповнення податкових накладних.

Виписані ТОВ «Торговий Дім «Софі» для позивача податкові накладні з № 1 по № 29, № 45 на загальну суму ПДВ 110133,3 грн., за серпень 2012 року використані позивачем при формуванні податкового кредиту за червень 2013 року із відміткою дати їх утримання 03.06.2013 року, хоча в розшифровці отриманих податкових накладних ТОВ «Софтех» за серпень 2012 року вказані податкові накладні на суму ПДВ 110133,3 грн. попередньо мали місце із реєстраційною датою їх отримання 20.09.2012 року.

Аналогічно, по податкових накладних з № 1 по № 15 та №23 на загальну суму ПДВ в розмірі 112305,96 грн., безпідставно використано позивачем при формуванні податкового кредиту за липень 2013 року з відміткою дати їх отримання 09.07.2013 року хоча, вказані податкові накладні з № 1 по № 15 та №23 на загальну суму ПДВ в розмірі 112305,96 грн., попередньо мали місце із реєстраційною датою їх отримання 19.10.2012 року.

Позивачем податкові накладні від ТОВ «Торговий Дім «Софі» в серпні 2013 отриманні податкові накладні з № 16 по № 22, № 24 на суму 63394,04 грн. за вересень 2012 року - 19.10.2012 року, а не 31.08.2013 року, що свідчити про надання позивачем неправдивих відомостей в розшифровках отриманих податкових накладних за серпень 2013 року, доданих до податкової звітності з ПДВ за липень 2013 року.

Виписані ТОВ «Торговий Дім «Софі» для позивача податкові накладні з № 1 по № 24, № 26 на загальну суму ПДВ 103482,7грн. за жовтень 2012 року використані позивачем при формуванні податкового кредиту за серпень 2013 року із відміткою дати їх утримання 31.08.2013 року, хоча в розшифровці отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року вказані податкові накладні на суму ПДВ 103482,7грн., попередньо мали місце із реєстраційною датою їх отримання 20.11.2012 року.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтех» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 16.06.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.