Рішення № 39245027, 11.06.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2014 Справа № 905/2338/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мирошниченка Я.С.,

При секретарі судового засідання Займак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс", м. Чернівці

до відповідача: Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 3995,96 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термекс", м. Чернівці (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1, м. Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3995,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки товару з відстрочкою платежу №Дон 10/01-09 від 10.01.2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 3995,96 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.625,691,692,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,54 Господарського процесуального кодексу України, ст..343 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): договір №Дон 10/01-09 від 10.01.2012р., видаткову накладну №4616 від 13.05.2013р., видаткову накладну №8392 від 16.08.2013р.,акт звіряння №ТХU00002652, довідку з Єдиного Державного Реєстру щодо Позивача,

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.04.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 14.05.2014р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 14.05.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Мирошниченко Я.С. у відрядженні, справу №905/2338/14 передано судді Сич Ю.В.

14.05.2014р.Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача у судове засідання, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі розгляд справи відкладався судом з 14.05.2014р. на 11.06.2014р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 11.06.2014р. у зв'язку з виходом із відпустки справу № 905/2338/14 передано судді Мирошниченко Я.С.

Дослідивши договір №Дон 10/01-09 від 10.01.2012р. наданий Позивачем до матеріалів справи судом встановлено, що п.6.5 Договору передбачено, що усі суперечки між Сторонами за цим Договором вирішується шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди передаються для розгляду до господарського суду Чернівецької області.

Відповідно до ч.2 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Необхідно зауважити, що Господарський процесуальний кодекс України не містить поняття "Договірна підсудність".

З огляду на вищевикладене, враховуючи місцезнаходження відповідача по справі у м. Донецьк, суд розглядає справу за правилами підсудності, встановленими ст.15 Господарського процесуального кодексу України .

Представник Відповідача в судові засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Розгляд справи неодноразово відкладався з 14.05.2014р. на 11.06.2014р, зокрема за необхідністю витребування доказів необхідних для розгляду справи. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (відповідно списку згрупованих відправлень рекомендованих листів від 20.05.2014р.,05.06.2014р. ).

Відповідно до підпункту 2 п.3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутністю представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Термекс», м. Чернівці (надалі - Позивач/Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Донецьк (надалі - Відповідач/Покупець), укладено Договір поставки з відстроченням платежу №Дон 10/01-9 (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник передає Покупцю, а Покупець приймає і оплачує побутову техніку та комплектуючі до неї, далі «Товар», на умовах цього Договору. Згідно до п.1.2 Договору асортимент, кількість і ціна товару, попередньо узгоджується Сторонами в заявках.

Пунктом 2.1,2.2 Договору передбачено, що ціна товару визначається відповідно до відвантажувальних документів. Оплата товару здійснюється Покупцем на підставі факту поставки, зафіксованого в товарних накладних. Рахунок-фактура надається Постачальником у термін не більше п'яти робочих днів з моменту поставки.

Відповідно до п.2.6 Договору передбачено, що товар поставляється Покупцеві на умовах відстрочки оплати, що становить 21 (двадцять один) календарних днів з моменту підписання відвантажувальних документів на партію товару.

Сторонами узгоджено, що оплата Товару Покупцем здійснюється на поточний рахунок або в касу Постачальника або, за письмовим розпорядженням Постачальника, за підписом уповноваженої особи і печаткою Постачальника, на рахунок третьої особи, або за згодою Сторін іншими способами відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.6.1 Договору дійсний Договір набуває чинності з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2012р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору (а.с. 8-10) Позивачем був поставлений товар Відповідачу за Видатковими накладними №4616 від 13.05.2013 р. на суму 7181,10 грн., та №8392 від 16.08.2013 р. на суму 10183,93 (а.с. 11-12).

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на Видаткових накладних було прийнято особисто Відповідачем.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли саме з Договору поставки з відстроченням платежу №Дон 10/01-9 від 10.01.2012 р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах Договору.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором поставки з відстроченням платежу №Дон 10/01-9 від 10.01.2012 р.

Згідно п. 2.6. Договору, товар поставляється покупцеві на умовах відстрочки оплати, що становить 21 календарний день з моменту підписання відвантажувальних документів на партію товару. При цьому партією товару вважається товар, відвантажений за однією товарною накладною..

Таким чином, судом встановлено, що Покупець мав оплатити товар не пізніше:

- за Видатковою накладною №4616 від 13.05.2013 р. на суму 7181,10 грн. - 03.06.2013 р.;

- за Видатковою накладною №8392 від 16.08.2013 р. на суму 10183,93 грн. - 06.09.2013 р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за прийнятий товар у повному обсязі не виконав.

Відповідач частково повернув товар згідно накладних повернення №TXU00000964 від 21.11.2013 р. на суму 312,00 грн., №TXU00000941 від 13.11.2013 р. на суму 3818,07 грн., №TXU00000942 від 13.11.2013 р. на суму 1248,00 грн.

Крім того, Відповідач сплатив 7991,00 грн. за Договором, що підтверджується банківськими виписками (а.с.25-44).

Таким чином, на момент звернення до суду, заборгованість Відповідача складає 3995,96 грн.

Відповідач підтвердив наявність заборгованості шляхом підписання Акту звіряння взаємних розрахунків без зауважень (а.с. 13), та складенням Графіку погашення заборгованості (а.с. 14), який, на момент звернення до суду, є невиконаним.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 3995,96 грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс", м. Чернівці до Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1, м. Донецьк ., про стягнення заборгованості у розмірі 3995,96 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1, м. Донецьк (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс", м. Чернівці (58032, м.Чернівці, Шевченківський р-н, вул. Головна, б.246, код ЄДРПОУ 32652485 ) суму заборгованості у розмірі 3995,96 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

У судовому засіданні 11.06.2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко