Ухвала суду № 39242163, 03.06.2014, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

03.06.2014 Єдиний унікальний номер 205/1412/14-ц

№ 2п-205/71/2014

№ 205/1412/14-ц

УХВАЛА

3 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення та зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 20 лютого 2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про зміну способу стягнення та зменшення розміру аліментів.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2014 року позовні вимоги було задоволено.

У своїй заяві ОСОБА_1 посилався на те, що причиною неявки у судове засідання була хвороба дитини; в якості заперечень проти позовних вимог позивача посилалася на відсутність у неї офіційного постійного місця роботи, з метою працевлаштування у 2013 році мала намір виїхати за кордон з метою працевлаштування, але позивач не надав згоди на виїзд дитини за кордон.

Перевіривши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та цивільної справи № 2-205/2103/2014 (205/1412/14-ц), суд вважає за необхідне залишити заяву без задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 березня 2014 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення у зв'язку з тим, що відповідач не з'явилася у судове засідання.

Причиною неявки відповідача у судове засідання 12 березня 2014 року була хвороба її дитини (а.с. 35).

Разом з тим, ч. 1 ст. 232 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, поважність причин неявки у судове засідання не є обов'язковою підставою для скасування заочного рішення суду.

Що стосується доказів, на які посилається відповідач, щодо відсутності у неї офіційного постійного місця роботи і відмови позивача надати згоду на виїзд дитини за кордон з метою працевлаштування відповідача, то вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки єдиною підставою для зміни розміру аліментів, яку судом було прийнято до уваги, була наявність у позивача на теперішній час офіційного місця роботи, у зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 182, ч. 1 ст. 183 СК України аліменти повинні стягуватися у частці від заробітку (доходу) батька.

Доказів наявного нерегулярного, мінливого доходу у позивача (ч. 1 ст. 184 СК України), який був би підставою продовження стягнення з позивача на користь відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, ОСОБА_1 суду не надано.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Таким чином, з урахуванням перелічених обставин заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 197, п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2014 року по цивільній справі № 2-205/2103/2014 (205/1412/14-ц) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення та зменшення розміру аліментів залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя