03.06.2014 Єдиний унікальний номер 205/1412/14-ц
№ 2п-205/71/2014
№ 205/1412/14-ц
УХВАЛА
3 червня 2014 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення та зменшення розміру аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 20 лютого 2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про зміну способу стягнення та зменшення розміру аліментів.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2014 року позовні вимоги було задоволено.
У своїй заяві ОСОБА_1 посилався на те, що причиною неявки у судове засідання була хвороба дитини; в якості заперечень проти позовних вимог позивача посилалася на відсутність у неї офіційного постійного місця роботи, з метою працевлаштування у 2013 році мала намір виїхати за кордон з метою працевлаштування, але позивач не надав згоди на виїзд дитини за кордон.
Перевіривши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та цивільної справи № 2-205/2103/2014 (205/1412/14-ц), суд вважає за необхідне залишити заяву без задоволення за наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 березня 2014 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення у зв'язку з тим, що відповідач не з'явилася у судове засідання.
Причиною неявки відповідача у судове засідання 12 березня 2014 року була хвороба її дитини (а.с. 35).
Разом з тим, ч. 1 ст. 232 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, поважність причин неявки у судове засідання не є обов'язковою підставою для скасування заочного рішення суду.
Що стосується доказів, на які посилається відповідач, щодо відсутності у неї офіційного постійного місця роботи і відмови позивача надати згоду на виїзд дитини за кордон з метою працевлаштування відповідача, то вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки єдиною підставою для зміни розміру аліментів, яку судом було прийнято до уваги, була наявність у позивача на теперішній час офіційного місця роботи, у зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 182, ч. 1 ст. 183 СК України аліменти повинні стягуватися у частці від заробітку (доходу) батька.
Доказів наявного нерегулярного, мінливого доходу у позивача (ч. 1 ст. 184 СК України), який був би підставою продовження стягнення з позивача на користь відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, ОСОБА_1 суду не надано.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Таким чином, з урахуванням перелічених обставин заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 197, п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2014 року по цивільній справі № 2-205/2103/2014 (205/1412/14-ц) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення та зменшення розміру аліментів залишити без задоволення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя
The court decision No. 39242163, Leninskyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 03.06.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 205/1412/14-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: