Справа № 203/3070/14-к
Провадження №1-кп/0203/215/2014
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2014 Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого-судді - Ходасевича О.В.,
при секретареві - Кононенко О.Р.,
за участю прокурора - Чудновського С.О.,
представника потерпілого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040670000975 від 08.04.2014р. стосовно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Одеси, громадянки України, із середньотехнічною освітою, працюючу на посаді продавця у підрозділі магазину «Продукти-396» ТОВ «АТБ-маркет», не одружену, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 на підставі Наказу №218-к від 09.12.2013 року ТОВ «АТБ-маркет» код ЄДРПОУ 30487219 була прийнята на посаду продавця у підрозділ магазину «Продукти-396», що знаходиться по пр.Кірова, 82 м.Дніпропетровська.
З метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, які належать ТОВ «АТБ-маркет» між директором з торгівлі регіону в особі ОСОБА_3 з одного боку та працівником ОСОБА_2, з іншого боку, був підписаний додаток до раніше укладеного договору про колективну матеріальну відповідальність з працівниками від 10.06.2010 року, з яким ОСОБА_2, ознайомилась, про що свідчить її підпис у відповідній графі. Згідно з умовами вказаного договору, працівник, зобов'язаний дбайливо ставитися до цінностей і вживати заходів до запобігання шкоди; в установленому порядку вести облік, складати і своєчасно подавати звіти про рух та залишки цінностей; своєчасно інформувати уповноважений власником орган про всі обставини, які загрожують зберіганню цінностей.
Керуючись у своїй діяльності Договором про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, розпорядженням №Р-1081-Р (2) «Про порядок роботи продавців на РРО», посадовою інструкцією продавця-консультанта затвердженої генеральним директором ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_4 від 31.01.2014 року, у відповідності з якою на ОСОБА_2 покладалися наступні обов'язки: проводити розрахунки з покупцями за допомогою розрахунко-касового апарату; забезпечувати зберігання товарно-матеріальних цінностей шляхом дотримання правил зберігання і реалізації; запобігати псуванню і розкраданню товару; запобігати можливості несанкціонованого виносу товарно-матеріальних цінностей; дотримуватися умов Договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність вчинила привласнення чужого майна, яке було ввірене їй, при наступних обставинах:
ОСОБА_2„ маючи єдиний умисел на привласнення ввіреного їх майна, що належить та перебуває на балансі ТОВ «АТБ-маркет» на загальну суму 4774, 20 гри., у період часу з 18.02.2014 року по 07.04.2014 року, перебуваючи у касовій зоні №2 приміщення магазину «Продукти-396» ТОВ «АТБ-маркет», розташованого по пр.Кірова, 82 м.Дніпропетровська, виконуючи обов'язки продавця-касира, отримала від свого знайомого ОСОБА_5, який не був обізнаний про її злочинний намір товарно-матеріальні цінності, а саме продукти харчування, які навмисне, в порушення своєї посадової інструкції, підписаного з неї додатку до договору про пошту колективну (бригадну) відповідальність, п.5 графи «Обслуговування покупців» Розпорядження №Р-1081-Р (2) «Про порядок роботи продавців на РРО», згідно з яким ОСОБА_2 зобов'язана відсканувати викладений товар, не провела товарно-матеріальні цінності через касовий сервер магазину та грошові кошти від реалізованого товару на загальну суму 4774,20 грн. гривень в касу ТОВ «АТБ-маркет» не внесла. Отриманий товар у подальшому привласнила собі, розпорядившись ним на свій власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_2 у період часу з 18.02.2014 року по 07.04.2014, будучі матеріально відповідальною особою привласнила товарно-матеріальні цінності ТОВ «АТБ-маркет» код ЄДРПОУ 30487219, а саме: «овочі, зелень, гриби» на суму 377,40 грн., «фрукта» на суму 91,07 грн., «товари для дому» на суму 23,04 грн., «творожні вироби» на суму 44,13 грн., «тверді сири» на суму 310,88 грн., «пральні порошки» на суму 165,91 грн., «спеції» на суму 3,65 грн., «риба» на суму 175,15 грн., «соуси, кетчупи, томатна паста» на суму 59,03 грн., «соки, нектар» на суму 97,12 грн., «сигарети» на суму 125,91 грн., «згущене молоко» на суму 19,45 грн., «серветки, папір» на суму 7,16 грн., «продукти швидкого приготування» на суму 16,60 грн., «пресерви» на суму 68,53 грн., «пиво» на суму 10,04 грн., «печиво» на суму 26,82 гри., «м'ясо» на суму 358,48 грн., «мука, сіль, цукор» на суму 87,75 грн., «миючі та чистячи засоби» на суму 143,45 грн., «морозиво» на суму 132,78 грн., «молоко, вершки» на суму 32,97 грн., «масло, маргарин» на суму 192,71 грн., «вареники, пельмені» на суму 196,65 грн., «масло рослинне, оцет» на суму 113,74 грн., «маслини, оливки» на суму 7,99 грн., «макаронні вироби, крупи» на суму 204,48 грн., «майонез, гірчиця» на суму 90,42 грн., «лаки та піна для волосся» на суму 65,07 грн., «крема, набори» на суму 8,25 грн., «кава, чай» на суму 192,56 грн., «коньяк, шампанське» на суму 85,78 грн., «цукерки» на суму 12,95 грн., «консерви» на суму 52,77 грн., «ковбасні вироби» на суму 166,91 грн., «кефір, ряжанка, сметана» на суму 188,73 грн., «кекси, бісквіти» на суму 14,99 грн., «йогурти, десерти, пудинг» на суму 334,20 грн., «банні приналежності» на суму 392,76 грн., «піца, тісто» на суму 13,35 грн., «хліб» на суму 15,03 грн., «шоколад, батончики» на суму 48,28 грн. на загальну суму 4774,20 грн.
Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнала в повному обсязі, пояснивши суду, що на підставі Наказу №218-к від 09.12.2013 року ТОВ «АТБ-маркет» код ЄДРПОУ 30487219 вона була прийнята на посаду продавця у підрозділ магазину «Продукти-396», що знаходиться по пр.Кірова, 82 м.Дніпропетровська.
З метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, які належать ТОВ «АТБ-маркет» між директором з торгівлі регіону в особі ОСОБА_3 з одного боку та нею, з іншого боку, був підписаний додаток до раніше укладеного договору про колективну матеріальну відповідальність з працівниками від 10.06.2010 року, з яким вона була ознайомлена.
У період часу з 18.02.2014 року по 07.04.2014 року, перебуваючи у касовій зоні №2 приміщення магазину «Продукти-396» ТОВ «АТБ-маркет», розташованого по пр.Кірова, 82 м.Дніпропетровська, виконуючи обов'язки продавця-касира, отримала від свого знайомого ОСОБА_5, який не був обізнаний про її злочинний намір товарно-матеріальні цінності, а саме продукти харчування, які в порушення своєї посадової інструкції, не провела товарно-матеріальні цінності через касовий сервер магазину та грошові кошти від реалізованого товару на загальну суму 4774,20 грн. гривень в касу ТОВ «АТБ-маркет» не внесла. Отриманий товар (продукти харчування) у подальшому привласнила собі, та розпорядилась ним на свій власний розсуд.
Представник потерпілого ОСОБА_1, в ході судового засідання пояснив про те, що касиром магазину ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_2 у період з 18.02.2014 року по 07.04.2014, будучі матеріально відповідальною особою привласнила товарно-матеріальні цінності ТОВ «АТБ-маркет» код ЄДРПОУ 30487219, на загальну суму 4774,20 грн., який в подальшому було відшкодовано в повному обсязі.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що інші учасники кримінального провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даної справи, у зв'язку із чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченої у вчиненні інкримінованого злочину.
Підводячи підсумок викладеному суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_2 у привласненні чужого майна, яке було ввірене їй, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину та особистості обвинуваченої, яка за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відшкодувала спричинену матеріальну шкоду, вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, що суд відносить до пом'якшуючих покарання обставин.
Обтяжуючих вину ОСОБА_2 обставин під час судового розгляду не встановлено.
Із врахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченій слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, а також із застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов'язані із матеріальною відповідальністю.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 заявила клопотання про застосування до неї ЗУ «Про амністію у 2014 році», звільнивши її від відбування призначеного покарання, оскільки на день набрання чинності цього закону вона має мати, яка досягла 70-ти річного віку, та є єдиною працездатною дитиною, крім того вчинений нею злочин не відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких. З наслідками застосування амністії ознайомлена та не заперечує проти її застосування.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року №1185-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).
Відповідно до ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році», питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п.«є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-ти річного віку або визнанні інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
З матеріалів кримінального провадження: копії паспорту серія НОМЕР_1, вбачається, що обвинувачена ОСОБА_2 на день набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2014 році» мала та має на утриманні мати яка досягла 70-ти річного віку (ІНФОРМАЦІЯ_5), вперше вчинила кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, з наслідками застосування амністії ознайомлена та не заперечує проти її застосування. Вказане кримінальне правопорушення вона вчинила в період з 18.02.2014 року по 07.04.2014 року, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014 р.) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачена визнала повністю, щиро кається у вчиненому.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_2 амністії, передбачених ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст.8 ЗУ «Про амністію 2014 році», судом не встановлено, амністія до неї не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_2 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування призначеного основного покарання.
Речові докази по даному провадженню: ДВД-Р диск з відеозаписом камери спостереження касових зон магазину ТОВ «АТБ-маркет» магазину «Продукти-396», що знаходиться при матеріалах провадження, необхідно зберігати при матеріалах провадження, згідно ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року №1185-VII, Закону України «Про застосування амністії в Україні» із змінами від 1 жовтня 1996 року № 392/96-ВР, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади пов'язані із матеріальною відповідальністю терміном на 1 (один) рік.
Звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки на підставі ст.1 п.«є» ЗУ «Про амністію у 2014 році», що набрав чинності 19.04.2014р.
Речові докази: ДВД-Р диск з відеозаписом камери спостереження касових зон магазину ТОВ «АТБ-маркет» магазину «Продукти-396», що залучений до матеріалів провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Дніпропетровської області, через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя О.В. Ходасевич
Судове рішення № 39237847, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 13.06.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 203/3070/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: