ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/205/14
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.,
- Семенюка Г.В.,
при секретарі - Журкіній І.І.,
за участі: представник позивача - Ломакіна С.Г. (довіреність від 09.01.2014 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в сумі 6800 грн.,-
В С Т А Н О В И Л А:
Головне управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - позивач, або ГУ Міндоходів у Миколаївській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач, або ФОП ОСОБА_3) про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій в сумі 6800 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у задоволенні вказаних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги поданої апеляційної скарги.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду.
Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці, заслухавши думку представника позивача, ухвалила слухати справу за відсутністю відповідача.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.11.2013 року, у зв'язку з виявленим в ході перевірки фактом порушення відповідачем статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, ГУ Міндоходів у Миколаївській області, на підставі абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», прийняло рішення № 000041/09-21 про застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. - за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років (а.с.3).
Враховуючи, що відповідачем не були сплачені фінансові санкції визначені вказаним рішенням у встановлений строк, позивач звернувся до суду про стягнення зазначеної суми фінансових санкцій з відповідача в судовому порядку.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні вказаних вимог ГУ Міндоходів у Миколаївській області, суд першої інстанції дійшов висновку, що штраф в сумі 6800 грн., застосований до відповідача рішенням від 26.11.2013 року № 000041/09-21, не є податковим боргом, а норми Податкового кодексу України не передбачають права ГУ Міндоходів у Миколаївській області звертатися до суду з позовом про стягнення сум, які не є податковим боргом. Також, суд першої інстанції, доходячи висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог ГУ Міндоходів у Миколаївській області, послався на протиправність прийнятого позивачем рішення від 26.11.2013 року № 000041/09-21 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800 грн., мотивуючи це тим, що норми Податкового кодексу України не передбачають права органу державної податкової служби приймати рішення про стягнення штрафу у будь-якій іншій формі, крім у формі податкового повідомлення-рішення, що, в свою чергу, на думку суду першої інстанції, виключає можливість стягнення за таким рішенням.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.
Згідно приписів ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 Податкового кодексу України, у межах їх повноважень (п. 61.2 ст. 61 Податкового кодексу України).
Приписами ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Міндоходів у Миколаївській області, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 року № 56 Головне управління Міндоходів у Миколаївській області є територіальним органом Міндоходів, який підпорядковується Міндоходів. Головне управління Міндоходів у Миколаївській області є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної податкової служби у Миколаївській області та Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у Миколаївській області.
Згідно вимог п. 3 вказаного Положення основними завданнями ГУ Міндоходів у Миколаївській області є, зокрема, забезпечення реалізації державної податкової та державної митної політики, здійснення в межах своїх повноважень контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів, забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
При цьому, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов'язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи.
Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Тобто, оскільки застосовані до відповідача фінансові санкції (штраф) не сплачено у встановлені законом строки, таке зобов'язання є податковим боргом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач, в межах наданих йому повноважень, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу, що рахується за ним, у зв'язку з несплатою у встановлені строки фінансових санкцій, застосованих до відповідача рішенням від 26.11.2013 року № 000041/09-21.
Посилання суду першої інстанції на те, що штраф в сумі 6800 грн., застосований до відповідача рішенням від 26.11.2013 року № 000041/09-21, не є податковим боргом є безпідставними та спростовуються вказаними висновками колегії суддів.
Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог ГУ Міндоходів у Миколаївській області з огляду на те, що рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, оскільки окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення. Якщо рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми такого рішення.
Як вбачається зі змісту рішення ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 26.11.2013 року № 000041/09-21, з вказаного рішення можливо чітко встановити зміст порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції та розмір останніх.
Так, з вказаного рішення вбачається, що фінансові санкції у вигляді штрафу застосовані до відповідача у розмірі 6800 грн., на підставі абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у зв'язку з виявленим в ході перевірки фактом порушення відповідачем статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме у зв'язку з виявленням факту продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.
Рішення ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 26.11.2013 року № 000041/09-21 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. отримано відповідачем 30.11.2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.4), проте у визначений законом строк зазначені фінансові санкцій відповідачем не сплачено.
Також, відповідач не скористався наданим йому законом право на оскарження вказаного рішення про застосування фінансових санкцій.
Враховуючи вищевикладене, оскільки у визначений законом строк відповідачем не сплачено фінансовані санкцій у розмірі 6800 грн., застосовані до нього рішенням ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 26.11.2013 року № 000041/09-21, а також відповідач не скористався наданим йому законом право на оскарження вказаного рішення про застосування фінансових санкцій, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_3 зазначеної суми фінансових санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в сумі 6800 грн. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в сумі 6800 грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету м. Южноукраїнська, код 21081100, МФО 826013, ЄДРПОУ 37753202, р/р 31112106700010 банк ГУДКСУ у Миколаївській області фінансові санкції в розмірі 6800 грн. (шість тисяч вісімсот гривень).
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 06 червня 2014 року.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/
Судове рішення № 39231658, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/205/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: