Постанова № 39223857, 29.04.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року Справа № 814/5067/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Магазин №301", вул. Г.Карпенка, 20, Миколаїв, 54038

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г.Петрової, 2-А, Миколаїв, 54029 про скасування податкового повідомлення - рішення від 11.10.2013р. № 0001001702, Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 11.10.13 №0001001702.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, оскільки позивач в повному обсязі сплатив цей податок з доходу найманої особи.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач всупереч вимогам чинного законодавства не перерахував в повному обсязі до бюджету податок з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати найманої особі. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ВКФ "Магазин №301" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

23.08-02.09.13 відповідачем проведено фактичну перевірку позивача з питання використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

03.09.13 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №576/14-04-17-02-00/13861270, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб з найманих працівників за період з 25.01.13 по 29.08.13 на загальну суму 824.11грн.

11.10.13 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001001702, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 824.11грн. та штрафними санкціями на суму 716,03грн.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 працювала у позивача продавцем продовольчих товарів. За березень-серпень 2013, відповідно до розрахункових відомостей, їй було нарахована та виплачена заробітна плата в загальній сумі 6 530,22грн.

З цієї суми, позивачем, як податковим агентом було утримано та перераховано до бюджету відповідну суму податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 321,66грн.

В аті перевірки відповідач зазначає, що ОСОБА_1, відповідно до її заяви, фактично отримала заробітну плату в сумі 7 315,33грн., а тому позивач мав утримати та перерахувати податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 145,77грн. Відповідно сума не перерахованого податку складає 824.11грн.

Відповідно до п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПК України - об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 164.2.2 п.164.2 ст.164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Згідно з п.п.168.1.1 та п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України - оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

За приписами п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Виходячи з приписів вказаних норм, та приймаючи до уваги встановлені обставини суд вважає, що позивач як податковий агент у повному обсязі утримував з заробітку ОСОБА_1, та перераховував до бюджету податок на доходи фізичних осіб, оскільки цей податок утриманий з заробітку фізичної особи, сума якого підтверджена належними доказами.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 фактично отримала більший заробіток, оскільки зазначена в акті перевірки сума 7 315,33грн. не підтверджена жодним доказом.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.10.13 №0001001702 підлягає скасуванню.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області від 11.10.13 №0001001702.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Магазин №301" судові витрати у розмірі 1 843грн. з Державного бюджету України.

4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар