Постанова № 39219499, 12.06.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Справа №П/811/1494/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерностандарт»

до відповідача: Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерностандарт» звернулося з позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222200 від 11.02.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42 750,00 грн., у тому числі 28 500,00 грн. основного платежу та 14 250,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним сформовано податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної, отриманої від ФГ «Оксана», а посилання Знам'янської ОДПІ на акти перевірки контрагента ФГ «Оксана» складеного посадовими особами податкових органів за місцем його реєстрації, як на доказ нікчемності угод не може бути взятий до уваги, оскільки таким актом не спростовується факт здійснення господарської операції між ТОВ «Зерностандарт» та ФГ «Оксана».

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою ФГ «Оксана» встановлено, що у січні-жовтні 2013 року ФГ «Оксана» не мало можливості здійснити продаж продукції власного виробництва, так як підприємством не підтверджено наявність земельних ділянок (договори оренди на земельні ділянки не зареєстровані у встановленому порядку), трудових та технічних ресурсів для вирощування сільськогосподарської продукції, а тому, на думку податкового органу, ФГ «Оксана» здійснювало діяльність пов'язану з наданням податкової вимоги третім особам.

У судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.96).

12.06.2014 р. у судовому засіданні представником позивача подано клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.148).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 12.06.2014 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.149), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 30.12.2013 р. по 10.01.2014 р. посадовою особою Знам'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі наказу №214 від 30.12.2013 р. (а.с.120) проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерностандарт» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року щодо взаємовідносин з ФГ «Оксана», за результатами якої складено акт №10/22/38011360 від 16.01.2014 р., висновками якого, зокрема, є порушення ТОВ «Зерностандарт», на думку відповідача, пп.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ст.203, ч.1, 2 ст.215. ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість за серпень 2013 року в сумі 28 500,00 грн. (а.с.14-19).

На підставі акта перевірки Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000222200 від 11.02.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42 750,00 грн., у тому числі 28 500,00 грн. основного платежу та 14 250,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.25).

Як встановлено в судовому засіданні, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податковим органом визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку із включенням ТОВ «Зерностандарт» до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарською операцією з ФГ «Оксана», яка, на думку Знам'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носить реального характеру.

Судом встановлено, що відповідно до договору поставки №30/08 від 30.08.2013 р. (а.с.43) ФГ «Оксана» у серпні 2013 року поставило ТОВ «Зерностандарт» соняшник у кількості 45 тонн на суму 171 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 28 500,00 грн., що підтверджується видатковою та податковою накладними (а.с.44, 45). При цьому суму ПДВ 28 500,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за серпень 2013 року (а.с.59-65).

Оплату вартості придбаного товару здійснено позивачем у готівковому порядку, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера (а.с.48-50).

Транспортування придбаного товару здійснювалося ПП ОСОБА_1, що підтверджується товарно-транспортною накладною (а.с.46).

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Зі змісту довідки з ЄДРПОУ встановлено, що видом діяльності за КВЕД ТОВ «Зерностандарт» є, зокрема, виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (а.с.127).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що соняшник придбаний у ФГ «Оксана» оприбуткований позивачем та використаний для виробництва макухи та олії, що використовувалися при виробництві макухи соєвої, яка в подальшому реалізовувалася ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс», ТОВ «Системи розвитку бізнесу» в обґрунтування чого до суду надано копії накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення матеріалів) (а.с.73, 75, 134, 136), накладних на передачу готової продукції (а.с.74, 76, 133, 135), оборотно-сальдових відомостей по рахунках 201, 104 за серпень 2013 року (а.с.77, 129-132), видаткових накладних (а.с.137-139), договору оренди обладнання для переробки сої (а.с.142), договору надання послуг з переробки сої та інших зернових і технічних культур (а.с.144), актів надання послуг (а.с.140, 141, 143).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за вищевказаною господарською операцією з ФГ «Оксана» пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Зерностандарт».

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у серпні 2013 року сформував податковий кредит, у тому числі на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому ФГ «Оксана». При цьому ФГ «Оксана» на час виписки такої податкової накладної було зареєстроване суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с.146, 147), а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мало обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Згідно з п.209.5 ст.209 Податкового кодексу України платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

Водночас суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Окрім того, податковий орган під час перевірки дійшов висновку про те, що правочин позивача з ФГ «Оксана» є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Із системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань ТОВ «Зерностандарт», не відповідають вимогам чинного законодавства, так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Знам'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарської операції позивача з ФГ «Оксана». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000222200 від 11.02.2014 р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак сплачений позивачем судовий збір в розмірі 855,00 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерностандарт».

Керуючись ст.ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222200 від 11 лютого 2014 року, винесене Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерностандарт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42 750,00 грн., у тому числі 28 500,00 грн. основного платежу та 14 250,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерностандарт», код ЄДРПОУ 38011360 (27400, м. Знам'янка Кіровоградської області, вул. Чайковського, 18-а) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 855,00 грн. (вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт