Ухвала суду № 39217461, 12.06.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №292/82/13-к Головуючий у 1-й інст. Гуц Олена Володимирівна

Категорія ст. 286 ч.1 КК України Доповідач Михайловський В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Михайловського В.І.,

суддів: Мельничук Н.М.,Фоміна Ю.В.,

з участю секретаря: Велидчук І.М.,

прокурора: Селюченко І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

адвоката: ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3

та законного представника потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 05 березня 2014 року,

Справа № 292/82/13-к Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_5.

Категорія ст. 286 ч.1 КК України Суддя-доповідач ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

громадянина України, не працюючого, не

судимого,-

засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України - на 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - один рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ; повідомляти КВІ про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації до КВІ.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради ( р/р 3141154470000 ГУ ДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код 02313476, код платежу 240603)-1416,04 ( одна тисяча чотириста шістнадцять) грн.. 04 коп. за лікування потерпілої ОСОБА_3

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - 13 000,0 грн. ( тринадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

З метою забезпечення цивільного позову по даному кримінальному провадженні, заборонено відчуження автомобіля марки ВАЗ - 21043, н/з НОМЕР_1, на який згідно ухвали Володарсько-Волинського райсуду від 30.07.2013 року накладено арешт та до набрання рішенням законної сили, вказаний автомобіль, який переданий під розписку, як речовий доказ ОСОБА_1 ( а.с. 154 т.1) - залишено на зберіганні у останнього.

Згідно змісту вироку суду, 10 червня 2012 року близько 18-ї години 25 хвилин ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ -21043, н/з НОМЕР_1 на 35 км автодороги сполученням Червоноармійськ - Йосипівка, в межах розміщення населеного пункту села Рижани Володарсько-Волинського району Житомирської області, в напрямку від вулиці Заводської до вул. Кутузова, в районі розміщення моста через річку Ірша, в порушення вимог пунктів 2.3 б,10.1 та дорожньої розмітку 1.1. ПДР України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при виникненні небезпеки для руху - втратив керування автомобілем та здійснив наїзд за межами проїзної частини дороги на пішохода - неповнолітню потерпілу ОСОБА_3, яка в цей час розміщувалась ( призупинилась) на штучному підвищенні узбіччя дороги з правого боку поблизу проїзної частини дороги.

Внаслідок даної ДТП неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1464 від 30.058.2013 року відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров'я.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_2 просить вирок Червоноармійського районного суду змінити. Слова «з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців замінити словами «без позбавлення права керувати транспортними засобами».

Виключити з вироку обов'язок ОСОБА_7 періодично з'являтись для реєстрації в КВІ.

Розмір відшкодування матеріальної шкоди зменшити до 5 000 гривень, на які ОСОБА_7 погодився в судовому засіданні.

В обґрунтування апеляції посилається на те, що вирок є надто суворим.

На думку апелянта, суд не врахував, що злочин є необережним, вчинений вперше, що ОСОБА_7 характеризується позитивно, визнав вину, розкаявся. Обов'язок періодично з'являтись для реєстрації в КВІ повинен покладатися лише з метою профілактики рецидиву на осіб, які вчинили умисний злочин, а не на тих, які вчинили необережний злочин і позитивно характеризуються по місцю проживання.

Апелянт зазначає, що стягуючи з ОСОБА_7 13 000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_4, суд не врахував що ОСОБА_7 вже відшкодував 5 тисяч гривень, а також його матеріальне становище ( ніде не працює, не має інших доходів.)

На апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 надійшли заперечення законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_4, в яких вона просить апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 5 березня 2014 року відхилити, а рішення суду залишити без змін.

В обґрунтування заперечень посилається на те, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а призначене покарання, розміри відшкодувань та накладені зобов'язання щодо ОСОБА_1 такими, що відповідають нормам процесуального права та встановленим обставинам, а доводи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи.

Заслухавши доповідача по справі, захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_1, які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених мотивів, думку потерпілої ОСОБА_3 та її законного представника. - ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляційної скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 підтверджуються зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами та будь ким з можливих апелянтів не оспорюються.

Вирок суду 1-ї інстанції ґрунтується на перевірених в судовому засіданні доказах, яким суд надав вірну оцінку, здійснивши правильні юридичні висновки, які є достатньо обґрунтованими та належним чином мотивованими.

Кваліфікація протиправних дій ОСОБА_1 за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил дорожнього руху, що спричинили потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження є правильною.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 65 КК України, врахуванням суспільної небезпеки вчиненого злочину характеристики винної особи, думки потерпілої, а також обставин передбачених ст.ст. 66, 67 КК України.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що вирок в частині позбавлення права керувати ОСОБА_1 транспортними засобами та в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає зміні.

Суд першої інстанції обґрунтовано призначив ОСОБА_1 - обмеження волі, встановивши іспитовий термін в межах санкції ст. 286 ч.1 КК України, застосувавши додаткове покарання позбавлення права керування транспортними засобами, врахувавши характер наслідків та обставини вчинення злочину, думки потерпілої та її законного представника щодо можливого виду і розміру покарання ОСОБА_1, а також і його відношення до вчиненого необережного злочину.

Разом з тим, судом враховано в повній мірі всі обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, що обвинувачений добровільно частково відшкодував спричинені потерпілій матеріальні збитки, у сумі 5000 гривень, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав вину повністю, позитивно характеризується, не працює.

Судом врахована така обтяжуюча покарання обставина, як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Вважати це покарання надмірно суворим у апеляційного суду підстав немає, а тому й відсутні підстави для зміни вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_1

Є також безпідставними посилання захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що суд, при винесенні вироку, не врахував факту відшкодування ним шкоди потерпілій ОСОБА_3, оскільки матеріальна шкода потерпілій була відшкодована лише частково у сумі 5000 гривень.

Апеляційний суд вважає, з урахуванням даних про особу засудженого та його відношення до вчиненого злочину, за необхідне змінити вирок Червоноармійського районного суду від 5.03.2014 року, виключивши вказівку суду про необхідність ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

Що стосується визначення розміру стягнення моральної шкоди, то суд першої інстанції обґрунтовано визначив її розмір - 13000 грн., з урахуванням обставин та суспільної небезпеки вчиненого злочину, ступені тяжкості заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень, тривалості розладу здоров'я та втрати соціальних зв'язків, а також тривалості і глибини моральних страждань потерпілій ОСОБА_3.

А тому, частково задовольняючи апеляцію адвоката ОСОБА_9, апеляційний суд не знаходить будь-яких підстав для зміни вироку Червоноармійського районного суду Житомирської області від 5 березня 2014 року, як в частині призначеного покарання так і в частині відшкодування заподіяних злочином збитків

Керуючись ст.ст. 404, 407,408, 419 КПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляцію ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 5 березня 2014 року щодо ОСОБА_1 - змінити.

Виключити з вироку вказівку суду, відповідно до ст. 76 КК України, про необхідність обвинуваченому ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в КВІ.

В решті вказаний вирок залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3-х місяців з дня проголошення.

Судді: