Ухвала суду № 39215109, 04.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 876/2914/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.

за участю секретаря Бєлкіної Н.І.

представника відповідача Свистун Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тегрос» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2014р. у справі №819/225/14-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тегрос» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправними дій,-

встановив:

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2014р. у справі №819/225/14-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тегрос» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправними дій відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову.

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу та забезпечити позов, посилаючись на неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи. Посилається на неузгодження податкових зобов'язань, можливість внесення змін у дані щодо операцій з ПДВ лише на підставі податкових повідомлень-рішень.

В судових засіданнях представник скаржника вимоги скарги підтримав із зазначених у ній мотивів.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, заслухавши пояснення суд встановив наступне.

Як правильно встановив суд першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тегрос» звернулося до адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області про визнання неправомірними дій по включенню до акту перевірки від 24 грудня 2013 року висновків, що дані наведені в деклараціях з ПДВ про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період не є дійсними в сумі 603771 грн.

Позивачем подано письмове клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу вносити до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі акта перевірки від 24 грудня 2013 року в частині висновків, що податкове зобов'язання та податковий кредит за перевірений період не є дійсним в сумі 603771 грн., а у разі її внесення зобов'язати вилучити її та шляхом заборони відповідачу використовувати факти, викладені в акті перевірки від 24 грудня 2013 року в частині висновків, що податкове зобов'язання та податковий кредит за перевірений період не є дійсним в сумі 603771 грн. в якості доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання (продажу) товарів.

При вирішенні питання забезпечення позову суд першої інстанції підставно керувався ч.1 ст.117 КАС України, згідно із якою за клопотанням позивача чи з власної ініціативи суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, в світлі поданих матеріалів справи та змісту клопотання скаржника, суд першої інстанції підставно встановив відсутність підстав для задоволення клопотання, недоведеність фактів очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів; якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Мотиви апеляційної скарги зазначених обставин не спростовують, у тому числі в світлі запропонованого скаржником заходу забезпечення позову. Суд апеляційної інстанції також враховує, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, спір між сторонами вже вирішений по суті судом першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених у ст. 72 цього кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, висновки оскаржуваної ухвали відповідають закону та матеріалам справи.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвала:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тегрос» залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2014р. у справі №819/225/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.В. Костів

Судді: Р.М.Шавель

Н.В. Савицька