Постанова № 39213961, 04.06.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1436/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року м. Одеса

11 год. 30 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Гречаній Ю.Г.

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0006421710 від 08.11.2013 року на загальну суму 510 грн. 00 коп., № 0006431710 від 08.11.2013 року на загальну суму 226 442 грн. 55 коп., № 0001521710 від 08.11.2013 року на загальну суму 941 847 грн. 49 коп., № 0006451710 від 08.11.2013 року на загальну суму 8 247 грн. 00 коп., № 0007111710 від 06.12.2013 року на загальну суму 590 912 грн. 42 коп. та № 0007121710 від 06.12.2013 року на загальну суму 120 589 грн. 66 коп., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0006421710 від 08.11.2013 року на загальну суму 510 грн. 00 коп., № 0006431710 від 08.11.2013 року на загальну суму 226 442 грн. 55 коп., № 0001521710 від 08.11.2013 року на загальну суму 941 847 грн. 49 коп., № 0006451710 від 08.11.2013 року на загальну суму 8 247 грн. 00 коп., № 0007111710 від 06.12.2013 року на загальну суму 590 912 грн. 42 коп. та № 0007121710 від 06.12.2013 року на загальну суму 120 589 грн. 66 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної податковим органом перевірки позивача за період з 10.10.2011 року по 31.12.2012 року, оформленої актом № 8/15-32-17-01-22/НОМЕР_1 від 25.11.2013 року, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, щодо збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку із встановленням під час перевірки порушень податкового законодавства. Позивач вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, на підставі якого було прийнято вказані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі таких висновків підлягають скасуванню, як такі, що винесено безпідставно. На думку позивача, валові витрати були сформовані правомірно, оскільки до перевірки були надано первинні документи, які стали підставою для віднесення понесених позивачем витрат до складу валових, а саме: подорожні листи, де відображені дані спідометра, рух пального та усі обов'язкові реквізити. Стосовно витрат на придбання запчастин, на думку позивача, вона мала право зменшити свій загальний оподатковуваний дохід (виручка у грошовій та не грошовій формі) на суму документально підтверджених витрат, які безпосередньо пов'язані з отриманням доходів. Позивач вважає, що витрати на придбання запасних частин, технічне обслуговування та ремонт автомобіля віднесені до складу валових правомірно, оскільки такі витрати позивача є складовою витрат операційної діяльності. Щодо встановлення податковим органом порушень, які виразились у неперерахуванні до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 181 963 грн. 00 коп., позивач зазначає, що обов'язку сплачувати податок з коштів, які були виплачені найманим працівникам на відрядження. Твердження податкового органу про непідтвердженість понесених витрат на відрядження працівника є необґрунтованими, оскільки до таких витрат належать також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи. Крім того, позивач також вважає, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про неправомірне формування податкового кредиту, оскільки в ході перевірки не було встановлено фактів невідповідності податкових накладних нормам Податкового кодексу України та Законам України, податкові органи не звертались до суду про визнання угод недійсними, тому підстави для донарахування податку на додану вартість відсутні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити їх з підстав, викладених в адміністративному позові та заяві про збільшення позовних вимог (том 1 аркуші справи 4-11, том 12 аркуші справи 223-233).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не подав (том 13, аркуш справи 44).

Через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вхід. № 6383/14 від 17.03.2014 року та № 11853/14 від 12.05.2014 року представником відповідача надано письмові заперечення проти позову, у яких відповідач позов не визнає, вважає його необґрунтованим, мотивую тим, що в порушення норм податкового законодавства, позивачем не перераховано до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб, яким згідно первинної документації позивача виплачено витрати на відрядженні без документального підтвердження, а відтак такі витрати є доходом найманого працівника, податок з якого сплачується податковим агентом - роботодавцем. Крім того, в порушення норм податкового законодавства, позивачем безпідставно сформовано валові витрати та податковий кредит із сум, не підтверджених доеументально, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (том 12 аркуші справи 125-126, том 13 аркуші справи 50-53).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, а також докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що у задоволені адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 297 від 07.08.2013 року та направлень № 000394/365 від 27.08.2013 року, № 395/364 від 27.08.2013 року, № 000410/481 від 05.09.2013 року та № 000673/467 від 04.09.2013 року, згідно з п.п. 77.1, 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - Податковий Кодекс України), службовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 1843/15-53/17-1/НОМЕР_1 від 26.09.2013 року (том 12 аркуші справи 234-253).

На підставі вказаного акту перевірки, за встановлені у ході її проведення порушення, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0006431710 від 08.11.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 220 442 грн. 55 коп., з яких: за основним платежем - 129 395 грн. 74 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 97 046 грн. 81 коп., за порушення пп. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5, п. 168.1 ст. 168, пп. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України (том 13 аркуш справи 1);

№ 0006451710 від 08.11.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 з податку на додану вартість у загальному розмірі 8 247 грн. 58 коп., з яких: за основним платежем - 5 498 грн. 38 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 749 грн. 20 коп., за порушення ст.ст. 180, 185, 186, п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (том 13 аркуш справи 2);

№ 0006421710 від 08.11.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями, у розмірі 510 грн. 00 коп., зі порушення п. 176.2 б) ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (том 13 аркуш справи 3).

№ 0006441710 від 08.11.2013 року, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 792 157 грн. 55 коп. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 198 039 грн. 39 коп.

Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх у адміністративному порядку до ГУ Міндоходів в Одеській області та Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням ГУ Міндоходів в Одеській про результати розгляду первинної скарги № 90/П/15-32-10-02-08 від 30.01.2014 року, первинну скаргу позивача задоволено частково, податкові повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №№ 0006421710, 0006431710 та 0006451710 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення № 0006441710 від 08.11.2013 року скасовано в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 9 669 грн. 89 коп. (том 13 аркуші справи 7-18).

Рішенням Міністерства доходів і зборів України № 1489/П/99-99-10-01-03-14 від 11.03.2014 року про результати розгляду повторної скарги ФОП ОСОБА_2, податкові повідомлення-рішення з урахуванням вищезазначеного рішення ГУ Міндоходів в Одеській області залишено без змін, а скаргу без задоволення (том 13 аркуші справи 19-29).

У зв'язку із скасуванням податкового повідомлення-рішення № 0006441710 від 08.11.2013 року в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 9 669 грн. 89 коп., ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001521710 від 05.03.2014 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 941 847 грн. 49 коп., з яких: за основним платежем - 753 477 грн. 99 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 188 369 грн. 50 коп. (том 13 аркуш справи 4).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у ході досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами УВБ ГУ Міндоходів в Одеській області за № 42013170000000440 від 30.09.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Одеської області прийнято постанову про проведення документальної позапланової перевірки СПД ОСОБА_2 за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства (том 12 аркуші справи 128-129).

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ Міндоходів в Одеській області № 812 від 07.11.2013 року та направлення № 15/17-01 від 07.11.2013 року, згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у період з 08.11.2013 року по 18.11.2013 року, службовою особою ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, іпн НОМЕР_1, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 8/15-32-17-01-22/НОМЕР_1 від 25.11.2013 року (том 1 аркуші справи 13-43).

На підставі вказаного акту, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0007111710 від 06.12.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 з податку на додану вартість, без урахуванням сум визначених у податковому повідомленні-рішенні № 0006451710 від 08.11.2013 року у загальному розмірі 590 912 грн. 42 коп., з яких: за основним платежем - 393 941 грн. 62 коп., за штрафними (фінсновими) санкціями - 196 970 грн. 80 коп., за порушення ст.ст. 185, 186, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3 ст. 200, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями, надалі - Податковий кодекс України) (том 1 аркуш справи 44);

№ 0007121710 від 06.12.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 з податку на доходи фізичних осіб, без урахування сум, визначених у податковому повідомленні-рішенні № 0006431710 від 08.11.2013 року у загальному розмірі 120 589 грн. 66 коп., з яких: за основним платежем - 68 908 грн. 38 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 51 681 грн. 28 коп., за порушення пп. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України (том 1 аркуш справи 45).

Суд вважає доводи позивача недоведеними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 12.06.2000 року отримала Свідоцтво про державну реєстрацію. 27.01.2011 року позивачем здійснено заміну свідоцтва та отримано у виконавчого комітету Одеської міської ради свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, номер запису про державну реєстрацію 2 556 0010 0040 57080.

Відповідно до реєстраційної заяви позивача № 3054 від 08.02.2011 року, ФОП ОСОБА_2 взято на податковий облік у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Згідно з реєстраційними даними, видами діяльності ФОП ОСОБА_2 визначено - 49.41 - надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

З матеріалів справи вбачається, у за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року позивач у своїй господарській діяльності використовувала транспортні засоби у кількості 38 штук, а також використовувала працю найманих працівників.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0007121710 від 06.12.2013 року, судом встановлено, що позивачем до ДПІ у Приморському районі м. Одеси надано розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, згідно якого ФОП ОСОБА_2 використовувала працю оформлених належним чином найманих осіб, що підтверджено трудовими договорами, укладеними з найманими працівниками:

- у 4 кварталі 2011 року, згідно розрахунку № 9014849298 від 02.02.2012 року, штатних працівників - 20 осіб, цивільно-правові договори відсутні, в тому числі прийняті у звітному кварталі - 9 осіб, звільнено у звітному кварталі - 5 осіб;

- у 1 кварталі 2012 року, згідно розрахунку № 9025618096 від 10.05.2012 року, штатних працівників - 16 осіб, цивільно-правові договори відсутні, в тому числі прийняті у зв'язному кварталі - 2 особи, звільнено у звітному кварталі - 2 особи;

- у 2 кварталі 2012 року, згідно розрахунку № 9047026460 від 08.08.2012 року, штатних працівників - 18 осіб, цивільно-правові договори відсутні, в тому числі прийняті у звітному кварталі - 4 особи, звільнено - 3 особи;

- у 3 кварталі 2012 року, згідно розрахунку № 9070087889 від 08.11.2012 року, штатних працівників - 16 осіб, цивільно-правові договори відсутні, в тому числі прийнято у звітному кварталі - 1 особу, звільнено - 2 особи;

- у 4 кварталі 2012 року, згідно розрахунку № 9087442597 від 11.02.2013 року, штатних працівників - 17 осіб. Цивільно-правові договори відсутні, в тому числі прийнято у звітному кварталі - 1 особу, звільнено - 3 особи.

Перевіркою первинних документів обліку, відповідно до яких здійснювалось нарахування і виплата найманим особам зарплати та перевіркою правильності визначення загального оподаткованого доходу, нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено у перевіряємому періоді до складу оподатковуваного доходу найманим працівникам включено заробітну плату.

За період січень 2011 року - грудень 2011 року, січень 2012 року - вересень 2012 року, заробітна плата нараховувалась та сплачувалась в повному обсязі.

В частині періодичності виплати заробітної плати встановлено порушення ст.24 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.1995 із змінами та доповненнями, а саме:

за період жовтень 2012 року - грудень 2012 року існувала заборгованість по виплаті заробітної плати найманим працівникам, яка була виплачена 31.01.2013 року за жовтень 2012 року, листопад 2012 року та 02.04.2013 за грудень 2012 року.

Згідно вимог пп. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

За перевіряємий період податок на доходи фізичних осіб з заробітної плати нараховувався згідно п.п. 164.2.1 п. 164.2. ст. 164, п. 167.1.ст. 167 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що ФОП ОСОБА_2 протягом 2012 року (січень-грудень 2012 року) із заробітної плати найманим працівникам було своєчасно нараховане (утримано) податок на доходи фізичних осіб, але до бюджету перераховано не у повному обсязі, а саме згідно розрахункових відомостей нарахування заробітної плати: загальна сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників за січень 2012-грудень 2012 складає 19679 грн. 86 коп.

Згідно даних платіжних документів по перерахуванню до бюджету податку на доходи фізичних осіб за січень-грудень 2012 року, загальна сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб - найманих працівників складає 3339 грн. 12 коп.

Загальна сума утриманого, але не перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб - найманих працівників за 2012 рік складає 16340 грн. 74 коп. (19679 грн. 86 коп. - 3339 грн. 12 коп.).

Таким чином, в порушення пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України, загальна сума податку на доходи фізичних осіб - найманих працівників за 2012 рік що підлягає сплаті до бюджету складає 16340 грн. 74 коп.

У відповідності до пп. 163.1.1, 162.1.2 п. 163.1 ст.163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід: доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Загальний місячний оподатковуваний дохід, згідно з пп. 164.1.2. п. 164.1. ст.164 вказаного Кодексу, складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі, відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (К= 1,1765).

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Перевіркою наданих до перевірки ФОП ОСОБА_2 відомостей на виплату відряджень найманим працівникам та наказів про відрядження працівників встановлено виплата готівкових коштів найманим під підпис на загальну суму 1 031 100 грн. 00 коп., а саме: у IV кварталі 2011 року на загальну суму 157 000 грн. 00 коп. (з яких: у жовтні 2011 року в сумі 43 800 грн. 00 коп., у листопаді в 2011 року в сумі 53 000 грн. 00 коп., у грудні 2011 року в сумі 60 200 грн. 00 коп.); у 2012 році на загальну суму 874 100 грн. 00 коп. (з яких: у січні 2012 року в сумі 56 000 грн. 00 коп., у лютому 2012 року в сумі 62 800 грн. 00 коп., у березні 2012 року в сумі 56 200 грн. 00 коп., у квітні 2012 року в сумі 88 300 грн. 00 коп., у травні 2012 року в сумі 53 400 грн. 00 коп., у червні 2012 року в сумі 45 800 грн. 00 коп., у липні 2012 року в сумі 129 200 грн. 00 коп., у серпні 2012 року в сумі 88 200 грн. 00 коп., у вересні 2012 року в сумі 153 000 грн. 00 коп., у жовтні 2012 року в сумі 42 200 грн. 00 коп., у листопаді 2012 року в сумі 52 800 грн. 00 коп., у грудні 2012 року в сумі 46 200 грн. 00 коп.).

З матеріалів справи вбачається, що до перевірки підтверджуючих документів, що засвідчують знаходження найманих працівників у відрядженні, а саме: авансові звіти найманих працівників у відрядженні, розрахунки кількості днів знаходження працівника у відрядженні, розрахунки добових, підтверджуючі документи на проживання, інші документи щодо фактичного перебування кожного працівника у кожному окремому випадку у відрядженні позивачем надано не було, у зв'язку із чим, вищевказані виплачені готівкові кошти вважаються доходом найманих працівників ФОП ОСОБА_2, з якого посадковий агент, який виплачує дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст. 167 Податкового кодексу України, з урахуванням коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ст. 164 цього Кодексу.

На підставі встановлених обставин, з урахуванням наведених норм законодавства, суд дійшов висновку щодо правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0007121710 від 06.12.2013 року, яким донараховано позивачу податок на доходи фізичних осіб, який в порушення приписів пп. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України не утримано та не перераховано до бюджету на загальну суму 181 963 грн. 37 коп.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0007111710 від 06.12.2013 року суд виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року позивачем до ДПІ у Приморському районі м. Одеси надавались податкові декларації з податку на додану вартість, у яких позивачем визначались суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету та формувався податковий кредит, із сум, виплаченого на користь контрагентів сум податку на додану вартість у ціні придбаних товарів (робіт, послуг).

Відповідно до податкових декларацій, поданий за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, позивачем задекларовано суму доходу, отриманого від операцій при здійсненні автоперевезень вантажним транспортом на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів у розмірі 5 916 640 грн. 00 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що перевіркою відображеного показника податку на додану вартість у рядку 1 (колонка Б) в сумі 1 183 328 грн. за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року на підставі договорів, актів наданих послуг, банківських виписок, податкових накладних та реєстрів виданих податкових накладних, встановлено що за результатами звірки сум податку на додану вартість вказаних у податкових деклараціях з реєстром виданих податкових накладних встановлено заниження сум податку на додану вартість вказаних у деклараціях, у результаті чого в порушення ст. 185, ст. 186, п. 187.1 ст. 187, 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, ФОП ОСОБА_2 не були включені до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість у податкових деклараціях у повному обсязі у відповідних періодах на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 21 463 грн. 30 коп.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 (колонка А) показників за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року у загальній сумі 578 450 грн. 00 коп. було встановлено, що вказану суму було сформовано за рахунок здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, придбання робіт, послуг, від постачальників, пов'язаних з основною господарською діяльністю позивача.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року на підставі договорів, угод на поставку товарно-матеріальних цінностей, накладних на поставку товарно-матеріальних цінностей, актів виконаних робіт, наданих послуг; банківські виписки, касові чеки, податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, встановлено завищення задекларованих ФОП ОСОБА_2 показників у рядку 10.1 Декларацій (колонка В) всього на загальну суму 377 976 грн. 80 коп., в тому числі у жовтні 2011 року на 160 576 грн. 93 коп., у листопаді 2011 року на 68 136 грн. 62 коп., у грудні 2011 року на 140 402 грн. 27 коп., у січня 2012 року на 750 грн. 00 коп., у лютому 2012 року на 807 грн. 21 коп., у березні 2012 року на 758 грн. 60 коп., у червні 2012 року на 979 грн. 99 коп., у липні 2012 року на 423 грн. 74 коп., у серпні 2012 року на 632 грн. 67 коп., у вересні 2012 року на 549 грн. 27 коп., у жовтні 2012 року на 1 261 грн. 46 коп., у листопаді 2012 року на 463 грн. 48 коп. та у грудні 2012 року на 2 234 грн. 56 коп.

Згідно матеріалів перевірки, контролюючим органом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 витрати використання пально-мастильних матеріалів, які вказані у книзі доходів та витрат та у податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року завищені на загальну суму 1 856 751 грн. 93 коп. (з яких: у жовтні 2011 року на 802 884 грн. 69 коп. (без податку на додану вартість), у листопаді 2011 року на 340 683 грн. 08 коп. (без податку на додану вартість), у грудні 2011 року на 702 011 грн. 34 коп. (без податку на додану вартість) та у грудні 2012 року на 11 172 грн. 82 коп. (без податку на додану вартість) - документально не підтверджено їх використання у господарської діяльності, як слід не має бути пов'язано з провадженням господарської діяльності, які згідно отриманим податковим накладним та реєстру податкових накладних у перевіряємому періоді були віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що ФОП ОСОБА_2 за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року в порушення п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по вищезазначеним операціям, тобто не пов'язаним з провадженням господарської діяльності на загальну суму податку на додану вартість у сумі 371 350 грн. 38 коп., з яких: у жовтні 2011 року на 160 576 грн. 93 коп., у листопаді 2011 року на 68 136 грн. 62 коп., у грудні 2011 року на 14 0402 грн. 27 коп. та у грудні 2012 року на 2 234 грн. 56 коп.

Також, згідно матеріалів справи, за результатами перегляду автоматизованої інформаційної системи податкового органу АІС «Журнал звірки податкових зобов'язань в розрізі контрагентів», Податкового блоку ГУ Міндоходів України, Звітної форми «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів України за період», співставлення даних податкової звітності по податку га додану вартість до підсистеми «перегляд за результатами співставлення» системи «Податковий блок» по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 з контрагентами, контролюючим органом встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість у сумі 6 626 грн. 42 коп., у зв'язку із відхиленням сум податку на додану вартість по операціям на момент перевірки, по яким відсутні податкові накладні.

Згідно даних перевірки, вказані порушення встановлено по наступним контрагентам та періодам:

за січень 2012 року не підтверджено суму задекларованого податку на додану вартість у розмірі 750 грн. 00 коп., у зв'язку із відсутністю податкової накладної на відповідну суму податку на додану вартість, у зв'язку із чим також неможливо встановити назву та будь-які ідентифікаційні дані особи, з якими позивач у вказаному періоді мала взаємовідносини на вказану суму податку на додану вартість;

за лютий 2012 року не підтверджено суму податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Акорд» у розмірі 479 грн. 94 коп. та ТОВ «Альянс Холдинг» на суму 327 грн. 27 коп., у зв'язку із відсутністю податкових накладних по взаємовідносинам із зазначеними контрагентами у січні 2012 року на вказані суми;

за березень 2012 року не підтверджено суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Золотек» у розмірі 758 грн. 60 коп., у зв'язку із відсутністю податкової накладеної на підтвердження вказаної суми податку на додану вартість, які позивачем у відповідному періоді віднесено до складу податкового кредит;

за червень 2012 року не підтверджено суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «Оптіма» у розмірі 979 грн. 99 коп., у зв'язку із відсутністю податкової накладної в підтвердження реальності господарських операцій з вказаним контрагентом у відповідному періоді на зазначену суму податку на додану вартість;

за липень 2012 року не підтверджено суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПАТ «Укрнафта» у розмірі 423 грн. 74 коп.. у зв'язку із відсутністю податкової накладеної в підтвердження правомірності віднесення вказаної суми податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного періоду по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом;

за серпень 2012 року та вересень 2012 року не підтверджено суми задекларованого податку на додану вартість у розмірі 632 грн. 67 коп. та 549 грн. 27 коп. відповідно, у зв'язку із відсутністю податкових накладних на відповідні суму податку на додану вартість, у зв'язку із чим також неможливо встановити назву та будь-які ідентифікаційні дані осіб, з якими позивач у вказаному періоді мала взаємовідносини за якими сформовано податковий кредит на вказані суми податку на додану вартість;

за жовтень 2012 року не підтверджено суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом АСМАП «Україна» у розмірі 697 грн. 80 коп., а також у розмірі 563 грн. 66 коп. по контрагенту, щодо якого не має ідентифікаційних відомостей, у зв'язку із відсутністю податкових накладених в підтвердження задекларованих сум;

за листопад не підтверджено суми задекларованого податку на додану вартість у розмірі 463 грн. 48 коп., у зв'язку із відсутністю податкової накладної на відповідну суму податку на додану вартість, у зв'язку із чим також неможливо встановити назву та будь-які ідентифікаційні дані осіб, з якими позивач у вказаному періоді мала взаємовідносини за якими сформовано податковий кредит на вказані суми податку на додану вартість.

Позивачем надано документи по взаємовідносинам із контрагентами за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, про вказані документи не спростовують доводи контролюючого органу та встановлені у ході проведення перевірки порушення.

З урахуванням встановлених обставин та наведених норм податкового законодавства, суд дійшов висновку щодо правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0007111710 від 06.12.2013 року, оскільки матеріалами справи підтверджується завищення позивачем податкового кредиту по вищезазначеним періодам та контрагентам, у результаті віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям не пов'язаним з господарською діяльністю та згідно наданих документів вказані суми не підтвердженні первинними документами - податковими накладними всього в сумі 377 976 грн. 80 коп.

Таким чином, в порушення ст. 185, ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200, п. 198.3. ст.198 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року контролюючим органом правомірно встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 399440 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 сформовано валові витрати за рахунок обсягів з (без урахування податку на додану вартість) на загальну суму 3 669 822 грн. 74 коп., з яких: за період 01.10.2011 року по 31.12.2011 року на суму 1 127 536 грн. 06 коп. (1 079 702,72 грн. готівкою та 47 833,34 грн. безготівковий рахунок; за 2012 рік на загальну суму 2 542 286 грн. 68 коп. (2 146 207,14 грн. готівкою та 396 079,54 безготівковий рахунок.

Первинним документом, на підставі якого здійснюється списання паливно-мастильних матеріалів для вантажного автомобіля, згідно п.1 наказу Мінтрансу України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» № 488/346 від 29.12.95 року є подорожній лист за ф. № 2- ТН.

Наказом Мінтрансу України затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» № 43 від 10.02.98 року встановлено, що списання паливно-мастильних матеріалів здійснюється згідно з фактичною вартістю витрачених паливно-мастильних матеріалів.

Згідно матеріалів справи, у ході перевірки СГД ОСОБА_2 було надано документи податкового обліку, а саме: подорожі вантажних автомобілів, станом на 19.09.2013 року заповнені з порушенням Інструкції про порядок застосування подорожнього листа та обліку транспортної роботи затвердженої, наказом Держкомстату України № 74 від 17.02.1998 року, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 березня 1998 за № 149/2589 та наказу Мінтранс Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» № 488/346 від 29ю12.1995 року.

Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_2 в підприємницькій діяльності використовує 98 одиниць транспортних засобів. Актом зафіксовано, що до перевірки не надано документів, якими регламентується робота зазначеного транспорту. З огляду на порушення, допущені при заповненні подорожніх листів, неможливо зробити висновок, що робота автотранспорту ФОП ОСОБА_2 пов'язана з господарською діяльністю.

Суд погоджується з такими доводами відповідача, оскільки позивачем не надано належних первинних документів, які б свідчили про пов'язаність використовуваного у господарській діяльності автотранспорту з господарською діяльністю позивача, оскільки з наданих документів не можливо встановити, яку саме роботу виконує автотранспорт, та як це пов'язано з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_2

Як свідчать матеріали справи, у перевіряємому періоді позивачем до складу валових було віднесено витрати на оплату автозапчастин (без урахування податку на додану вартість) на загальну суму 251 087 грн. 47 коп.

Представник відповідача пояснив, що у ході проведення перевірки позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували отримання автозапчастин для транспортних засобів та зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Суд погоджується з такими доводами контролюючого органу, оскільки наданими документами не підтверджено отримання позивачем автозапчастин, їх оприбуткування та використання, пов'язані із здійснення господарської діяльності позивачем, відсутні також підтверджуючі документи щодо придбання автозапчастин для кожного транспортного засобу, акти виконаних робіт щодо встановлення або зміни автозапчастин для транспортних засобів, тощо.

Таким чином, на думку суду відповідачем правомірно встановлено завищення валових витрат на суму 251 087 грн. 47 коп. (без податку на додану вартість), сплачені за отримання автозапчастин для транспортних засобів, які використовує позивач у своїй господарській діяльності.

Крім того, згідно матеріалів справи, до валових витрат позивачем також віднесено витрати на відрядження найманих працівників на загальну суму 761 700 грн., з яких: складу валових ви віднесено витрати на відрядження найманих працівників на загальну суму 761 700. в тому числі за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року - 157 000 грн., з яких: у жовтні 2011 року - 43 800 грн., листопаді 2011 року - 53 000 грн., грудні 2011 року - 60 200 грн., січні 2012 року - 50 000 грн., лютому 2012 року - 62 800 грн., березні 2012 року - 56 200 грн., квітні 2012 року - 88 300 грн., травні 2012 року - 53 400 грн., вересні 2012 року - 153 000 грн., жовтні 2012 року - 42 000 грн., листопаді 2012 року - 52 800 грн., грудні 2012 року - 46 200 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не підтверджено документально отримання найманими працівниками грошових коштів на відрядження та їх зв'язок з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_2, а саме відсутні підтверджуючі документи щодо здійснення відряджень; у відповідних документах відсутній розрахунок виданих грошових коштів на відрядження (відсутні авансові звіти найманих працівників у відрядженні, відсутні розрахунки кількості днів перебування працівника у відрядженні, розрахунок добових, підтверджуючі документи на проживання та інші документи щодо фактичного перебування кожного працівника у кожному окремому випадку відрядження щодо перевезення вантажів.

Позивачем надано накази на відрядження, згідно яких, мета відрядження вказано «по Україні» без зазначення адреси виїзду та приїзду (доставки вантажів), тощо.

На думку суду, вказані обставини свідчать про порушення позивачем п. 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного віднесення витрат до складу валових у загальному розмірі 4 682 610 грн. 21 коп., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 4 682 610 грн. 21 коп., з яких за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року на 1 301 027 грн. 74 коп., за 2012 рік - 3 381 582 грн. 47 коп.

Як вбачається з матеріалів справи актом перевірки ГУ Міндоходів в Одеській області № 8/15/17-22/НОМЕР_1 від 25.11.13 року встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 753 477 грн. 99 коп., з яких у 4 кварталі 2011 року на суму 342 091 грн. 16 коп., у 2012 році - 411 386 грн. 83 коп.

Вказаним актом ГУ Міндоходів в Одеській області зафіксовано, що перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року відображеного в розділі III податкової декларації у додатку 7 (2011 рік) та у додатку 5 (2012 рік) до декларації, встановлено заниження оподатковуваного доходу всього на суму 491 085 грн. 49 коп., а саме у IV кварталі 2011 року встановлено завищення оподатковуваного доходу на 508 161 грн. 73 коп., а у 2012 році встановлено заниження оподатковуваного доходу на 999 247 грн. 22 коп.

До завищення у IV кварталі 2011 року суми загального оподатковуваного доходу у розмірі 508 161 грн. 73 коп. призвело включення до декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів, наданих робіт та виконаних послуг у розмірі 508 161 грн. 73 коп.

До завищення оподатковуваного доходу за 2012 рік призвело заниження позивачем сум валового доходу за 2012 рік на суму 999 247 грн. 22 коп.

Так, відповідач пояснив, що завищення оподатковуваного доходу було встановлено шляхом звірки показників валових доходів книги доходів і витрат, які відображено позивачем у декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік з показниками згідно банківських виписок за вказаний період.

Згідно даних податкових декларацій, позивачем задекларовано протягом перевіряємого періоду суму загального оподатковуваного доходу від виконання робіт (надання послуг) у розмірі 7 833 938 грн. 30 коп.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, встановлено завищення витрат на загальну суму 3 964 157 грн. 989 коп., з яких у ІV кварталі 2011 року - 2 529 795 грн. 88 коп., за 2012 рік - 1 434 362 грн. 11 коп.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, наказом Державної податкової адміністрації України № 1025 від 24.12.2010 року затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, згідно з п. 4 якого встановлено, що фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів, наданих робіт та виконаних послуг.

Таким чином, у зв'язку із тим, що в порушення вищезазначених вимог чинного законодавства, позивачем до складу витрат у декларації про майновий стан та доходи за 2011 рік, а саме у 4 кварталі вказаного звітного періоду включено суми податку на додану вартість, що входять до ціни наданих робіт та виконаних послуг, було завищено документально підтверджені витрати у 4 кварталі 2011 року на суму 498 825 грн. 16 коп.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, у відповідності до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності такої фізичної особи - підприємця.

Крім того, представник відповідача також зазначив, що у ході перевірки було встановлено завищення позивачем витрат використання паливно-мастильних матеріалів, вказаних у книзі доходів та витрат та включено до податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, як документально не підтвердженні та не пов'язані з провадженням господарської діяльності на загальну суму 1 856 751 грн. 93 коп., з яких у 4 кварталі 2011 року - 1 845 579 грн. 11 коп., у 2012 році - 11 172 грн. 82 коп.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємому періоді використовувала у своїй господарській діяльності 19 сідлових тягачів та 17 напівпричепів.

Згідно опису документів від 11.11.2013 року та заяви 19.11.2013 року ФОП ОСОБА_2, позивачем було надано до перевірки 145 подорожніх листів, які підтверджують фактичне використання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму у 2012 року з урахуванням податку на додану вартість - 3409738 грн. 20 коп., з яких на суму 2 841 448 грн. 50 коп.

У ході перевірки, контролюючим органом зроблено висновок про не підтвердження використання паливно-мастильних матеріалів у 4 кварталі 2011 року подорожніми листами. Реєстр подорожних листів та розрахунок суми фактично витраченого пального за даними перевірки наведено у Додатку № 3 до акту перевірки.

Перевіркою також встановлено, що ФОП ОСОБА_2 завищено витрати на придбання шин, автозапчастин ремонту, які вказані у книзі обліку доходів та витрат та які включено до податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року на загальну суму 670 232 грн. 89 коп., з яких: у IV кварталі 2011 року на 11 391 грн. 61 коп., у 2012 році на 538 841 грн. 28 коп.

Крім того, матеріали справи свідчать, що у ході перевірки контролюючим органом також зроблено висновок про завищення позивачем витрати на відрядження працівників, як документально не підтвердженні та не пов'язані з провадженням господарської діяльності, які вказані у книзі обліку ходів та витрат та включені до податкових декларацій про майновий стан і доходи за період с 01.10.2011 року по 12.2012 року на загальну суму 938 348 грн., у т.ч. у IV кварталі 2011 року на 54 000 грн., у 2012 році на 884 348 грн.

В судовому засіданні також не знайшли підтвердження правомірність формування позивачем витрат, за рахунок віднесення до їх складу витрат на відрядження, а саме в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи, що засвідчують про знаходження найманих працівників у відрядженні, відсутні авансові звіти найманих працівників у відрядженні, рахунки кількості днів знаходження працівника у відрядженні, розрахунки добових, підтверджуючі документи на проживання та інші документи щодо фактичного перебування кожного працівника у кожному окремому випадку у відрядженні.

Згідно п. 4 та п.5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платник податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять ціни придбаних або проданих товарів, наданих робіт та виконаних послуг, дані книги використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації за звітний податковий період (рік).

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 цього Кодексу.

Згідно п. «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу валових витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, до яких відносяться і витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів. Витрачені пально-мастильні матеріали списуються у розмірі їх фактичної вартості з урахуванням норм витрат паливно-мастильних матеріалів на підставі подорожніх листів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25.02.2009 року «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» визначено перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом, у т.ч. необхідним є дорожній лист.

Згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 128/2568 від 20.02.1998 року, подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду і до повернення.

Наказом Міністерства транспорту України № 488/346 від 29.12.995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля «Подорожній лист вантажного автомобіля», типова форма № 2-ТН.

Пунктом 2 зазначеного Наказу передбачено, що вважати обов'язковим застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Пробіг транспортного засобу визначається на підставі показників спідометра, які заносяться у подорожній лист при виїзді і поверненні водія у гараж, також у подорожному листі відображається рух пального, ці дані використовуються для обліку і списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів по кожному подорожному листу.

Нормами Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 102 від 30.03.1998 року, визначено порядок проведення технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів, що поширюється на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів), незалежно від форм власності. Загальними положеннями зазначеного положення передбачено що таке технічне обслуговування та ремонт.

Переліком витрат дозволених для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування, які визначені Податковим кодексом України не передбачені витрати на ремонт та технічне обслуговування автомобіля, а відносяться згідно з п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу до інших витрат, тобто не вважаються витратами операційної діяльності.

Окрім того, пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат, зокрема витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі ст. 144 - 148 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 146.11, п. 146.12 ст. 146 та п. 148.5 ст.184 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 144.1. ст. 144 Податкового кодексу України, амортизації підлягають витрати на проведення ремонту, реконструкції модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами та доповненнями, передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Згідно із ст. 2 вищевказаного Закону, дія цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на суб'єктів підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, та що ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування законодавством не передбачено.

Крім цього, згідно із п. 1 ст. 325 Цивільного кодексу України, суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно із пп. «ґ» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до витрат платника податку включаються витрати на відрядження працівників, які зайняті збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Підпунктом 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України передбачені особливості визначення витрат подвійного призначення, зокрема, до складу витрат відносяться витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (ввіз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження,в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці першому цього підпункту витрати можуть бути включені до складу витрат платника додатку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

До складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Відповідно п. 167.1 ст. 167 ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Таким чином, суд погоджується з висновками податкового органу про порушення позивачем п. 177.1, п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок заниження сукупного оподаткованого доходу від провадження господарської діяльності та завищення витрат, заниження чистого (оподатковуваного) доходу на загальну суму 4 455 243,48 грн., з яких: у IV кварталі 2011 року на 634,15 грн., за 2012 рік на 2 433 609,33 грн. та як наслідок, занижено податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 753 477,99 грн., у т.ч. у IV кварталі 2011 року на 342 091,16 грн., за 2012 - 411 386,83 грн.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 занижено податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 753 477,99 грн., а не на 792 157,55 грн., як зазначено в акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.09.2013 № 1843/15-53-17-1/НОМЕР_1.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі п. 123.1 ст. 123 ПКУ необхідно застосувати штрафні (фінансові) санкції з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 188 369,5 грн. (753477,99 х 25 %), а не 198 039,39 грн. як застосовано за актом перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.09.2013 №1843/15-53-17-1/НОМЕР_1.

Також, згідно матеріалів перевірки, оформленої актом № 1843/15-53-17-1/НОМЕР_1 від 26.09.2013 вбачається, що ФОП ОСОБА_2 в порушення пп.163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, пп.168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п.168.1. ст.168 168 Податкового кодексу України занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 129 395,74 грн., а саме: пп.168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1. ст.168 Податкового кодексу України утримано, але не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з найманих працівників за 2012 рік 16 340,74 грн.; пп.163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, пп.168.1.1. п. 168.1.ст. 168 Податкового кодексу України, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходів громадянам на загальну суму 113 055 грн.

Актом перевірки зафіксовано, що ФОП ОСОБА_2 протягом 2012 року із заробітної плати найманим працівникам було своєчасно нараховано (утримано) податок на доходи фізичних осіб, але до бюджету перераховано не в повному обсязі, а саме згідно розрахункових відомостей нарахування заробітної плати: загальна сума нарахованого на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників за січень - грудень 2012 року складає 19 679 грн. 86 коп.

Як зафіксовано актом перевірки, згідно платіжних документів по перерахуванню до бюджету податку на фізичних осіб за січень - грудень 2012 загальна сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб - найманих працівників складає 3339,12 грн. Тобто, ФОП ОСОБА_2 в порушення пп.168.1.2, і пп.168.1.5 п.168.1. ст.168 Податкового кодексу України утримано, але не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних найманих працівників за 2012 рік складає 16 340,74 грн.

Окрім того, перевіркою повноти заповнення та своєчасності подання в повному обсязі податкового розрахунку по формі 1 -ДФ про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків встановлено порушення п. 176.2. б), ст. 176 Податкового кодексу України, що виразилось у поданні з недостовірними відомостями, з помилками податкової звітності про суми нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого та перерахованого з них податку за 1 кв. 2012 року.

Актом перевірки зафіксовано, що ФОП ОСОБА_2 в порушення пп.163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходів громадянам на загальну суму 113 055 грн. 00 коп.

Як зафіксовано актом, перевіркою документів (у т.ч. відомостей на виплату відряджень найманим працівникам, наказів про відрядження працівників) встановлено, виплату ФОП ОСОБА_2 грошових коштів найманим працівникам на загальну суму 761 700 грн.

До перевірки не було надано будь-яких документів, які б підтверджували отримання найманими працівниками грошових коштів на відрядження (підтверджуючі документи щодо здійснення відряджень, у відповідних документах відсутні розрахунки грошових коштів на відрядження ( відсутність авансових звітів найманих працівників у відрядженні, розрахунки кількості днів знаходження працівника у відрядженні, розрахунок добових, підтверджуючі до проживання та інші документи щодо фактичного перебування кожного працівника у кожному окремому в відрядженні щодо перевезення вантажів; у наданих наказах про відрядження вказано мета відрядження по У зазначення адреси виїзду та приїзду (доставки вантажів).

Згідно пп. 163.1.1 пп. 163.1.2 п. 163.1 ст.163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід: доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно пп. 164.1.2 п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно пп. 168.1.1. п. 168.1. ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К- коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (К=1,1765).

Підпунктом 168.1.2. п. 168.1. ст.168 Податкового кодексу України передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно пп. 168.1.4. п. 168.1. ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання.

Відповідно пп.168.1.5. п. 168.1. ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, перевіркою повноти визначення податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, встановлено його заниження на загальну суму 129 395,74 гривень.

Згідно п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

На підставі п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, за подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 гривень.

Згідно п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Попередніми актами перевірок ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 457/17-1 від 30.01.12 року, встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за травень, липень 2011 року (податкове повідомлення-рішення від 13.02.12 року № 0001001701), № 4118/17-1/НОМЕР_1 від 24.07.12 року встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за травень 2012 року (податкове повідомлення-рішення № 0003381701 від 30.07.12 року).

На підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, до ФОП ОСОБА_2 за заниження податку на доходи фізичних осіб застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 97 046,81 грн. (129 395,74 х 75%).

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2011 року - 31.12.2012 року встановлено заниження ФОП ОСОБА_2 податку на додану вартість на загальну суму 5 498,38 грн.

Згідно даних перевірки, позивачем занижено податкові зобов'язань на загальну суму 3 939,33 грн., з яких: у березні 2012 року - 500 грн. 00 коп., липні 2012 року - 3 439 грн. 33 коп.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідно до автоматизованої інформаційної системи податкового органу АІС «Журнал звірки податкових зобов'язань в розрізі контрагентів», Податкового блоку ДПС України, Звітна форма «Деталізована інформація по платнику податок на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період», співставлення даних податкової звітності по податку на додану вартість до підсистеми «Перегляд результатів співставлення» системи «Податковий блок» по взаємовідносинам з контрагентами:

у березні 2012 року по взаємовідносинам з ДП «КЮНЕ і НАГЕЛЬ», з податковими накладними, виданими ФОП ОСОБА_2 та реєстром виданих податкових накладних, встановлено заниження податкових зобов'язань на суму податку на додану вартість у розмірі 500 грн. 00 коп. (згідно співставлення даних податкової звітності по податку на додану: податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_2 складають 0,00грн, податковий кредит контрагента ДП «КЮНЕ 1 НАГЕЛЬ» складає 500 грн. 00 коп. (тобто, відхилення становить 500 грн. 00 коп.);

у липні 2012 року по взаємовідносинам з TOB «ЄЛІТА-ШИППІНГ-ЛТД.» податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_2 складають 1126,67 грн., податковий кредит контрагента складає 17 816 грн. 00 коп., відхилення становить - 1 489 грн. 33 коп.; по взаємовідносинам з TOB «УКРТЕХТРАНС», позивачем задекларовано податкових зобов'язань у сумі 0 грн. 00 коп., в той час я контрагентом сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 у сумі 583 грн. 33 коп., відхилення становить 583 грн. 33 коп.; по взаємовідносинам з TOB «АВТО-ГАММА» позивачем задекларовано податкових зобов'язань у сумі 0 грн. 00 коп., податковий кредит контрагента по взаємовідносинам з позивачем складає 700 грн. 00 коп., відхилення - 700 грн. 0 коп.; по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_2 задекларовано податкових зобов'язань у сумі 0 грн. 00 коп., проте податковий кредит контрагента ФОП ОСОБА_3 по взаємовідносинам з позивачем складає -666 грн. 67 коп., відхилення складає 666 грн. 67 коп.

В порушення ст.180, ст. 185, ст.186, п. 187.1 ст. 187 ПКУ, ФОП ОСОБА_2 згідно наданих до перевірки документів не були включені до податкових зобов'язань суми ПДВ у повному обсязі та до податкових декларацій з податку на додану вартість у відповідних періодах на загальну суму податку на додану вартість 3 939 грн. 33 коп., у тому числі за березень 2012 року - 500 грн. 00 коп., липень 2012 - 59 грн. 33 коп.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 встановлено його завищення всього в сумі 1 559,05 грн., у т.ч.: у лютому 2012 - 327,27 грн., у липні 2012 - 423,74 грн., у грудні 2012 року на 808,04 грн.

Актом перевірки зафіксовано, що в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 згідно наданих до перевірки документів до складу податкового кредиту та до податкових декларацій включені суми податку на додану вартість, які на момент перевірки не підтверджені податковими накладними та двічі включено суму у відповідних періодах на загальну суму 1559,05грн., з яких: за лютий 2012 року в сумі 327,27 грн., за липень 2012 року у сумі 423,74 грн., за грудень 2012 року в сумі 808,04 грн.

Окрім того, як вбачається з матеріалів перевірки, відповідно до автоматизованої інформаційної системи податкового органу АІС «Журнал звірки податкових зобов'язань в розрізі контрагентів», Податкового блоку ДПС України, Звітна форма «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період», АРМ «Бест - Звіт», співставлення даних податкової звітності по податку на додану вартість до підсистеми «Перегляд результатів співставлення» системи «Податковий блок» по взаємовідносинам з контрагентами у періоді:

за лютий 2012 по взаємовідносинам з TOB «АЛЬЯНС ХОЛДИНГ» податковий кредит ФОП ОСОБА_2 складає 659 грн. 75 коп., в той час як податкові зобов'язання контрагента TOB «АЛЬЯНС ХОЛДИНГ» задекларовано у сумі 332 грн. 48 коп. (відхилення - 327 грн. 27 коп.);

за липень 2012 року по взаємовідносинам з ПАТ «УКРНАФТА» позивачем задекларовано податкового кредиту у сумі 1223 грн. 33 коп., податкові зобов'язання контрагента ПАТ «УКРНАФТА» по взаємовідносинам з позивачем складають 799 грн. 59 коп. (відхилення - 174 грн. 00 коп.).;

за грудень 2012 по взаємовідносинам з ПП «ЛУКОЙЛ-Україна» позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 6 грн. 08 коп., податкові зобов'язання контрагента ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 складають 808 грн. 04 коп. (відхилення - 808 грн. 04 коп.).

Крім того, актом ГУ Міндоходів в Одеській області № 8/15-32-17-22/НОМЕР_1 від 25.11.2013 року підтверджено встановлені порушення.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України» послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу»;

Відповідно п. 198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджуються податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що навіть за обставини надання усієї необхідної первинної документації, яка фіксує факти здійснення господарських операцій та містить усі формальні реквізити у відповідності до Податкового Кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. За таких обставин, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, згідно п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення яких використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного подання такої звітності.

Відповідно п. 44.6 ст. 44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці, пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податку має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Відповідно п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Таким чином, суд погоджується з висновками податкового органу щодо порушення ФОП ОСОБА_2 приписів ст.180, ст. 185, ст.186, п.187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п. 200.3 ст.200, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5 498 грн. 38 коп., в тому числі: у лютому 2012 року - на суму 327 грн. 27 коп., березні 2012 року - 500 грн. 00 коп., липні 2012 року - 3 863 грн. 07 коп. та грудні 2012 року - 808 грн. 04 коп.

З урахуванням встановлених обставин, на підставі наведених норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено формування податкового кредиту та валових витрат, по взаємовідносинам з контрагентами, по яким в акті перевірки встановлено порушення норм чинного податкового законодавства, оскільки задекларовані суми податку на додану вартість не підтверджено належними письмовими доказами, що не дає крім іншого можливості встановити реальність понесених позивачем витрат для використання придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності. Крім того. Уході розгляду справи не знайшли підтвердження доводи позивача про відсутній у ФОП ОСОБА_2 обов'язку сплачувати податки на доходи фізичних осіб, зокрема щодо встанлвнеих у ході проведення перевірки сум, виплачених працівникам як витрати на відрядження. Проте, оскільки вказані витрати не підтверджено документально як такі, що дійсно витрачені на виплату особі витрат на відрядження, такі суми вважаються доходом найманого працівника, у зв'язку із чим податковим агентом має бути сплачено податок з такого доходу. Виплаченого найманому працівнику.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 про скасування податкових повідомлень-рішень № 0006421710 від 08.11.2013 року на загальну суму 510 грн. 00 коп., № 0006431710 від 08.11.2013 року на загальну суму 226 442 грн. 55 коп., № 0001521710 від 08.11.2013 року на загальну суму 941 847 грн. 49 коп., № 0006451710 від 08.11.2013 року на загальну суму 8 247 грн. 00 коп., № 0007111710 від 06.12.2013 року на загальну суму 590 912 грн. 42 коп. та № 0007121710 від 06.12.2013 року на загальну суму 120 589 грн. 66 коп. є безпідставними та необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, а тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0006421710 від 08.11.2013 року на загальну суму 510 грн. 00 коп., № 0006431710 від 08.11.2013 року на загальну суму 226 442 грн. 55 коп., № 0001521710 від 08.11.2013 року на загальну суму 941 847 грн. 49 коп., № 0006451710 від 08.11.2013 року на загальну суму 8 247 грн. 00 коп., № 0007111710 від 06.12.2013 року на загальну суму 590 912 грн. 42 коп. та № 0007121710 від 06.12.2013 року на загальну суму 120 589 грн. 66 коп. - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) решту суми судового збору у розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн.80 (вісімдесят) коп. та перерахувати на р/р 31212206784005, одержувач ГУ ДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, банк ГУ ДКС України в Одеській області, код класифікації доходів 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35118626, пункт 3.1.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 04 червня 2014 року

Суддя Я.В. Балан