Постанова № 39213957, 23.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2014 року № 826/5282/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування вимоги про сплату боргу від 20.11.2013 №Ф-301

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про сплату боргу від 20 листопада 2013а року № Ф-301.

У судовому засіданні 21 травня 2014 року позивач підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно податкової вимоги від 20 листопада 2013 року № Ф-301 ОСОБА_1 визначену суму податкового боргу у розмірі 3582,09 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача від 28 грудня 2013 року та від 03 лютого 2014 року залишені без задоволення, податкова вимога від 20 листопада 2013 року № Ф-301 - без змін (копія рішення ГУ Міндоходів у місті Києві від 22 січня 2014 року № 115/Л/26-15-10-09-25 та рішення Міністерства доходів і зборів України від 04 березня 2014 року № 1344/Л/99-99-10-01-07-15 містяться в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначено, що позивачем 09 лютого 2013 року подано Державному реєстратору Осиповичу І.В., заяву про припинення підприємницької діяльності згідно опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення фізичної особи - підприємця про припинення підприємницької діяльності» від 09 лютого 2012 року.

Крім того, 17 лютого 2013 року до ДПІ у Святошинському районі м. Києва позивачем подано заяву про припинення платника податків за Формою № 8-ОПП та закрито у Філії АТ «Банк Золоті Ворота» в місті Києві поточний рахунок у національній валюті України № 26000301700335 про що свідчить Довідка від 17 лютого 2012 року за № 06/01/285.

Також, позивачем подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (затверджено Наказом Міністерства фінансів України 20 грудня 2011 року № 1675), в якій вказано про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування з 21 лютого 2012 року.

З огляду на вищевикладені обставини, позивач вважає спірну вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Закон України від 08 липня 2010 року № 2664-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту - Закон № 2664-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 цього Закону № 2664-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 2664-VI платник єдиного внеску зобов'язаний серед іншого своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 та частини 1 статті 8 Закону № 2464-VI фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування нараховують єдиний внесок у розмірі 34,7% на суми, самостійно визначені, але не більші від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому, схема єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8 статті 9 Закону № 2464-VI).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464-VI є недоїмкою та стягується з нарахуванням нені та застосуванням штрафів.

Відповідно до статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з пунктами 6.3., 6.4. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09 вересня 2013 року № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Вимога фізичним особам - підприємцям, у тому числі тим, які обрали прощену систему оподаткування надсилається протягом п'ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу формується на підставі даних з картки особових рахунків платника.

Згідно реєстраційних даних позивач перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Як свідчать матеріали справи, органом ПФУ до ДПІ у Святошинському районі м. Києва передано заборгованість зі сплати з єдиного соціального внеску, яка рахувалася станом на 01 жовтня 2013 року в сумі 2388,06грн.

Таким чином, згідно даних картки особового рахунку позивача ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві сформовано та виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 листопада 2013 року № Ф-301.

Щодо посилання позивача про подання заяви про припинення підприємницької діяльності, слід зазначити, що відповідно до абзацу 7 частини 1 статі 5 Закону № 2464-VI зняття з обліку фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюються органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

При цьому, Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 458, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1646/24178 визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в органах доходів і зборів (далі - платники єдиного внеску), надання органам доходів і зборів відомостей про клас професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків), надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску.

Пунктом 8 цього Порядку встановлено, що у разі отримання органом доходів і зборів від державного реєстратора відомостей з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, на проведення державної реєстрації змін до установчих документів про юридичну особу із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме змін щодо імені фізичної особи, місця її проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), орган доходів і зборів вносить відповідні зміни в реєстр страхувальників та передає відомості Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі отримання відомостей з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, що стосуються зміни основного виду економічної діяльності, орган доходів і зборів у день отримання зазначених відомостей від державного реєстратора направляє ці відомості про юридичну особу (відокремлений підрозділ) або про фізичну особу - підприємця до відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Датою взяття на облік як платника єдиного внеску є дата внесення органом доходів і зборів запису щодо такого платника до реєстру страхувальників.

Крім цього, підставою для скасування податкової вимоги може бути відсутність заборгованості, проте, позивачем таких доказів суду не надано.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1583,40 грн.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник