Постанова № 39213895, 21.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 р. Справа № 804/5715/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Сидорова Ю.В.

представник відповідача Фадєєва Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Флорінг Сістемс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2014 року № №0000422201, 0000412201, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт Флорінг Сістемс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2014 року № №0000422201, 0000412201.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої був складений акт від 19.03.2014р. №328/22-01/37005706, на підставі якого були прийняті вищевказані оспорювані податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вважає обґрунтування акту перевірки безпідставними, з огляду на те, що позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських відносин, які оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення на позовну заяву, в обґрунтування яких зазначив, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 12.02.2014 року № 26, 27, 28, 29, 37, 38, наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.01.2014 року №55, згідно із з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Флорінг Сістемс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 19.03.2014р. №328/22-01/37005706, в якому зафіксовані наступні порушення:

- п.138.1, 138.4, 138.6 ст.138, п.п. 139.1.1, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за ІУ квартал 2011 року на суму 412 773 грн.;

- п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198. Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 358 933 грн. в т.ч. за грудень 2011 року на суму 236 421 грн., за жовтень 2012 року на суму 122 512 грн.

Порушення законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Контракт Флорінг Сістемс» обґрунтовані в акті перевірки наступним чином.

Згідно додаданих до перевірки документів встановлено, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «КФС» мало взаємовідносини згідно укладеного договору №1545 від 24.10.11 року із ТОВ «Будкомплект» (код ЄДРПОУ 25008540), щодо постачання підлогового покриття та аксесуарів до нього. Згідно вищевказаного договору, ТОВ «Будкомплект» «постачальник», а ТОВ «КФС» «покупець», постачальник постачає, а покупець приймає підлогове покриття, ціни на товар регулюються прайс-листом «Пол-1000», витрати по упаковці, маркуванню товару та оформлення цінників включаються в ціну товару. Також, згідно договору поставки умовами постачання товару є: перевезення товарів транспортом постачальника при супроводжувальних документах накладна, ТТН, податкова накладна, гігієнічні висновки.

До перевірки були надані наступні документи: договір постачання з ТОВ «Будкомплект» №1545 від 24.10.11р.; видаткові накладні; податкові накладні, розрахунки-фактури, іншіх документів, підтверджуючих факт виконання вищевказаних послуг, до перевірки не надано (ТТН, гігієнічні висновки).

ТОВ «КФС» витрати по операціям з придбання підлогового покриття у ТОВ «Будкомплект» віднесено до складу валових витрат в ІУ кварталі 2011 року у сумі 1 794 667 грн. До складу податкового кредиту ПДВ у сумі 358 933 грн. в т.ч. за грудень 2011 року у сумі 236421 грн., за жовтень 2012 року -122512 грн.

Відповідно до документів, наданих до перевірки, встановлено, що придбане у ТОВ «Будкомплект» підлогове покриття було реалізоване ТОВ «Поліфарб» (код ЄДРПОУ 24227085), яке являється пов'язаною особою ТОВ «КФС». Між ТОВ «КФС» та ТОВ «Поліфарб» укладено договір постачання товарів №25 від 29.12.11 року, згідно якого ТОВ «КФС» «постачальник», а ТОВ «Поліфарб» «покупець», постачальник постачає, а покупець приймає підлогове покриття, витрати по упаковці, маркуванню товару та оформлення цінників включаються в ціну товару. Також, згідно договору поставки, умовами постачання товару є: перевезення товарів транспортом постачальника при супроводжувальних документах: накладна, ТТН, податкова накладна, гігієнічні висновки. До перевірки надано наступних документи: договір постачання з ТОВ «Поліфарб» №25 від 29.12.2011 року; видаткові накладні; податкові накладні, розрахунки-фактури, інших документів підтверджуючих факт виконання вищевказаних послуг до перевірки не надано (ТТН, гігієнічні висновки).

ТОВ «КФС» суму ПДВ по операціям з реалізації підлогового покриття ТОВ «Поліфарб» було віднесено до податкових забов'язань за грудень 2011 року в сумі 362521 грн. та до доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в ІУ кварталі 2011 року у сумі 1 812 606 грн.

Після реалізації підлогового покриття ТОВ «Поліфарб» протягом І-ІІ кварталів 2012 року вищевказані ТМЦ було повернуто окремими партіями до ТОВ «КФС» без фактичного перевезення.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «КФС» було проведено відповідні коригування податкової звітності, згідно з наданими до перевірки видатковими накладними на повернення та розрахунками коригування, номенклатурна позиція - підлогове покриття.

При аналізі ціни продажу ТМЦ на ТОВ «Поліфарб» встановлено, що націнка на вищевказаний товар становила 1,02%, тоді як середня націнка на номенклатурні позиції, які реалізовуються ТОВ «КФС» на фізичних та інших осіб, становить 24%.

Таким чином, зважаючи на вищевказані обставини контролюючий орган дійшов висновку, що операція по придбанню підлогового покриття у ТОВ «Будкомплект» не мала наміру ТОВ «КФС» отримання прибутку, тому дана операція не відноситься до господарської діяльності ТОВ «КФС».

Отже з огляду на те, що ТОВ «КФС» при придбанні підлогового покриття у ТОВ «Будкомплект» не мало наміру отримання результату у вигляді прибутку (ТОВ «КФС» не використало придбане підлогове покриття в господарській діяльності для отримання доходу), ТОВ «КФС» немало підстав для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту від ТОВ «Будкомплект».

Суму ПДВ по операціям з придбання підлогового покриття у ТОВ «Будкомплект» при непідтверджені перевезення вищевказаного товару та здійснення операцій, не повязаних з господарською діяльністю підприємства (придбання ТМЦ без наміру отримання прибутку) ТОВ «КФС», включено до податкового кредиту у відповідних податкових звітних періодах.

15.04.2014 року позивач отримав податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.04.2014 р. № №0000422201, 0000412201.

Податковим повідомленням - рішенням від 10.04.14 №0000422201позивачу було нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 538 399,50 грн., з яких за основним платежем у розмірі 358 933,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 179 466,50 грн.; податковим повідомленням - рішенням від 10.04.14 №0000412201 - позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 412 773,00 грн.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, тому звернувся до суду за захистом порушених прав.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 5.2 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (далі - Порядок №984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Судом встановлено, що висновок податкового органу про завищення витрат IV кварталу 2011 року у сумі 1 794 667,00 грн. та відповідно заниження податку на прибуток за відповідний період у сумі 412 773,00 грн. ґрунтується на твердженні про відсутність наміру одержання фінансового результату у вигляді прибутку, оскільки придбане підлогове покриття у ТОВ «Будкомплект» не було використано у господарській діяльності для «отримання доходу» у зв'язку з тим, що покупцем ТОВ «Поліфарб», підлогове покриття, яке йому було реалізовано, в подальшому повернуто останнім, а тому, ТОВ «КФС» не мало підстав для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту від ТОВ «Будкомплект».

На підставі вищезазначеного податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.138.1, 138.4, 138.6 ст. 138, пп.139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11,138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Також, відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

- організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, передбачено, що не можуть бути включені до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що між ТОВ «Контракт Флорінг Сістемс» та ТОВ «Будкомплект» було укладено договір постачання №1545 від 24.10.11 року, відповідно до якого ТОВ «Будкомплект» «постачальник», а ТОВ «КФС» «покупець», постачальник постачає, а покупець приймає підлогове покриття, ціни на товар регулюються прайс-листом «Пол-1000». Також, згідно договору поставки, умовами постачання товару є: базисна умова постачання (СІР відповідно до Інкотермс), місце постачання (Україна, Дніпропетровськ, Ленінградська, 68), термін постачання, дата постачання, перевезення (автотранспортом Постачальника), упакування товару (витрати по упаковці, маркуванню товару та оформлення цінників включаються в ціну товару), супроводні документи (товарно-транспортна накладна (на вимогу покупця), податкова накладна, накладна, рахунок-фактура, специфікація, гігієнічний висновок).

Також, між ТОВ «Контракт Флорінг Сістемс» та ТОВ «Поліфарб» було укладено договір постачання товарів №25 від 29.12.2011 року, згідно якого ТОВ «КФС» «постачальник», а ТОВ «Поліфарб» «покупець», постачальник постачає, а покупець приймає підлогове покриття, витрати по упаковці, маркуванню товару та оформлення цінників включаються в ціну товару. Згідно зазначеного договору поставки, умовами постачання товару є: перевезення товарів транспортом постачальника при супроводжувальних документах: накладна, ТТН, податкова накладна, гігієнічні висновки.

Факт реальності здійснення господарської операції за вищевказаними договорами підтверджується наданими суду первинними бухгалтерськими документами, а саме: копія договору оренди нежитлових приміщень №42 від 01.03.2010р. з додатками; копія договору постачання №1545 від 24.10.2011р. з додатками; копія договору постачання №25 від 24.10.2011р. з додатками, копія рахунку №204 від 30.12.2011р. на суму 317896,86 грн.; копія рахунку №2556 від 30.12.2011р. на суму 608,51 грн.; копія рахунку №399 від 30.12.2011р. на суму 353487,29 грн.; копія рахунку №95 від 30.12.2011р. на суму 382565,66 грн.; копія рахунку №397 від 30.12.2011р. на суму 337871,30 грн.; копія рахунку №893 від 30.12.2011р. на суму 397203,65грн.; копія рахунку №305 від 30.12.2011р. на суму 364575,29 грн.; копія видаткової накладної №2156 від 30.12.2011р. на суму 364575,29 грн.; копія видаткової накладної №2157 від 30.12.2011р. на суму 397203,65 грн.; копія видаткової накладної №2158 від 30.12.2011р. на суму 337871,30 грн.; копія видаткової накладної №2159 від 30.12.2011р. на суму 353487,29 грн.; копія видаткової накладної №2160 від 30.12.2011р. на суму 382565,66 грн.; копія видаткової накладної №2161 від 30.12.2011р. на суму 317896,86 грн.; копія податкової накладної №818 від 30.12.2011р. на суму 317896,66 грн.; копія податкової накладної №817 від 30.12.2011р. на суму 82565,66 грн.; копія податкової накладної №816 від 30.12.2011р. на суму 353487,29 грн.; копія податкової накладної №815 від 30.12.2011р. на суму 337871,30 грн.; копія податкової накладної №814 від 30.12.2011р. на суму 397203,65 грн.; копія податкової накладної №813 від 30.12.2011р. на суму 364575,29 грн.; копія договору поставки №25 від 29.12.2011р. з додатками; копія рахунку №141 від 30.12.2011р. на суму 368200,24 грн.; копія рахунку №142 від 30.12.2011р. на суму 401191,56 грн.; копія рахунку №143 від 30.12.2011р. на суму 341246,57 грн.; копія рахунку №144 від 30.12.2011р. на суму 357021,91 грн.; копія рахунку №145 від 30.12.2011р. на суму 386391,29 грн.; копія рахунку №146 від 30.12.2011р. на суму 143555,03 грн.; копія рахунку №147 від 30.12.2011р. на суму 177519,97 грн.; копія видаткової накладної №132 від 30.12.2011р. на суму 368200,24 грн.; копія видаткової накладної №138 від 30.12.2011р. на суму 177519,97 грн.; копія видаткової накладної №137 від 30.12.2011р. на суму 143555,03 грн.; копія видаткової накладної №136 від 30.12.2011р. на суму 386391,29 грн.; копія видаткової накладної №135 від 30.12.2011р. на суму 357021,91 грн.; копія видаткової накладної №134 від 30.12.2011р. на суму 341246,57 грн.; копія видаткової накладної №133 від 30.12.2011р. на суму 401191,56 грн.; копія податкової накладної №107 від 30.12.2011р. на суму 386391,29 грн.; копія податкової накладної №108 від 30.12.2011р. на суму 143555,03 грн.; копія податкової накладної №109 від 30.12.2011р. на суму 177519,97 грн.; копія податкової накладної №103 від 30.12.2011р. на суму 368200,24 грн.; копія податкової накладної №104 від 30.12.2011р. на суму 401191,56 грн.; копія податкової накладної №105 від 30.12.2011р. на суму 341246,57 грн.; копія податкової накладної №106 від 30.12.2011р. на суму 357021,91 грн.; копія видаткової накладної (повернення) від 27.01.2012р. на суму 401191,56 грн., копія податкової накладної №105 від 30.12.2011р. на суму 341246,57 грн.; копія податкової накладної №106 від 30.12.2011р. на суму 357021,91 грн.; копія видаткової накладної (повернення) від 27.01.2012р., копія товарно-транспортної накладної від 27.01.2012р.; копія видаткової накладної (повернення) від 27.01.2012р. на суму 978382,46 грн., копія товарно-транспортної накладної від 27.01.2012р.; копія видаткової накладної (повернення) від 13.02.2012р. на суму 158200,62 грн.; копія товарно-транспортної накладної від 13.02.2012р.; копія видаткової накладної (повернення) від 13.02.2012р. на суму 341246,57 грн.; копія товарно-транспортної накладної від 13.00.2012р.; копія видаткової накладної (повернення) від 05.03.2012р.на суму 143555,03 грн.; копія товарно-транспортної накладної від 05.03.2012р.; копія видаткової накладної (повернення) від 05.03.2012р. на суму 357021,91 грн.; копія товарно-транспортної накладної від 05.03.2012р.; копія видаткової накладної (повернення) від 09.04.2012р. на суму 177519,97 грн.; копія товарно-транспортної накладної від 09.04.2012р.; копія видаткової накладної (повернення) від 09.04.2012р. на суму 386391,29 грн.; копія товарно-транспортної накладної від 09.04.2012р.; копія видаткової накладної (повернення) від 09.04.2012р. на суму 111617,16 грн.; копія товарно-транспортної накладної від 09.04.2012р.; копія розрахунку (коригування) від 09.04.2012р. №37 на суму 93014,30 грн.; копія розрахунку (коригування) від 09.04.2012р. №36 на суму 321992,74 грн.; копія розрахунку (коригування) від 09.04.2012р. №35 на суму 147933,31 грн.; копія розрахунку (коригування) від 05.03.2012р. №21 на суму 297518,26 грн.; копія розрахунку (коригування) від 05.03.2012р. №20 на суму 119629,19 грн.; копія розрахунку (коригування) від 13.02.2012р. №36 на суму 131833,85 грн.; копія розрахунку (коригування) від 13.02.2012р. №35 на суму 284372,14 грн.; копія розрахунку (коригування) від 27.01.2012р. №62 на суму 334326,30 грн.; копія розрахунку (коригування) від 27.01.2012р. №61 на суму 81985,38 грн.; копія податкової декларації з ПДВ за грудень 2011р. з додатками; копія податкової декларації з ПДВ за січень 2012р. з додатками; копія податкової декларації з ПДВ за лютий 2012р. з додатками; копія податкової декларації з ПДВ за березень 2012р. з додатками; копія податкової декларації з ПДВ за квітень 2012р. з додатками; копія податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012р. з додатками; копія податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІУ квартал 2011 року; копія податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року; копія податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року.

Також, факт здійснення реалізації товару через магазин «Мегапол» (м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 68) підтверджується долученими до матеріалів справи торговим патентом № 898334, дозволом ДН №018527, копіями договору оренди нежитлових приміщень № 228 та додаткової угоди до договору оренди нежитлових приміщень № 228 від 12.09.2011 року, прибутковими касовими ордерами, копіями фіскальних чеків, копією книги обліку розрахункових операцій, копіями звітів ЕККА.

Отже, з аналізу вищезазначених норм ПК України та на підставі наявних первинних документів, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про те, що позивачем, під час придбання підлогового покриття у ТОВ «Будкомплект» на загальну суму 1 794 667,00 грн. без ПДВ 20%, яке в подальшому було реалізовано ТОВ «Поліфарб» на загальну суму 1 812 606,00 грн. без ПДВ 20%, правомірно відображено у складі витрат та доходів у відповідному податковому періоді, в якому ці господарські операції відбулись, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток за 2011 рік, в якій задекларовано від даної операції на суму 17938 гривень прибутку.

Під час судового розгляду з'ясовано та підтверджується матеріалами справи, що в наступних звітних податкових періодах І та II кварталів 2012 року відбулось повернення ТОВ «Поліфарб» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1 812 606,00 грн. без ПДВ 20%, внаслідок чого позивачем було внесено зміни щодо показників податкової звітності з податку на прибуток (зменшено доходи на суму 1 812 606,00 грн., та витрати на суму 1 794 667,00 грн.), а також з податку на додану вартість в частині зменшення податкових зобов'язань на суму ПДВ у розмірі 362 521,00 грн., що підтверджується відповідними податковими деклараціями, а також розрахунками коригування.

Таким чином, оскільки відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) та відповідно до пп.14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами, а тому визначення, передбачене пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, де йдеться про те, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами - повністю співвідноситься з господарськими операціями, які були вчинені позивачем.

Щодо порівняння податковим органом ціни продажу відповідних товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Поліфарб» та іншим особам та посилання як на підставу про твердження невідповідності господарських операцій позивача, господарській діяльності, що передбачає намір отримати прибуток, суд вважає за необхідне зазначити, що, як було встановлено в судовому засіданні та не спростовано представником відповідача, відповідна різниця в націнці виникла внаслідок роздрібного та оптового продажу кондиційних та некондиційних товарно-матеріальних цінностей, про що посадовими особами ТОВ «КФС» роз'яснювалось перевіряючим під час проведення перевірки, однак, останніми пояснення не були прийняті до уваги.

Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з пп.. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни визначені статтею 39 Кодексу (до 01.09.2013р.).

Водночас відповідно до пункту 8 підрозділу 10 розділу XX Кодексу у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу, що регулюватиме порядок визначення звичайних цін починаючи з першого січня 2013 року, застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон).

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових пін.

Щодо твердження податкового органу про відсутність товарно-транспортних накладних, що можуть слугувати одним із доказів нереальності здійснення господарської операції, суд зазначає, що постачання товару на адресу позивача від ТОВ «Будкомплет» здійснювалось відповідно до укладеного між сторонами договору постачання від 24 жовтня 2011р. № 1545 на підставі наступних обставин.

Складські приміщення ТОВ «Будкомплект» відповідно до укладеного договору оренди нежитлових приміщень від 31 грудня 2010р. №251/10 з ТОВ «Поліфарб» знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 10, що співпадає з місцезнаходженням складських приміщень позивача (Договір оренди нежитлових приміщень від 01.03.2010р.№ 42 та Договір оренди нерухомого майна від 03.01.2012р. №.5 з ТОВ «Поліфарб») та відповідно покупця - ТОВ «Поліфарб» (складські приміщення є приватною власністю ТОВ «Поліфарб»). Отже, перевезення обмежувалось однією територією і здійснювалось за допомогою автонавантажувача ТОВ «Будкомплект».

За даних обставин, суд вважає, що оформлення товарно-транспортних накладних видається недоцільним, оскільки товарно-матеріальні цінності переміщуються не за допомогою автомобільного транспорту, без оформлення подорожніх листів, які є підставою для обліку транспортної роботи, більш того, не полишаючи при цьому загальну територію.

Відповідної правової позиції додержується і Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 19.07.2012р. по справі №К/9991/16861/12, де зазначив, що посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних є недоцільним, оскільки складські приміщення контрагентів знаходяться у суміжних будівлях, а тому для переміщення товару використання транспортних засобів та оформлення товарно-транспортної накладної не потрібне.

Під час судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що протягом І півріччя 2012 року товар, отриманий від ТОВ «Будкомплект», був реалізований кінцевому споживачу через роздрібний магазин «Мегапол».

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первииттиу документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Так, відповідно ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІУ (далі - Закон № 996), зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п.2 ст.3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Акт перевірки від 19.03.2014р. №328/22-01/37005706 не містить жодного посилання на встановлення перевіряючими порушень з боку позивача вимог вищевказаних норм законодавства.

Щодо висновку відповідача про заниження податку на додану вартість у загальній сумі 358 933,00 грн., у тому числі за грудень 2011 року - 236 421,00 грн., за жовтень 2012 року - 122 512,00 грн., який ґрунтується на підставі твердження про невідповідність здійснених господарських операцій, законодавчому визначенню господарської діяльності, яка, на думку податкового органу, не спрямована на отримання прибутку, а відтак є порушенням п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. а п. 198.1. ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п. 198.3. ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого вітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того. чи такі товари/послуги та основні Фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того. чи здійснював платник податку оподатковувані операиії протягом такого звітного податкового періоду.

Крім, того відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними ним пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Більш того, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, чим скористалось ТОВ «КФС», включивши суму ПДВ у розмірі 122 512,00 грн. у звітному податковому періоді - жовтня 2012 року з дотриманням строку, передбаченого цією нормою, що відповідає абз.3 п. 198.6 ст. 198. ПК України.

Враховуючи зазначені норми слід зазначити, шо п.198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що висновок податкового органу стосовно заниження податку на додану вартість є безпідставним, оскільки всі податкові накладні були надані під час проведення перевірки та відповідають ст. 201 Податкового кодексу України щодо наявності усіх обов'язкових реквізитів.

На підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт Флорінг Сістемс» знаходилось в договірних відносинах з ТОВ «Будкомплет» та ТОВ «Поліфарб» . Договори було укладено та виконано у відповідності до вимог цивільного законодавства України. Показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Флорінг Сістемс» складені на підставі належним чином оформлених первинних документів по здійсненим операціям, первинні документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому включення до складу податкового кредиту та витрат відповідних податкових періодів сум, зазначених у таких первинних документах, як і їх коригування в подальшому, є правомірним та обґрунтованим, а твердження податкового органу про заниження податку на додану вартість у сумі 358933,00 грн. за грудень 2011р., жовтень 2012р. та відповідно заниження податку на прибуток за звітний податковий період ІІ-ІУ кварталів 2011 року у сумі 412 773,00 грн., є протиправним.

Згідно положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.04.2014р. №№0000422201, 0000412201 на відповідність частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про їх протиправність та наявність підстав для їх скасування, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Флорінг Сістемс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2014 р. № №0000422201, 0000412201 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від рішень від 10.04.2014 р. № №0000422201, 0000412201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Флорінг Сістемс» витрати по сплаті судового збору в сумі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 26 травня 2014 року.

Суддя В.В. Кальник