Постанова № 39213893, 14.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 р. Справа № 804/5200/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача Євтушенка О.В.

відповідача Курпай Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень за формою «В4» №0000551501 від 30 січня 2014 року, за формою «Р» № 0000531501 від 30 січня 2014 року, за формою «В1» № 0000541501 від 30 січня 2014 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних (звітних) періодів за жовтень 2013 року, за результатами якої був складений акт №104/151/25543463 від 20 січня 2014 року, на підставі якого були прийняті вищевказані оспорювані податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками, викладеними у акті перевірки та рішенні контролюючого органу вищого рівня, оскільки вважає, що податковий орган неправильно витлумачив норми податкового законодавства, у результаті чого дійшов до помилкових висновків щодо дійсного змісту прав і обов'язків учасників спірних відносин, та, відповідно, допущення платником податків порушень податкового законодавства, з огляду на те, що контролюючим органом правильно встановлені факти включення платником податків до податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні та жовтні 2013 року податкових накладних, у яких не вказано номерів та дат митних декларацій, за якими було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України на загальну суму податку на додану вартість 217446 гривень 67 коп. Проте, зазначеним обставинам, на думку позивача, була дана невірна юридична оцінка. Позивач спростовує висновки відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, у зв'язку з неналежним оформленням податкових накладних, а саме через відсутність у податкових накладних номеру та дати митної декларації, та зазначає, що відсутність окремих реквізитів не можна вважати підставою для неможливості формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до висновків документальної позапланової виїзної перевірки даних, щодо правомірності нарахування платником податків бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, та в порушення підпунктів 14.1.231, 14.1.36, 14.1.179, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), статті 3, статті 19, статті 42, статті 142 Господарського Кодексу України, статті 235 Цивільного кодексу України, позивачем було завищено податковий кредит у вересні 2013 року у сумі 1 272 809,44 грн., у жовтні 2013 року у сумі 273 970,77 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення ПДВ у вересні 2013 року у сумі 1 272 809,44 грн., у жовтні 2013 року у сумі 273 970,77 грн. та недостовірно визначено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 737 821,00 грн., внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 25 декларації) за вересень 2013 року у сумі 534 988,00 грн. та за жовтень 2013 року у сумі 16 238,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкові повідомлення - рішення від 30.01.2014 року №0000551501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, №0000541501 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, №0000531501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Не погодившись з висновками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та вважаючи вищенаведені податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до приписів п.55.1. статті 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №1966/10/04-36-10-08-09 від 02.04.2014 року про результати розгляду скарги (вх. від 03.02.2014 року №1098/10/С) було скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 30.01.2014 року № 0000551501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, № 0000541501 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, № 0000531501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідній частині (з урахуванням результатів позапланової перевірки в межах адміністративного оскарження).

З огляду на наведене, з урахуванням того, що на час судового розгляду оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасовано рішенням №1966/10/04-36-10-08-09 від 02.04.2014 року, суд приходить до висновку про відсутність факту порушення відповідачем прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» як платника податків.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» суд стягує з позивача суму судового збору, що належить сплатити до повної суми судового збору за подання цього позову в розмірі 4384,80 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19 травня 2014 року.

Суддя В.В. Кальник