Постанова № 39212868, 11.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 905/5601/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Мирошниченко С.В.за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача:Гудзевич І.А., дов. №02-36/34 від 08.01.2014р.;від третьої особи:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р.у справі господарського суду№905/5601/13 Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миаком"до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"третя особаОСОБА_5проприпинення іпотеки за іпотечним договором з усіма змінами та доповненнямиВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2013р. (складене 09.09.2013р.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. у справі №905/5601/13, позовні вимоги - задоволені. Припинено іпотеку за іпотечним договором №210/06/ДІ/8 від 18.02.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №609 з усіма подальшими змінами і доповненнями.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", з прийнятим судовим рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати зазначені судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2014р. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 28.05.2014р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 11.06.2014р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Позивач та третя особа уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 18.02.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миаком", що виступає майновим поручителем за зобов'язаннями фізичної особи ОСОБА_5 за договором відновлювальної кредитної лінії №210/06/КД/01 від 18.02.2008р. - укладено іпотечний договір №210/06/ДІ/8, який посвідчений приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 18.02.2008р. та зареєстровано за №609.

20.04.2012р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8 вчинено виконавчий напис №408, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки за договором №210/06/ДІ/8 від 18.02.2008р. з метою задоволення вимог ПАТ "Укрсоцбанк" в сумі 371268,40 доларів США, що станом на 02.03.2012р. еквівалентно 2965209,34 грн.

Постановою державного виконавця Центрально-міського органу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції 14.05.2012р. відкрито виконавче провадження ВП №32550729 на підставі заяви Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" №19.1-10/87-3948 від 07.05.2012р. за виконавчим написом №408 від 20.04.2012р.

В ході виконавчого провадження проведено опис та арешт майна, визначено його початкову ціну реалізації та передано на реалізацію торгівельній організації - Філії 05 Приватного підприємства "НИВА-В.Ш.".

Філія 05 Приватного підприємства "НИВА-В.Ш." листами №601 від 29.03.2013р. та №947 від 13.05.2013р. повідомило Центрально-міський орган ДВС Макіївського МУЮ, стягувача та боржника про те, що перші та другі відповідно прилюдні торги, у зв'язку з відсутністю купівельного попиту є такими, що не відбулись.

Центрально-міський орган ДВС Макіївського МУЮ листом №10941 від 21.05.2013р. повідомив Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про те, що повторні (другі) торги з реалізації арештованого майна не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців, а тому останньому було запропоновано відповідно до вимог ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" залишити за собою нереалізоване майно, про що повідомити державного виконавця в п'ятнадцятиденний строк.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" вищезазначений лист залишило без відповіді, у зв'язку з чим 15.07.2013р. Центрально-міським органом ДВС Макіївського МУЮ прийнято постанову про повернення без виконання виконавчого документу на адресу стягувача.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, що діяла на дату укладення оскаржуваного договору), протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Законом України №3795-VІ від 22.09.2011р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" внесено зміни, зокрема, до ч. 2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку".

Так, ч. 2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" (яка діє з 16.10.2011р.) доповнено реченням наступного змісту: "Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна".

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд дійшов висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин приписів ст. 49 Закону України "Про іпотеку" в редакції Закону України №3795-VІ від 22.09.2011р., оскільки реалізація арештованого іпотечного майна здійснювалась на підставі договору відновлювальної кредитної лінії №210/06/КД/01 від 18.02.2008р. та акцесорного зобов'язання - договору іпотеки №210/06/ДІ/8 від 18.02.2008р., які були укладені до набрання чинності Закону України №3795-VI від 22.09.2011р.

Крім того, місцевим господарським судом враховано, що дії державного виконавця щодо запропонування відповідачу придбати у власність предмет іпотеки та припинення виконавчого провадження з підстав, визначених п.3 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" не визнавались незаконними.

Не приймаються до уваги посилання заявника касаційної скарги на постанову судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, оскільки предметом спору у даній справі є припинення іпотеки за іпотечним договором, натомість у справі, на яку посилається скаржник предметом спору є визнання недійсними прилюдних торгів, тобто правовідносини у цих справах не є подібними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають наданим доказам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки господарські суди попередніх інстанцій в порядку ст.ст. 43, 47, 33, 34, 35, 43, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, вірно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. у справі №905/5601/13 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. у справі №905/5601/13 - залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя С.В. Мирошниченко