Ухвала суду № 39212521, 04.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1420/1478/2012

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Рак Л.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області № 6 від 22 січня 2009 року.

В обґрунтування позову зазначено, що вказаним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та передано у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку для обслуговування вказаного будинку площею 0,1016 га за зазначеною адресою. Вважають оскаржуване рішення незаконним, оскільки воно прийняте на підставі підроблених документів, а саме в технічній документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 в кадастровому плані та в акті про встановлення меж земельної ділянки в натурі їх підписи про погодження меж, як суміжних землевласників, підроблені. Посилаючись на порушення їх прав, оскільки вони не приймали участі при встановленні меж між їх ділянкою та ділянкою гр. ОСОБА_3, тобто не узгоджували межі цих земельних ділянок та на те, що гр. ОСОБА_3 передана у власність частина земельної ділянки, яка використовувалась ними для проїзду до свого городу для обробки земельної ділянки та вільного доступу до нього, просили визнати оскаржуване рішення незаконним та скасувати його.

Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням позивачі подали апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою їх позов задовольнити повністю.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 598834 від 03 грудня 2009 року ОСОБА_1 передана у власність земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17).

Як вбачається з рішення Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області ХХІІІ сесії 5-го скликання від 18 грудня 2007 року № 15 гр. ОСОБА_3 був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (а.с.100).

На підставі договору № 156/2 від 28 липня 2008 року приватним підприємцем ОСОБА_4 була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за зазначеною вище адресою (а.с.95-114).

Рішенням ХХVІІ сесії 5-го скликання від 22 січня 2009 року № 6 Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області затверджено вказану технічну документацію із землеустрою, передано у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1016 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та рекомендовано встановити межі земельної ділянки в натурі та виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 (а.с.16).

19 травня 2009 року на підставі вказаного рішення від 22 січня 2009 року № 6 ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серії ЯЖ № 864158(а.с.94).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання земельних відносин.

Статтею 12 Закону України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до цього Кодексу.

Статтями 116, 118 Закону України, встановлено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність громадян, а саме надання здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за заявою особи.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Крім того, Рішенням Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст.144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст.46, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відтак, згідно вищезазначених норм суди перевіряють відповідність прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень нормам закону з урахуванням компетенції та інших обставин.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що оскаржуване рішення Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області № 6 від 22 січня 2009 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1» відповідає вищезазначеним вимогам, оскільки сільська рада діяла в межах своїх повноважень, при прийнятті рішення не порушено сам порядок прийняття, а правомірність такого рішення ґрунтується на технічній документації, яка складена у відповідності до нормативно-правових актів.

Також судом першої інстанції вірно враховано, що по суміжній межі земельних ділянок з ОСОБА_3 позивачі спору не мають, спір виник з приводу того, що позивачі позбавлені можливості наскрізного проїзду до свого городу, тобто із за частини земельної ділянки, яка не є суміжною між їх земельною ділянкою і ОСОБА_3 та належала до комунальної власності, а тому посилання позивачів на те, що вони не узгоджували суміжних меж земельних ділянок з гр. ОСОБА_3 не може бути достатньою підставою для визнання оскаржуваного рішення незаконним та його скасування.

Як вбачається з генерального плану с.Рівне між вулицею Нагорною, на якій мешкають позивачі і третя особа ОСОБА_3, та протилежною вулицею зі сторони їх городів, проїзд не передбачений (а.с.138).

Також в судом першої інстанції встановлено та не заперечувалося позивачами, що останні мають доступ до свого городу з території своєї земельної ділянки. До того ж, доказів, які б свідчили про те, що прийняттям оскаржуваного рішення порушуються права позивачів щодо володіння, користування чи розпорядження належною їм земельною ділянкою суду не надані.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що експертний висновок Миколаївського відділення Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз № 418 від 03 червня 2013 року про те, що підписи від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на збірному кадастровому плані та акті про встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу-приймання межових знаків під охорону та зберігання від 22 січня 2009 року виконаний не ними не впливає на законність рішення сільської ради.

Крім того, колегія суддів підкреслює, що технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд виготовлялася ПП ОСОБА_4. Після виготовлення технічної документації та підписання її всіма необхідними інстанціями, в тому числі і суміжними власниками, ОСОБА_3 звернулася до відповідача з заявою про затвердження технічної документації. При цьому жодним нормативним актом не передбачено, щоб суміжні власники ставили свої підписи в присутності представника сільської ради.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що в діях відповідача при прийняття рішення № 6 від 22 січня 2009 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1» відсутні порушення чинного на час виникнення правовідносин земельного законодавства.

Крім того, на підставі вищезазначеного рішення сільської ради ОСОБА_3 отримала акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 864158 від 19 травня 2009 року і в даному випадку, оскаржуване рішення сільської ради є актом одноразового застосування і вичерпало свою дію з моменту отримання ОСОБА_3 акту про право власності на земельну ділянку, що в свою чергу, за умови скасування такого, позбавляє останню права власності на земельну ділянку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивачі, всупереч наведеним приписам, не довели апеляційному суду протиправність рішення Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області № 6 від 22 січня 2009 року.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 липня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов