Постанова № 39212442, 11.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 876/3416/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І..

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галнафтоінвест» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» звернулася в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 11.12.2013 р. № 00030722240.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної господарської операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. В ході проведення перевірки, результати якої оскаржуються платником податків встановлено, що ПП «МТІ» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору, укладеного з ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест»; документи, якими позивач обґрунтовує факт здійснення господарських операції між ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» та ПП «МТІ» не можуть підтверджувати його право на формування податкового кредиту за наслідками їх відображення в податковому обліку; позивачем укладено договір поруки з ПП «МТІ» без наміру фактичного одержання доходу та виключно для мінімізації податкових платежів і отримання податкової вигоди.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «МТІ» за березень 2013 р. складено акт від 19.11.2013 р. № 494/22-40/23884237.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2013 року в сумі 393862,11 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 р. № 0003072240, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» з податку на додану вартість на 590793,16 грн., з яких 393862,11 грн. зобов'язання за основним платежем, 196931,05 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За доводами податкового органу ТзОВ «Галнафтоінвест» не надано документів, які б підтвердили фактичність отримання поруки від ПП «МТІ», зв'язок таких послуг з господарською діяльністю підприємства, а також реальність таких послуг.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 24.12.2012 року ПАТ «Волинь-Цемент» (постачальник) та ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» (покупець) укладено договір поставки № 250, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупцю цемент у кількості та асортименті, в строки та на умовах, визначених договором, в покупець зобов'язується прийняти цемент і сплатити за нього визначену цим договором ціну.

04.02.2013 р. Приватне підприємство «МТІ» (поручитель) та ПАТ Волинь-Цемент» (кредитор) уклали договір № 1/02-П поруки, згідно якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором - ПАТ «Волинь-Цемент» за виконання зобов'язання ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» (боржника) щодо оплати за договором доставки № 250 від 24.12.2012 р.

За договором поруки № 1/02-ВП від 04.02.2013 р., укладеним ПП «МТІ» (поручитель) та ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» (боржник) боржник зобов'язався сплатити поручителеві плату за надану поруку відповідно до договору поруки № 1/02-П від 04.02.2013 р. в розмірі 25% від вартості всіх марок отриманого цементу (ураховуючи ПДВ) згідно договору поставки № 250 від 24.12.2012 р.

31.03.2013 року ПП «МТІ» (поручитель) та ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» (боржник) уклали додаткову угоду № 1 до договору поруки № 1/02-ФП від 04.02.2013 р., якою змінено плату за надану поруку відповідно до договору поруки № 1/02-П від 04.02.2013 р. - 35% від вартості всіх марок отриманого цементу (ураховуючи ПДВ) згідно договору поставки № 250 від 24.12.2012 року на основі звіту боржника про фактично отриману кількість цементу.

До матеріалів справи долучено копію звіту боржника № 2 від 31.03.2013 року про хід виконання договору № 1/02-ФП від 04.02.2013 року. Відповідно до даного звіту ТзОВ Компанія «Галнафтоінвест» отримано в березні 2013 року цемент від ПАТ «Волинь-Цемент» на загальну суму 6751921,90 грн., заборгованість за поставлений цемент ТзОВ Компанія «Галнафтоінвест» перед ПАТ «Волинь-Цемент» становить на 01.03.2013 р. - 4264506,65 грн., на 31.03.2013 р. - 5086717,75 грн.

У матеріалах справи міститься копія акту від 31.03.2013 р. № 44 прийому-передачі виконаних робіт (послуг) до договору № 1/02-ФП від 04.02.2013 р., де зазначено вартість послуг платної поруки - 2363172,66 грн., з яких ПДВ 393862,11 грн. та копія податкової накладної № 44 від 31.03.2013 р., копії платіжних доручень.

На виконання умов вищевказаних договорів ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» отримано від ПП «МТІ» в березні 2013 року послуги (платна порука) в сумі 2 363 172,66грн. в т.ч. ПДВ 393862,11 грн.

Колегія судів наголошує, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджена належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому колегія суддів зазначає, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

А відтак до предмету доказування у даній справі входять, перш за все, обставини щодо реального виконання операцій, наявність ділової мети у задекларованих господарських операціях та порядок документування цих операцій.

Колегія суддів звертає увагу на відсутність ділової мети у розглядуваних операціях, оскільки такі не спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту, не передбачають відповідні операції можливості приросту або збереження активів.

Позивачем, при укладенні спірного договору, на думку колегії суддів, не враховано розумної обережності при укладенні договору з своїм контрагентом. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Колегія суддів звертає увагу, що в ПП «МТІ» відсутні виробничі потужності та трудові ресурси, необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору укладеного з ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест».

Відтак, за зазначених обставин, документи, якими позивач обґрунтовує факт здійснення господарських операцій між ТзОВ «Компанія «Галнафтоінвест» та ПП «МТІ» не можуть підтверджувати його право на формування податкового кредиту за наслідками їх відображення в податковому обліку.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,202,205,207,254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити повністю.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі №813/216/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галнафтоінвенст» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула