Ухвала суду № 39201921, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4866/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Кагарлика Д. М., представника відповідача Титаренка Т. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом"янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженої відповідальністю "Шелл Ойл Продактс Юкрейн" до Державної податкової інспекції у Солом"янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 18.12.2013 р. № 0005571503, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Шелл Ойл Продактс Юкрейн" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом"янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 18.12.2013 р. № 0005571503.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2014 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Солом'янському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість (з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань), за результатами якої складено акт від 18.12.2013 р. № 2894/26-58-15-03-09-37995492.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість), внаслідок чого на підставі ст. 126 ПК України за затримку на 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 178 816,45 грн., на підставі акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0005571503, відповідно до якого позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 35 763,29 грн. за платежем: податок на додану вартість.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

15.04.2013 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - березень 2013 року за № 9020510525 (Т. 1,арк. 9-10).

Відповідно до рядка 25 податкової декларації за березень 2013 року позивачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 619 015,00 грн.

З урахуванням ст. 57 ПК України граничний термін сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації № 9020510525 - 30.04.2013 р.

Відповідачем зазначено, що позивачем несвоєчасно (01.06.2013 р.) було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки доказами матеріалів справи не підтверджується надіслання відповідачем та отримання позивачем саме податкової вимоги, натомість винесення податкового повідомлення-рішення у разі самостійного визначення грошового зобов'язання платником податків, не передбачено ПК України, таке ППР підлягає скасуванню.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази своєчасної оплати позивачем грошових зобов'язань у вигляді копій платіжних доручень (а. с. 11, 23).

З огляду на це, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом"янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженої відповідальністю "Шелл Ойл Продактс Юкрейн" до Державної податкової інспекції у Солом"янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 18.12.2013 р. № 0005571503 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.