Рішення № 39201753, 21.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/22/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2014 Справа № 908/993/14

За первісним позовом Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» (71118, Запорізька область м. Бердянськ вул. Свободи, 129)

до Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, проспект Пролетарський, 97)

про стягнення 17050,55 грн.

За зустрічним позовом Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, проспект Пролетарський, 97)

до Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» (71118, Запорізька область м. Бердянськ вул. Свободи, 129)

про визнання недійсним договору

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А»: Гетманенко Б.С. - представник за довіреністю № 320/1 від 01.03.14.

Від Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради: Ігнатьєв О.П. - представник за довіреністю № 1030 від 12.09.11.

Рішення прийнято 21.05.14., після оголошеної на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні перерви, з 06.05.14. по 21.05.14.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 26.03.14. звернулось Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» з позовною заявою до Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради про стягнення 19530,05 грн. заборгованості за Договором № 1/12 про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 від 16.01.12.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті вартості виконаних робіт, внаслідок чого у Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради виникла заборгованість перед Комунальним підприємством Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.03.14. порушено провадження у справі № 908/993/14, присвоєно справі номер провадження 19/22/14, розгляд справи призначено на 15.04.14. о 12-20.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 10.04.14. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради вказує на те, що Договір № 1/12 про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 від 16.01.12. суперечить чинному законодавству України та зазначає, що насосні установки на підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 у м. Бердянськ у період з 14.05.11. по 09.04.14. не знаходились у власності, користуванні та балансі Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, в зв'язку з чим Договір є недійсним.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 14.04.14. на підставі ст. 60 Господарського процесуального кодексу України надійшов зустрічний позов, відповідно до якого Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради просить суд визнати недійсним Договір № 1/12 про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 від 16.01.12., укладений між Комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради та Комунальним підприємством Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А», з моменту його укладення в зв'язку із тим, що насосні установки для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 у м. Бердянськ не знаходяться на балансі Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що вартість обслуговування обладнання для підкачування води відшкодовує суб'єкт господарювання, у власності або на балансі чи в користуванні якого перебуває таке обладнання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.14. в порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України прийнято зустрічну позовну заяву Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради до Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» про визнання недійсним договору для спільного розгляду з первісним позовом, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 908/993/14 відкладено на 06.05.14. о 11-20.

Через канцелярію господарського суду Запорізької області 05.05.14. від Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради надійшли письмові пояснення, відповідно до яких відповідач за первісним позовом зазначив що Договір № 1/12 про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 від 16.01.12. суперечить чинному законодавству України, в зв'язку з чим є недійсним.

Через канцелярію господарського суду Запорізької області 06.05.14. від Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» надійшли письмові пояснення по зустрічному позову, відповідно до яких позивач за первісним позовом зазначає, що спірним Договором відповідач за первісним позовом забезпечив виконання своїх обов'язків по водопостачанню, в зв'язку з тим, що на Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» не покладено обов'язків з водопостачання. Також, позивач за первісним позовом вказує на те, що листом № 4680 від 21.11.13. Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради повідомило Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» про припинення дії спірного Договору з 31.12.13., отже його дія була визнана позивачем за зустрічним позовом, в зв'язку з чим відповідачем за зустрічним позовом зазначено, що він є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву в судовому засіданні до 21.05.14. о 12-00.

Через канцелярію господарського суду Запорізької області 21.05.14. від Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надійшла письмова заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 17050,55 грн. заборгованості.

Вказана вище заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом до розгляду.

Судом за первісним позовом розглядаються зменшені позовні вимоги.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 21.05.14. підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради відмовити повністю.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 21.05.14. заперечив проти задоволення позову Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А», просив суд зустрічний позов Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради задовольнити повністю.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/993/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Щодо зустрічних позовних вимог Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради просить суд визнати недійсним Договір № 1/12 про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 від 16.01.12., суд встановив наступне:

Обґрунтовуючи зустрічний позов Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради зазначає, що вартість обслуговування обладнання для підкачування води відшкодовує суб'єкт господарювання, у власності або на балансі чи в користуванні якого перебуває таке обладнання.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що у власності, користуванні та на балансі Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради у період з 14.05.11. по 09.04.14. не перебували насосні установки для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 у м. Бердянську, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради № 1204 від 09.04.14., яка міститься в матеріалах справи.

Позивач за зустрічним вказує на те, що чинним законодавством України не передбачено включення до розрахунку тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення витрат на обслуговування обладнання для підкачування води.

В зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом вважає, що Договір № 1/12 від 16.01.12. про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверху житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 є недійсним, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Оцінивши подані позивачем за зустрічним позовом докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав:

16.01.12. між Комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (далі - Замовник) та Комунальним підприємством Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» (далі - Виконавець) укладено Договір № 1/12 про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверху житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 (далі - Договір), у відповідності до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю за адресою: пр. Перемоги, 43, а Замовник зобов'язується відшкодувати фактичні витрати по утриманню та технічному обслуговуванню насосної (п. 1.1 Договору).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угод недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і застосування передбачених законом наслідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що внутрішньобудинкові системи - це мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Частиною 6 п. 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.11., встановлено, що вартість обслуговування обладнання для підкачування води відшкодовує суб'єкт господарювання, у власності або на балансі чи в користуванні якого перебуває таке обладнання.

Пунктом 1.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.08., передбачено, що за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідальним за стан водопровідної мережі є особа, на балансі якої вона знаходиться.

Водопровідна мережа - це один з основних елементів системи водопостачання, це сукупність водопровідних ліній (трубопроводів) для подачі води до місць споживання.

Насосною установкою є сукупність насосного агрегату з комплектувальним обладнанням, змонтованим певною схемою, що забезпечує роботу насоса.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що поняття водопровідних мереж та насосної установки є різними.

Умовами Договору встановлено обов'язок позивача за зустрічним позовом щодо утримання та технічного обслуговування саме насосних установок для підкачування води.

Таким чином, посилання позивача за зустрічним позовом на те, що насосні установки для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 у м. Бердянську не знаходяться на балансі Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, в зв'язку з чим позивач за первісним позовом не відповідальним за їх стан є безпідставними.

Крім того, слід зазначити, що спірний Договір був укладений сторонами 16.01.12., після чого Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради отримувало послуги від Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» у вигляді утримання та технічного обслуговування насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю за адресою: пр. Перемоги, 43.

Судом встановлено, що позивачем за первісним позовом у відповідності до умов Договору надавались відповідачу за первісним позовом послуги з утримання та технічного обслуговування насосних установок для підкачування води, що підтверджується з рахунків-фактури: № СФ-41 від 30.03.12., № СФ-46 від 30.04.12., СФ-55 від 31.05.12., СФ-69 від 27.06.12., СФ-100 від 31.07.12., СФ-104 від 31.08.12., СФ-130 від 28.09.12., СФ-167 від 31.10.12., СФ-182 від 30.11.12., СФ-205 від 28.12.12., які містяться в матеріалах справи, виставлених відповідачу за первісним позовом.

Матеріали справи не містять документальних доказів, які б свідчили про заперечення відповідача за первісним позовом щодо отримання таких послуг. Таким чином, з викладеного вбачається, що Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради отримувало від Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» послуги на підставі, укладеного між ними спірного Договору.

Листом № 4680 від 21.11.14. Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради повідомило Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» про припинення дії Договору № 1/12 від 16.01.12. з 31.12.13., отже, дія даного Договору була визнана відповідачем за первісним позовом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що вимога Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради про визнання недійсним Договору № 1/12 про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 від 16.01.12. є необґрунтованою та безпідставною.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє Комунальному підприємству «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача.

Щодо первісного позову:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як було встановлено вище, 16.01.12. між Комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (далі - Замовник) та Комунальним підприємством Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» (далі - Виконавець) укладено Договір № 1/12 про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверху житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1 даного Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю за адресою: пр. Перемоги, 43, а Замовник зобов'язується відшкодувати фактичні витрати по утриманню та технічному обслуговуванню насосної.

Вартість робіт по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води, взятих на себе Виконавцем, відповідно до Договору визначається, згідно з розрахунком вартості планових витрат по обслуговуванню насосів для підкачки води на висотну будівлю по пр. Перемоги, 43 (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору передбачено, що Замовник до 10 числа місяця, наступного за звітним, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця суму фактичних витрат, згідно виставлених рахунків і розрахунків. Сума платежу визначається виходячи з планових витрат по обслуговуванню насосів для підкачки води на висотну будівлю по пр. Перемоги, 43, в м. Бердянськ, що складає щомісячно - 1480,58 грн. у тому числі ПДВ.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки за виконані роботи по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води, відповідно до п. 2.2 Договору.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що станом на 01.03.14. відповідача за первісним позовом існує заборгованість за Договором в розмірі 17050,55 грн.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків № 7 від 01.02.12. за Договором на суму 13010,50 грн., з приміткою Комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, що акт звірки не відображає достовірність водопостачання та водовідведення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач за первісним позовом вказує на те, що відповідач за первісним позовом вартість отриманих послуг у повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги норм чинного законодавства України, в зв'язку з чим борг відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом станом на день звернення Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» до суду з даним позовом склав 17050,55 грн.

Оцінивши подані позивачем за первісним позовом докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 8.1 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з 16.01.12. і укладається на термін до 31.12.12. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії.

В матеріалах справи міститься лист Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради № 4680 від 21.11.13. про припинення дії Договору 31.12.13., отже, на час виконання сторонами своїх зобов'язань спірний Договір був чинним, оскільки позивачем стягується заборгованість за період з січня 2012 р. по грудень 2012 р.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п. 2.3 Договору передбачено, що Замовник до 10 числа місяця, наступного за звітним, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця суму фактичних витрат, згідно виставлених рахунків і розрахунків. Сума платежу визначається виходячи з планових витрат по обслуговуванню насосів для підкачки води на висотну будівлю по пр. Перемоги, 43, що складає щомісячно - 1480,58 грн. у тому числі ПДВ.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем за первісним позовом виконано у повному обсязі, а саме, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 17050,55 грн., що підтверджується відправленими листами позивача за первісним позовом: № 136 від 11.02.13., № 248 від 05.04.12., № 281 від 03.05.12., № 336 від 31.05.12., № 385 від 29.06.12., № 384 від 31.07.12., № 332 від 31.08.12., № 658 від 30.11.12., № 628 від 30.11.12., № 732 від 28.12.12., які були отримані відповідачем за первісним позовом, про що свідчить штамп підприємства, який міститься на вищезазначених листах та виставленими рахунками-фактурами: № СФ-41 від 30.03.12., № СФ-46 від 30.04.12., СФ-55 від 31.05.12., СФ-69 від 27.06.12., СФ-100 від 31.07.12., СФ-104 від 31.08.12., СФ-130 від 28.09.12., СФ-167 від 31.10.12., СФ-182 від 30.11.12., СФ-205 від 28.12.12., які містяться в матеріалах справи.

Слід зазначити, що відповідач за первісним позовом будь-які претензії щодо непередання рахунків позивачу за первісним позовом не заявляв. В матеріалах справи містяться листи позивача за первісним позовом отримані відповідачем за первісним позовом, про що свідчить штамп підприємства відповідача, прийняті без зауважень та заперечень. Умовами Договору не передбачено яким шляхом рахунки повинні бути передані відповідачу.

Крім того, слід зазначити, що вартість наданих послуг є фіксованою, про що зазначено в п. 2.3 Договору.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що позивачем виконано роботу, а відповідачем прийнято без зауважень та без зазначення про відсутність рахунку.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України, відповідач за первісним позовом своє зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 17050,55 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати боргу, про який заявлено в позовній заяві, відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що борг Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради перед Комунальним підприємством Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» за неналежне виконання умов Договору становить 17050,55 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, проспект Пролетарський, 97, код ЄДРПОУ 37622628) на користь Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, 129, код ЄДРПОУ 33318125) 17050 (сімнадцять тисяч п'ятдесят) грн. 55 коп. - основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. В задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради відмовити повністю.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.05.14.

Суддя І.В. Давиденко