Ухвала суду № 39200835, 29.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10261/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова телевізійна група" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова телевізійна група" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2012 року № 0001222220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі направлення від 29 березня 2012 року №146, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Нова телевізійна група» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія» за період з 01 травня 2011 року по 31 жовтня 2011 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби складено Акт від 11 квітня 2012 року №91/22-205/33060496.

На підставі встановлених перевіркою порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 27 квітня 2012 року №0001222220, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 246 996,00 грн., у тому числі: 211 680,00 грн. - основний платіж, 35 316,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) або у паперовому вигляді, або в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається із Акту перевірки Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 11 квітня 2012 року №91/22-205/33060496 висновки щодо порушення ТОВ "Нова телевізійна група" приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санабрія».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Санабрія» укладено Договір про рекламне обслуговування №С-01/2011-05 від 04 січня 2011 року.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Нова телевізійна група» та ТОВ «Санабрія» позивачем надано суду первинну документацію за період з 01 травня 2011 року по 31 жовтня 2011 року за Договором про рекламне обслуговування від 04 січня 2011 року№С-01/2011-05 зокрема: акти виконаних робіт, податкові накладні, копії медіа-планів, зразки розміщеної реклами, що наявні в матеріалах справи.

Перевіркою встановлено, що згідно даних електронної бази даних «Детальна інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні державної податкової адміністрації України» сум податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам» позивача з ТОВ «Санабрія» встановлено розбіжності по контрагентам.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було встановлено відхилення суми податку на додану вартість лише за серпень і за жовтень 2011 року у розмірі одна копійка, а податковий період, що перевірявся відповідачем становить травень-жовтень 2011 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували реальність господарських операцій, здійснених між ТОВ «Нова телевізійна група» та ТОВ «Санабрія».

Так, в Акті перевірки ТОВ «Санабрія» від 28 грудня 2011 року №1676/23-4/37264702 встановлено відсутність факту передачі товарів та послуг від товариства до підприємств-покупців.

Водночас, даний Акт не містить інформації стосовно конкретних правочинів, укладених між ТОВ «Нова телевізійна група» та ТОВ «Санабрія».

Крім того, під час перевірки відповідачем не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій, а доказів нікчемності укладених правочинів відповідачем не надано.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова телевізійна група» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2012 №0001222220 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Ухвала виготовлена у повному обсязі 30.05.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.