Постанова № 39200119, 04.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2014 року 12:11 № 826/6852/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Шереметьєвій Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро"доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняза участю:

представників позивача: Горайчук С.М., Вертипорох Ю.В.,

представника відповідача: Мельник А.А.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04.06.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 10.06.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі також - відповідач) від 07.05.2014 №0003292204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2014 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що після переходу підприємства на спеціальний режим оподаткування, контрагентом позивача - ТОВ "Квітневе" через невиконання договірних зобов'язань було повернуто кошти за придбання позивачем сільськогосподарської продукції, в зв'язку з чим позивачем було подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість до декларації спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2013 року, в якому відображено коригування податкового кредиту до зменшення в сумі 90250,00 грн. Тому, відповідно до вимог Податкового кодексу України позивачем правомірно здійснено розподіл сум податку на додану вартість у податковій звітності, шляхом перенесення частки податкового кредиту із загальної податкової декларації з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість скороченої, та правомірно здійснено коригування, з урахуванням наданої відповідачем індивідуальної податкової консультації.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначається про обґрунтованість висновків перевірки щодо порушення позивачем порядку коригування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2013 року, оскільки повернуті позивачу ТОВ "Квітневе" кошти не є згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України невикористаними залишками, тому позивач не мав права переносити відповідні суми, пов'язані із поверненням цих коштів, до декларації спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2013 року, а повинен був відобразити суму коригування у відповідному рядку загальної декларації з податку на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Лоретта Агро" за грудень 2013 року, про що складено акт перевірки від 16.04.2014 №1561/26-56-22-04-04/37856886.

Не погодившись з висновками зазначеного акта перевірки, позивач подав до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві письмові заперечення від 25.04.2014.

Листом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 30.04.2014 №3986/26-56-22-04-15 позивача повідомлено про залишення висновків акта перевірки від 16.04.2014 №1561/26-56-22-04-04/37856886 без змін.

За наслідками перевірки, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2014 №0003292204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 112813,00 грн., в тому числі, 90250,00 грн. за основним платежем та 22563,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Листом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07.05.2014 №4137/10/26-56-22-04-15 позивача повідомлено, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем враховано показники уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2013 року до декларації з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій) (пункт 198.2). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий пункту 198.3, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну (пункт 201.1), яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

З матеріалів справи убачається, що між ТОВ "Лоретта Агро" (Покупець) та ТОВ "Квітневе" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 15.10.2013 №15/10 предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції - пшениці у кількості 171,892 тон, за ціною 3083,33 грн., на суму 530000,00 грн. (згідно з додатковою угодою від 15.10.2013 №1 до вказаного договору).

ТОВ "Квітневе" на користь позивача надано податкові накладні від 31.10.2013 №5/2 на суму 30000,00 грн., в тому числі, 5000,00 грн. ПДВ, та від 28.11.2013 №6/2 на суму 606000,00 грн., в тому числі, 101000,00 грн. ПДВ.

Згідно з банківською випискою за 28.11.2013 позивачем перераховано на користь ТОВ "Квітневе" 606000,00 грн., в тому числі, 101000,00 грн. ПДВ за с/г продукцію відповідно до договору від 15.10.2013 №15/10.

Як зазначив представник позивача, що також встановлено в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суму податку на додану вартість у розмірі 101000,00 грн. позивачем було включено до податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2013 року, що відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року від 18.12.2013 №9081780638.

У подальшому між ТОВ "Квітневе" та позивачем укладено додаткову угоду від 10.12.2013 №2 до договору купівлі-продажу від 15.10.2013 №15/10, якою розірвано зазначений договір у зв'язку із невиконанням продавцем договірних зобов'язань.

Листом від 11.12.2013 №46 позивач просить ТОВ "Квітневе" повернути перераховані кошти в сумі 541500,00 грн., в тому числі, 90250,00 грн. ПДВ, в зв'язку із розірванням договору.

Випискою з банківських рахунків позивача з 10.12.2013 по 16.12.2013 підтверджується, що ТОВ "Квітневе" повернуло 13.12.2013 позивачу 541500,00 грн. згідно з договором від 15.10.2013 №15/10, в тому числі, 20% ПДВ - 90250,00 грн.

ТОВ "Квітневе" видано позивачу розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 31.10.2013 №5/2 та від 28.11.2013 №6/2, які зареєстровані у встановленому порядку, що підтверджується відповідними квитанціями, якими відкориговані показники зазначених податкових накладних у сторону зменшення в зв'язку із поверненням коштів, зокрема, зменшено обсяги без урахування ПДВ, що оподатковуються за основною ставкою, у податковій накладній від 31.10.2013 №5/2 на -23216,67 грн., сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту - -4643,33 грн., та у податковій накладній від 28.11.2013 №6/2 на -451250,00 грн. та -90250,00 грн., відповідно.

Як встановлено під час перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з 01.12.2013 ТОВ "Лоретта Агро" зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування. Представники позивача підтвердили вказану обставину.

Відповідно до пункту 209.13 статті 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.15 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 46.5 статті 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У період, протягом якого позивачем було подано до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкові декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2013, форма та порядок їх подання встановлювались наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123", яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

ТОВ "Лоретта Агро" подано до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року від 17.01.2014 (0110 загальна) з додатками, податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року від 17.01.2014 (0121 спеціальна) в рядку 16.1 якої здійснено запис про зменшення податкового кредиту на 90250,00 грн., та до якої долучено, зокрема, розрахунок коригування сум податку на додану вартість, в якому також зазначено про коригування податкового кредиту в бік зменшення на 90250,00 грн., а також подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (01021), звітний (податковий) період - січень 2014 року, звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - грудень 2013 року, яким здійснено коригування податкового кредиту в бік його зменшення на 90250,00 грн., у зв'язку із поверненням ТОВ "Квітневе" позивачу коштів у розмірі 541500,00 грн. згідно з договором від 15.10.2013 №15/10, в тому числі, 20% ПДВ - 90250,00 грн. Вказані податкові декларації та уточнюючий розрахунок прийняті контролюючим органом, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями про їх прийняття.

В акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "Лоретта Агро" підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2013 року на 90250,00 грн.

Згідно зі статтею 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (пункт 192.1). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (підпункт 192.1.1 пункту 192.1). Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 192.3).

Відповідно до пункту "а" підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит - товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів. У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання (абзаци перший-третій).

Зі змісту акта перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення убачається, що висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження ним податку на додану вартість за грудень 2013 року на 90250,00 грн. ґрунтується на твердженнях контролюючого органу, що повернуті ТОВ "Квітневе" позивачу кошти не є невикористаними залишками, тому позивач не мав права переносити ці кошти до декларації спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2013 року, оскільки коригування податкового кредиту "до зменшення" необхідно було відобразити у рядку 16.1 Розділу ІІ "Податковий кредит" загальної декларації (0110 загальна) за грудень 2013 року.

У зв'язку із переходом із загального на спеціальний режим оподаткування, позивач звернувся до відповідача із запитом від 15.01.2014 в якому просив надати письмову податкову консультацію на предмет розподілу сум податку на додану вартість після переходу на спеціальний режим оподаткування та правильності його відображення у податковій звітності.

Листом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 14.02.2014 №1436/10/26-56-11-01-26 позивачу повідомлено, що у разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях. Тому, такий розподіл має бути відображений у податковій звітності платника шляхом перенесення частки податкового кредиту із загальної податкової декларації (вказується зі знаком "-" в рядку 16.2) з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість скороченої (вказується зі знаком "+" у рядку 12.2).

Водночас, відповідно до листа Міністерства доходів і зборів України від 26.04.2013 №1585/6/99-99-19-04-02-15-22 щодо порядку коригування податкового кредиту при переході платника податку на додану вартість на застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського господарства, суми податку на додану вартість, які були нараховані (сплачені) при придбанні товарів (послуг) в попередніх звітних періодах та включені до складу податкового кредиту таких попередніх звітних періодів, на дату переходу на спеціальний режим оподаткування залишаються невикористаними, мають бути розподілені на ті, які використовуються в сільськогосподарському виробництві (діяльності, на яку поширюється спеціальний режим оподаткування), та ті, які використовуються в іншій діяльності платника. Такий розподіл має бути відображений у податковій звітності за березень 2013 року шляхом перенесення частки податкового кредиту із податкової декларації з податку на додану вартість з позначкою "0110" (вказується зі знаком "-" в рядку 16.2) до податкової декларації з податку на додану вартість з позначкою "0121" (вказується зі знаком "+" до рядка 16.2).

Таким чином, в листі Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 14.02.2014 №1436/10/26-56-11-01-26 допущено описку в частині зазначення про перенесення частки податкового кредиту із загальної податкової декларації з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість скороченої у рядок 12.2.

Проте, не зважаючи на вказану помилку, суд погоджується з твердженням відповідача, викладеним в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що сума 90250,00 грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2013 року та повернута контрагентом позивача - ТОВ "Квітневе" в зв'язку з розірванням договору, не є невикористаними залишками, а тому позивач не мав права переносити вказану суму до декларації спеціального режиму оподаткування за грудень 2013 року. Водночас, за висновком суду, зазначена сума є попередньою оплатою позивачем товарів, яка була повернута постачальником отримувачу.

За змістом статті 192 Податкового кодексу України, при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг отримувач повинен зменшити суму податкового кредиту у такому періоді.

Як встановлено перевіркою, про що зазначено в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та підтверджується наявними у матеріалах справи податковими деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2013 року, додаючи до декларації спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2013 року від 17.01.2014 №9087930092 розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, позивачем заявлено до зменшення податкового кредиту у розмірі 90250,00 грн. у грудні 2013 року.

При цьому, випискою з банківських рахунків позивача з 10.12.2013 по 16.12.2013 підтверджується, що ТОВ "Квітневе" повернуло позивачу, в тому числі, суму податку на додану вартість в розмірі 90250,00 грн. - 13.12.2013, тобто саме у грудні 2013 року.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позивачем фактично зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 90250,00 грн. у тому ж періоді (у грудні 2013 року), у якому йому було повернуто постачальником суму попередньої оплати товару, що відповідає вимогам статті 192 Податкового кодексу України щодо зменшення отримувачем суми податкового кредиту за результатами податкового періоду, в якому сталась зміна суми компенсації їх вартості.

Відтак, відсутні підстави стверджувати про те, що позивачем було завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2013 року, внаслідок чого ним занижено податок на додану вартість за грудень 2013 року на 90250,00 грн., тому відповідні твердження відповідача, викладені в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, за висновком суду, є безпідставними, відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Щодо строку звернення позивача з позовом до суду, то суд зазначає, що позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07.05.2014 №0003292204 в межах строку давності 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на висновок суду про безпідставність тверджень відповідача, викладених в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2013 року на 90250,00 грн., адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 225,63 грн. (квитанція від 19.05.2014 №47-4455). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 225,63 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07.05.2014 №0003292204.

Судові витрати в сумі 225,63 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна