Ухвала суду № 39198482, 26.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 року м. Київ К/800/770/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,за участю секретаря:Руденко А.М.,за участю представників позивача:Левченка М.В.,відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 р.

у справі №826/12717/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверсал Лоджистік» (далі-позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 р., адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 р. № 0013371510, присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294, 00 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення - залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Фахівцями податкового органу було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 24.07.2013 р. № 561/1501/33594538.

У ході проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп. «б» п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного формування у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року показників, а саме рядку 21.2 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) на загальну суму 35 009 400,00 грн.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 р. №0013371510, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 43 761 966,25 грн., у тому числі 35 009 573,00 грн. - основний платіж, 8 752 393,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року (вх. № 9036012219 від 18.06.2013 р.), в якій значення рядка 24 декларації «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» відсутнє.

Крім того, ТОВ «Юніверсал Лоджистік» 22.07.2013 р. до ДПІ у Дарницькому районі подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року (вх. № 1300033863), у якій в рядку 21.2 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» задекларовано суму у розмірі 35 009 400,00 грн. Вказана сума позивачем була також відображена в рядку 21 податкової декларації за червень 2013 року (залишок від'ємного значення попереднього (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1+рядок 21.2+21.3).

До вказаної податкової декларації за червень 2013 року позивачем було надано відповідачу доповнення, яким було роз'яснено підстави включення суми у розмірі 35 009 400,00 грн. до рядка 21 та 21.2 вказаної декларації, а саме - те, що вказана сума була сформована за рахунок результатів діяльності ТОВ «Бест Стайл Груп», правонаступником якого відповідно до передавального балансу є позивач.

Так, судами було встановлено, що 23.04.2013 р. загальними зборами учасників ТОВ «Бест Стайл Груп» прийнято рішення про припинення ТОВ «Бест Стайл Груп» шляхом приєднання до позивача, яке оформлено протоколом № 5.

Відповідно до пп. 98.1.2 п. 98.1 ст. 98 Податкового кодексу України під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими.

Підпунктом 98.2.2 п. 98.2 ст. 98 Податкового кодексу України передбачено, що якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.

Як було встановлено судами у ході розгляду справи, протоколом від 26.06.2013 р. № 6 загальних зборів учасників ТОВ «Бест Стайл Груп» затверджено передавальний акт, відповідно до якого станом на 26.06.2013 р. ТОВ «Бест Стайл Груп» передав, а позивач прийняв майно, що належить ТОВ «Бест Стайл Груп» на праві приватної власності, всі майнові і немайнові права та обов'язки ТОВ «Бест Стайл Груп» у відповідності до вказаного балансу, зокрема, позивачу було передано у складі активів дебіторську заборгованість за розрахунками з бюджетом (податковий кредит) на 35 009 400, 00 грн.

У зв'язку з припинення своєї діяльності, ТОВ «Бест Стайл Груп» 10.06.2013 р. було подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП, передбачені діючим законодавством документи та заяву від 12.06.2013 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою 3-ПДВ згідно пп. «б» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, за результатами розгляду яких вони були задоволені податковим органом.

Зі змісту статуту позивача, у редакції від 26.06.2013 р., державна реєстрація нової редакції якого проведена 27.06.2013 р., вбачається, що позивач є правонаступником всього майна, майнових і немайнових прав та обов'язків ТОВ «Бест Стайл Груп» у зв'язку з приєднанням останнього.

Разом із тим, між сторонами виник спір стосовно наявності у правонаступника - позивача права на включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми невідшкодованих податків та зборів попередньої юридичної особи - ТОВ «Бест Стайл Груп».

Суди, попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивачем правомірно було включено та зазначено в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року залишок від'ємного значення попереднього (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 35 009 400, 00 грн. та зменшено податкові зобов'язання на зазначену суму.

При цьому суди вказали на той факт, що правомірність формування податкового кредиту ТОВ «Бест Стайл Груп» у сумі 35 009 400,00 грн. не заперечувалася відповідачем та встановлена у ході проведення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бест Стайл Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.10.2012 р. по 14.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 25.10.2012 р. по 14.06.2012 р., що відображено у довідці від 14.06.2013 р. №71/22-40/38464052.

За змістом п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 цієї ж статті, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм, а також встановлення факту приєднання ТОВ «Бест Стайл Груп» до позивача, який у відповідності 98.2.2 п. 98.2 ст. 98 Податкового кодексу України набув усіх прав і обов'язків підприємства, що реорганізувалось, у тому числі і права на податковий кредит, яке виникло у такого підприємства та зберігається за особою, до якої воно приєдналось, дозволили судам дійти обгрнунтованого висновку стосовно того, що сума спірного податкового кредиту, на підставі якої у ТОВ «Бест Стайл Груп» виникло від'ємне значення є для позивача залишком від'ємного значення попереднього податкового періоду, а відтак правомірно була відображена останнім у поданій до податкового органу декларації за червень 2013 року (вх. № 1300033863).

Відтак, при постановленні рішень про задоволення позовних вимог судами першої та апеляційної інстанцій було дотримано вимоги матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 р. у справі №826/12717/13-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.