Ухвала суду № 39198481, 19.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014 року м. Київ К/800/56502/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013 року

у справі №2а-5881/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-Сервіс»

до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Декор-Сервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013 року, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 25.04.2012 року №0000112200.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-Сервіс» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП «Захід-Торг» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року, призначеної на підставі 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідачем складено акт від 17.04.2012 року №44/22/30873549, яким встановлено порушення позивачем вимог ч.5 ст.203, ч. 1, 2 ст.215, ст.216, ч. 2, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, з ТзОВ «Декор-Сервіс» в лютому, березні та квітні 2010 року; - пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит на 56825 грн., в тому числі за лютий 2010 року на 24236 грн., за березень 2010 року на 8289 грн., за квітень 2010 року на 24300 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012 року №0000112200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 56825 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) 14206 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку щодо неправомірного прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Спірні правовідносини, на час їх виникнення, регулювалися наступними нормами Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надіслання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами (абзац другий пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012 року №0000112200 винесене відповідачем на підставі висновків акту позапланової перевірки, яку призначено відповідно до постанови слідчого слідчої групи - старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові у кримінальній справі №139-0637.

Наявності на момент винесення даного податкового повідомлення-рішення рішення суду у даній кримінальній справі, яке набрало законної сили, судами не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками про те, що прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 25.04.2012 року №0000112200, є передчасним, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає правильними судові рішення першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013 року у справі №2а-5881/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук