Ухвала суду № 39198388, 19.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014 року м. Київ К/800/53530/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 року

у справі №9773/12/2070

за позовом Державного підприємства «Теплоелектроцентраль-2 «Есхар»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державне підприємство «Теплоелектроцентраль-2 «Есхар» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 року, адміністративний позов задоволено, скасовано податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 17.08.2012 року №0000290043, №0000280043.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки Державного підприємства «Теплоелектроцентраль - 2» «Есхар», призначеної на підставі 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме на підставі постанови старшого слідчого по особливо важливим справам слідчого Управління державної податкової служби в Харківській області старшого лейтенанта податкової міліції Авруніна М. Ю. від 02.07.2012 року, відповідачем складено акт від 14.08.2012 року №302/43-010/30034023, яким встановлено порушення позивачем вимог: п.138.1., п. 138.8. ст. 138, п.144.1. ст. 144, пп. 145.1.5. п. 145.1. ст. 145, п. 146.1., п.146.3. п.146.11 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року у сумі 3 302,0 грн.; п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6., ст.198 та п. 199.1., п. 199.2. ст. 199 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 289 366,03 грн. за січень 2012 року.

На підставі акта перевірки 17.08.2012 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0000280043, яким ДП «Теплоелектроцентраль-2» «Есхар» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 4953,00 грн., з яких 3302,00 грн. - основний платіж, 1651,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); - №0000290043, яким ДП «Теплоелектроцентраль-2» «Есхар» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 434049,05 грн., з яких 289366,03 грн. - основний платіж, 144683,02 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача по взаємовідносинах із його контрагентом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг) підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, прийшов до висновку щодо неправомірного прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, однак з мотивів порушенням податковим органом норм Податкового кодексу України, які регулюють порядок його прийняття.

Згідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надіслання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами (абзац другий пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій податкові повідомлення-рішення від 11.06.2012 року №0000280043 та №0000290043 винесені відповідачем на підставі висновків акту позапланової перевірки, яку призначено відповідно до кримінально-процесуального закону.

Наявність на момент винесення даних податкових повідомлень-рішень рішення суду, яке набрало законної сили, винесеного за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої призначено податкову перевірку, судами не встановлена.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками про те, що прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень у даній справі, є передчасним, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Оскільки в недодержання ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає правильними судові рішення першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 року у справі №9773/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук