Ухвала суду № 39198387, 19.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2014 року м. Київ К/800/53843/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року

у справі №2а-14165/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сталекс»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сталекс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 11.06.2012 року №0000512202 та від 11.06.2012 року №0000502202.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СТАЛЕКС» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Крок» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, призначеної на підставі 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме на підставі постанови заступника начальника СВ ПМ СДПІ ВПП у місті Львові ДПС майора податкової міліції Бігуна В.П. від 12.04.2012 року по кримінальній справі №139-0447, відповідачем складено акт від 23.05.2012 року №2903/22-5/36509740, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у сумі 71 285,00 грн.; пунктів 201.4, 201.6 та 201.10 статті 201, пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 61 988,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.06.2012 року: №0000502202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 71 285,00 грн., у тому числі 71 285,00 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; - №0000512202, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 77 485,00 грн., у тому числі: 61 988,00 грн. - основний платіж, 15 497,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку щодо неправомірного прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Згідно із підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надіслання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами (абзац другий пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податкові повідомлення-рішення від 11.06.2012 року №0000512202 та №0000502202 винесені відповідачем на підставі висновків акту позапланової перевірки, яку призначено відповідно до кримінально-процесуального закону.

Наявність на момент винесення даних податкових повідомлень-рішень рішення суду, яке набрало законної сили, винесеного за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої призначено податкову перевірку, судами не встановлена.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками про те, що прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень від 11.06.2012 №0000512202 та №0000502202, є передчасним, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає правильними судові рішення першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року у справі №2а-14165/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук