Ухвала суду № 39198376, 28.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року м. Київ К/800/6811/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі - Ленінська МДПІ)

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013

у справі № 2а/1270/7505/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чейз" (далі - Товариство)

до Ленінської МДПІ

про визнання протиправними дій, висновків акту перевірки та зобов'язання вчинити дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Товариство звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії Ленінської МДПІ по проведенню зустрічної звірки позивача та складення акта від 17.07.2012 № 624/15-300/31260351 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Чейз» щодо підтвердження господарських правовідносин із платниками податків за травень 2012 року»;

визнати протиправними висновки цього акта;

зобов'язати відповідача поновити задекларовані Товариством суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за травень 2012 року шляхом їх внесення до Автоматизованої системи «Аудит».

Постановою названого суду від 01.11.2012 позов задоволено повністю з тих мотивів, що Ленінською МДПІ було порушено підстави та процедуру проведення оспорюваної звірки, а висновки оспорюваного акта не ґрунтуються на безпосередньому дослідженні податковим органом первинних документів платника.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправними дій Ленінської МДПІ щодо проведення вказаної звірки та щодо складення акта за результатами її здійснення; у цій частині позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що відповідні дії не породжують юридично значущих правових наслідків для платника; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, Ленінська МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та повністю відмовити у позові Товариства.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення зустрічної звірки взаємовідносин позивача з його контрагентами за травень 2012 року Ленінською ДПІ було складено акт від 17.07.2012 № 624/15-300/31260351 про неможливість проведення відповідної звірки, в якому водночас зазначено про відсутність у Товариства необхідних умов для ведення господарської діяльності в силу відсутності основних фондів, виробничих активів, технічного персоналу, а також про здійснення позивачем протиправної діяльності, що полягає у проведенні транзитних фінансових потоків на підставі штучно оформленого документообігу з метою сприяння іншим особам у створенні сприятливих наслідків в оподаткуванні.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження: дій службової особи податкового органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Відповідно до пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акту не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Як вірно зазначив апеляційний суд, проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Оскільки дії зі складення зазначених актів не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, то апеляційний суд цілком об'єктивно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Правильною є і надана апеляційним судом правова оцінка по епізоду відносно відображення Ленінською МДПІ результатів проведеної звірки в автоматизованій системі «Аудит».

Так, підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

За правилами пункту 86.1 статті 86 названого Кодексу результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Оскільки, як встановлено судами, відповідачем не проводилася перевірка Товариства та, відповідно, податкові повідомлення-рішення не приймалися, податкові зобов'язання не узгоджувались, то податковим органом було безпідставно внесено дані до АС «Аудит» про завищення Товариством податкових зобов'язань та податкового кредиту у квітні 2012 року.

З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов неспростовуваного доводами касаційної скарги висновку відносно обґрунтованості позовних вимог у відповідній частині.

У зв'язку з викладеним процесуальних підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного адміністративного суду зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 у справі № 2а/1270/7505/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько