Ухвала суду № 39198375, 14.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року м. Київ К/800/25605/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу компанії «Hakan Agro DMCC»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року

у справі № 2а-1570/4886/2011

за позовом компанії «Hakan Agro DMCC» (далі - позивач, компанія «Hakan Agro DMCC»)

до Міністерства економічного розвитку і торгівлі (далі - відповідач-1, Мінекономрозвитку України), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), Державної податкової служби України в Одеській області (далі - відповідач-3, ДПС України в Одеській області)

про визнання дій протиправними та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Компанія «Hakan Agro DMCC» звернулась у червні 2011 року до суду з адміністративним позовом до відповідачів про: визнання протиправними дії ДПА України в Одеській області щодо направлення пропозиції ДПА України про необхідність застосування до компанії «HAKAN AGRO DMCC» (Об'єднанні Арабські Емірати) спеціальних санкцій - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічного діяльності; визнання протиправними дії ДПА України по складанню та направленню на адресу Міністерства економіки України подання ДПА України вих. від 24.06.2010 року № 7432/5/22-6016, вх. 29.06.2010 року № 07/44755-10 в частині включення компанії «HAKAN AGRO DMCC» (Об'єднанні Арабські Емірати) до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічного діяльності; скасування наказу Міністерства економіки України від 02.08.2010 року № 958 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до іноземних суб'єктів господарської діяльності в частині застосування до компанії «HAKAN AGRO DMCC» (Об'єднанні Арабські Емірати) спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічного діяльності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач-1 та відповідач-3 у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначають, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважають касаційну скаргу позивача необґрунтованою, а тому просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Під час судового розгляду суд першої інстанції допустив заміну відповідачів на їх правонаступників: Міністерство економіки України на Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Державну податкову адміністрацію України на Державну податкову службу України та Державну податкову адміністрацію України в Одеській області на Державну податкову службу України в Одеській області.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.06.2010 року ДПІ у м. Іллічівську було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Квадро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 14.06.2010 року за № 1522/23-0302/01-32333912, яким зафіксовано, встановлені перевіркою, порушення ПП «Квадро» ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок ненадходження у законодавчо встановлені строки розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності валютної виручки від компанії «HAKAN AGRO DMCC» на суму 175 140, 00 дол. США за відвантажену муку об'ємом 417 630 кг., що вбачається з ВМД за № 000804 від 20.07.2008 року.

На підставі виявленої простроченої економічної заборгованості ДПА в Одеській області надано пропозиції до ДПА України щодо застосування спеціальних санкцій до компанії «HAKAN AGRO DMCC» відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у вигляді індивідуального режиму ліцензування.

Так, ДПА України 24.06.2010 року направлено подання за вихідним № 7432/5/22-6016 Міністерству економіки України щодо застосування спеціальних санкцій, відповідно до якого ДПА України згідно до Постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю» від 26.12.1995 року за № 1044 надала пропозиції про застосування спеціальних санкцій до резидента ПП «Квадро» та нерезидента компанії «HAKAN AGRO DMCC» (Об'єднанні Арабські Емірати).

Наказом Міністерства економіки України від 02.08.2010 року № 958 за порушення ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та відповідно до Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон № 959-XII), починаючи з 17.08.2010 року було застосовано до компанії «HAKAN AGRO DMCC» спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 2 Закону № 959-XII суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, зокрема, принципом верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України.

Приписами ст. 6 Закону № 959-XII встановлено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

Згідно ст. 32 Закону № 959-XII Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР встановлена вимога, згідно якої, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Відповідно до ст. 35 Закону № 959-XII суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Статтею 37 Закону № 959-XII встановлено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції, зокрема, застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Згідно п. 2.1. Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону № 959-XII (далі - Положення) індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економіки України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в ст. 4 Закону № 959-XII.

Приписами ст. 16 Закону № 959-XII визначено, що ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.05.2008 року між ПП «Квадро» та позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт за на поставку пшеничного борошна українського походження у відповідній кількості, умовами якого компанія «HAKAN AGRO DMCC» здійснює 100% передплату проти гарантії передплати, отриманої від АБ «Надра» до банку Банк де Коммерс де Пласман.

Крім того, судами встановлено, що відповідно до договору про надання банківської гарантії від 02.06.2008 року за № 084, додатку № 1 до договору та додаткової угоди від 04.07.2008 року № 1 Одеське РУ ВАТ КБ «Надра» за дорученням ПП «Квадро» надає гарантію повернення авансового платежу на суму 3 750 000 доларів США строком до 11.07.2008 року (додатковою угодою строк змінено на 25.07.2008 року) в забезпечення зобов'язань ПП «Квадро» на користь компанії «HAKAN AGRO DMCC». Гарантійним випадком по гарантії є не здійснення постачання товару ПП «Квадро» у відповідності з умовами контракту.

На виконання умов контракту від 05.06.2008 року компанією «HAKAN AGRO DMCC» на валютний рахунок ПП «Квадро» було зараховано грошові кошти у сумі 2 500 000,00 доларів США, а згідно платіжного доручення від 04.06.2008 року за № 1 05.06.2008 року на рахунок КБ «Надра» згідно договору про надання банківської гарантії від 02.06.2008 року за № 084 було перераховано 2 500 000,00 доларів США.

Проте вже 28.07.2008 року згідно листа банку Банк де Коммерс де Пласман грошові кошти у сумі 2 500 000,00 доларів США були повернуті по договору гарантії № 084 від 02.06.2008 року, як повернення передплати.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПП «Квадро» 20.07.2008 року відвантажило «HAKAN AGRO DMCC» пшеничне борошно у кількості 416 706 кг. на суму 175 140,00 доларів США, а отже строк повернення валютної виручки з урахуванням 180 денного терміну спливає 21.01.2009 року. Однак, ані 21.01.2009 року, ані пізніше позивачем не було перераховано на валютний рахунок ПП «Квадро» валютні кошти за контрактом № 069/3482/08, тим самим компанією «HAKAN AGRO DMCC» порушено норми чинного законодавства, зокрема, ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що і слугувало підставою для застосування до нього індивідуального режиму ліцензування.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставним твердження позивача щодо відсутності поставки за вищезазначеним контрактом, оскільки судами попередніх інстанцій при дослідженні ВМД за № 500060740/8/000804 від 20.07.2008 року встановлено, що умовами поставки товару є FOB, за якими поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження (м. Одеса), а також, на ВМД проставлений відтиск печатки типу 2 з позначкою Е (експорт) та датою 16.07.2008 року, який підтверджує, що вантаж 16.07.2008 року взято під митний контроль, а тому будь-яке розпорядження ним ПП «Квадро» є неможливим.

При цьому відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Крім того, судами встановлено, що листом Південної митниці повідомлено, що товар «борошно з м'якої пшениці та полби першого ґатунку білого кольору з жовтим відтінком згідно ГСТУ 46/004-99, призначене для виробництва хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів», вказаний у ВМД від 20.07.2008 року за № 500060740/8/000804 було вивезено за межі митної території України на судні МAERSK ANTWERP 23.07.2008 року.

Разом з тим, факт порушення ПП «Квадро» ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні контракту від 26.05.2008 року за № 069/3482/08 встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 року у справі № 2а-8065/10/1570, а вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 06.12.2010 року у справі за № 1-294/2010 ОСОБА_4, який займав посаду заступника директора з комерційної роботи, а з 10.06.2008 року посаду директора ПП «Квадро», визнано винним в умисному ухиленні від повернення в Україну в передбачені законом строки виручки в іноземній валюті в особливо великому розмірі від реалізації на експорт товарів.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку що компанія «HAKAN AGRO DMCC» в порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не перерахувала виручку резидента - ПП «Квадро» у іноземній валюті на його валютний рахунок у граничний строк 180 календарних днів з дати митного оформлення за експортовані товари за зазначеним контрактом.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій вірно дана оцінка обставинам справи та зроблено беззаперечний висновок, що дії ДПА України в Одеській області щодо направлення пропозиції ДПА України про необхідність застосування до позивача індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічного діяльності, ДПА України по складанню та направленню на адресу Міністерства економіки України подання в частині включення «HAKAN AGRO DMCC» до переліку суб'єктів, до яких необхідно застосувати спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічного діяльності та оскаржуваний наказ Міністерства економіки України є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Положенню, а тому правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог компанії «HAKAN AGRO DMCC».

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу компанії «Hakan Agro DMCC» - відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року у справі № 2а-1570/4886/2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно