Ухвала суду № 39197031, 24.04.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/5770/2014

Головуючий у 1 інстанції: Колдіна О.О.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі - Калініній Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

24 грудня 2013 року ПАТ «Київенерго» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просив стягнути з нього на свою користь 11 968, 63 грн. боргу за недообліковану електроенергію за актом порушень, вирішити питання про розподіл судових витрат. Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1. 20 грудня 2012 року при перевірці стану електроустановки споживача представниками ПАТ «Київенерго» було виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю споживача, без укладення відповідного договору, про що було складено акт порушень № 110966. 13 березня 2013 року відбулось засідання комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією для населення, де було встановлено, що акт складено правомірно. Проведено розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушенням Правил користування електричною енергією для населення і визначена сума, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 в розмірі 11 968,63 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2014 року позов ПАТ «Київенерго» задоволено і стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» (рахунок із спеціальним режимом використання № 26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) суму коштів за актом порушень в розмірі 11 968, 63 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

21 березня 2014 року представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказав, що ОСОБА_1 не проживає у будинку АДРЕСА_1 останні 7 років, оскільки будинок внаслідок пожежі зруйнований на 90 %, відключений від усіх комунікацій, для життя не придатний. Також апелянт вказав, що починаючи з 2000 року у ПАТ «Київенерго» особовий рахунок за ОСОБА_1 не значиться, договору на постачання електричної енергії укладено не було, будь-які засоби обліку електроенергії відсутні. Апелянт звертає увагу колегії суддів на ту обставину, що ОСОБА_1 з 17 грудня 2012 року по 25 лютого 2013 року перебував у лікарні, а тому не міг бути присутнім при складанні Акту про порушення, хоча в ньому є відмітка про те, що він від підпису відмовився. На думку апелянта, розрахунок обсягу та вартості електроенергії, яка не облікована внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, є сумнівним і містить ознаки фальсифікації.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник ПАТ «Київенерго» за довіреністю - Соляник Ю.В. апеляційну скаргу просила відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 є власником частини будинку АДРЕСА_1, даний будинок є частково зруйнованим і в ньому постійно ніхто не проживає.

20 грудня 2012 року представниками ПАТ «Київенерго» при перевірці стану електроустановки було виявлено самовільне підключення електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 до електричної мережі, що не є власністю споживача, без укладення відповідного договору. Акт порушень № 110966 складений комісією з трьох осіб: електромонтера ОСОБА_3, контролера ОСОБА_5 та контролера ОСОБА_6 та за участю свідка ОСОБА_7 і відповідає вимогам Правил користування електричною енергією для населення.

ОСОБА_1 не був присутнім при складанні представниками енергопостачальної організації акту порушень в зв'язку з його перебуванням на лікуванні.

Під час складання акту порушень комісією з пояснень свідка ОСОБА_7, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, було встановлено, що зазначене підключення вчинено ОСОБА_1, про що членами комісії була складена відповідна пояснювальна записка.

З протоколу № 362 засідання Комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією для населення та умов договорів про користування електричною енергією вбачається, що засідання по розгляду акту № 110966 було проведено за участі представника ОСОБА_1

За результатами розгляду акту порушень № 110966 від 20 грудня 2012 року комісією прийнято рішення про правомірність складання даного акту.

Відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною, енергією була розрахована вартість не облікованої електричної енергії, яка відповідно до розрахунку, наданого позивачем становить 11 968,63 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 допустив самовільне підключення електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 до електричної мережі, що не є його власністю, а тому зобов'язаний відшкодувати вартість електроенергії, спожитої з порушенням Правил користування електричною енергією населенням.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

На підставі Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки.

Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією (п. 48 Правил).

Пунктом 53 Правил визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених п. 35 Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, ОСОБА_1 має довести відсутність своєї вини у завданнні ПАТ «Київенерго» шкоди. Відповідач, як зазначав позивач, порушив Правила користування електричною енергією для населення - безобліково користувався електроенергією, про що складено відповідний акт.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Акт порушень № 110966 складено у відсутність ОСОБА_1 Наявність у акті відмітки про те, що ОСОБА_1 від підпису відмовився на дійсність акту порушень № 110966 не впливає, викладених у ньому обставин порушення споживачем ПКЕН не спростовує, акт є дійсним відповідно до п. 53 Правил.

Будь-яких інших зауважень до акту як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи відповідачем і його представником не вносилося.

Посилання апелянта на те, що будинок внаслідок пожежі зруйнований на 90 %, відключений від усіх комунікацій, для життя не придатний, електроприлади у ньому відсутні, колегія суддів до уваги не приймає, так як належних і допустимих доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надано. Додана до апеляційної скарги довідка Самостійної державної пожежної частини № 15 не є належним підтвердженням вказаних обставин, оскільки з неї не вбачається, що будинок на 90 % зруйнований, а також невідома дата складання вказаної довідки.

Також апелянтом не було надано належних і допустимих доказів того, що розрахунок обсягу та вартості електроенергії, яка не облікована внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, є сумнівним і містить ознаки фальсифікації, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Не спростовують висновків суду першої інстанції посилання апелянта на те, що починаючи з 2000 року у ПАТ «Київенерго» особовий рахунок за ОСОБА_1 не значиться, договору на постачання електричної енергії укладено не було, будь-які засоби обліку електроенергії відсутні, так як ПАТ «Київенерго» заявлено вимоги саме про стягнення вартості електроенергії, спожитої з порушенням Правил користування електричною енергією для населення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2014 року є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції не впливають.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2004 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді