Ухвала суду № 39196538, 03.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1072/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо відмови у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 752,15 грн.; стягнути з Державного бюджету України на її користь суму безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 752,15 грн. та суму сплаченого судового збору і витрат, пов'язаних з розглядом справи, на загальну суму 247,05 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 позов задоволено частково: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові подання про повернення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ріпкинським РВ УМВС України у Чернігівській області 23.09.2011) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна - у розмірі 752 грн. (сімсот п'ятдесят дві) грн. 15 коп., сплаченого згідно квитанції №6/11 від 31.01.2014; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачами подано апеляційні скарги, в яких вони просять оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 31.01.2014 між ОСОБА_3 (продавцем) і позивачем, ОСОБА_2 (покупцями), укладено договір купівлі-продажу двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі за №264 (а.с.6-7).

Відповідно до умов цього договору загальна ціна придбаної позивачем квартири становила 75214, 83 грн.

Перед укладенням вищезазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна у розмірі 1% від вартості придбаного нею житла, а саме: 752, 15 грн., що підтверджується квитанцією №6/11 від 31.01.2014 (а.с.15).

31.01.2014 позивач зареєструвала право власності на належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та одержала витяг про державну реєстрацію права власності № 17140743, номер запису про право власності - 10515427 (а.с.8).

11.03.2014 позивач, будучи зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, - звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо повернення сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 752,15 грн., надавши відповідний перелік документів, які підтверджують факт придбання нею квартири, реєстрацію права власності на нерухоме майно, сплату збору, а також довідку Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с.9).

Однак, листом за №5563/02 від 21.03.2014 управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові відмовило позивачу у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, посилалось на відсутність для цього правових підстав та відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно (а.с.10).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що жодної неправомірності дій, що виразилися у наданні позивачу відмови у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (викладеної у листі за №5563/02 від 21.03.2014) з боку управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові не вбачається, однак, враховуючи необхідність повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд першої інстанції вважає можливим вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові подати до управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові відповідне подання про повернення позивачу помилково сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (752,15 грн.).

Апелянти у своїх скаргах зазначають, що управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові правомірно відмовило позивачу у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки відсутня інформація щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно.

Колегія суддів вважає доводи апелянтів необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають його вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Аналогічна норма міститься в п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740.

Згідно з п 8 статті 2 вказаного Закону об'єктом оподаткування для платників збору визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Відповідно до пункту 10 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на обов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно встановлюються ставки збору на рівні 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Враховуючи викладене, колегія суддів звертає увагу, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки: громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, та громадяни, які придбавають житло вперше.

Відповідно пункту 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Колегія суддів звертає увагу, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла.

Питання стосовно механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, - було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше, однак, ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.00 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

Таким чином, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм - не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, а тому саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» №22074 від 27.02.2014 (а.с.11) позивач станом на 31.12.2012 не мав зареєстрованого права власності на об'єкти нерухомості (а.с.11).

Також згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.04.2014 у позивача будь-яке інше нерухоме майно, крім придбаної квартири в АДРЕСА_1, відсутнє (а.с.38-39).

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, відповідачами не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач дійсно вперше придбав житло (за договором купівлі-продажу від 31.01.2014) та при оформленні документів безпідставно (помилково) сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ними майна, а тому ОСОБА_2 має право на повернення суми помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 752,15 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно з п. 39 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, - органи державної влади, а також органи місцевого самоврядування, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), інших надходжень бюджету. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 № 106, Пенсійний фонд України зазначено в переліку органів, що контролюють справляння надходжень бюджету при купівлі - продажу нерухомого майна.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №43 органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за №1000/7288 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону, суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.

Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно із додатком до постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові із заявою про повернення сплаченого нею збору, однак, у поверненні таких коштів останнім відмовлено листом № 5563/02 від 21.03.2014.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що зважаючи на відсутність в органів Пенсійного фонду України в силу незалежних від них обставин можливості зробити самостійний і беззаперечний висновок про придбання позивачами житла вперше, судом першої інстанції вірно зобов'язано відповідача сформувати та подати до органу Державної казначейської служби в м. Чернігові подання про повернення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ріпкинським РВ УМВС України у Чернігівській області 23.09.2011) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна - у розмірі 752 грн. (сімсот п'ятдесят дві) грн. 15 коп., сплаченого згідно квитанції №6/11 від 31.01.2014.

Що стосується витрат, які просить позивач стягнути з Державного бюджету України на її користь в сумі 64,35 грн. за отримання довідки КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» №22074 від 27.02.2014, то зазначені кошти не надходили до бюджету та сплачувалися позивачем в якості плати за послуги, надані окремим господарюючим суб'єктом, а тому не підлягають поверненню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтами не надано до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.