ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 822/1012/14
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.
при секретарі: Лукашик М.О.
за участю представників сторін:
позивача - Підопригора Н.В., представник на підставі довіреності
відповідача - Ланчук Т.В., представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Поділля-Трансбуд" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення , -
В С Т А Н О В И В :
У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Поділля-Трансбуд» звернулось до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги викладені в апеляційній скарзі та просила їх задовольнити.
Представник позивача заперечувала проти задоволенні апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі ст.76 і п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України працівниками Кам'янець-Подільскої ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, результати якої оформлені актом №146/22-09-22-03/33468780 від 11.12.2013 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 року №0004212203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 100432,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 66955,0 грн. і штрафними санкціями в сумі 33477,50 грн.
До подання позовної заяви до суду податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 року №0004212203 оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області та Міністерства доходів та зборів України ДПА України і залишене без змін рішеннями від 28.01.2014 року та 03.03.2014 року.
Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті камеральної перевірки №146/22-09-22-03/33468780 від 11.12.2013 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 192.2 ст. 192, п. 198.6 ст.198, п.200.1 і п.200.2 ст.200 ПК України та п.б розділу І, п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 розділу II, п.1 розділу ІІІ, п.1 розділу IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 року №1340, та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2013 року на 66955,0 грн. за рахунок не відображення в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року в розділі 1 - коригування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 8357,0 грн., в розділі 2 - податкових накладних, виписаних постачальниками на суму 58709,0 грн.
04 листопада 2013 року позивач подав в електронному вигляді податкову декларацію з ПДВ з додатками за жовтень 2013 року зі статусом «звітна», в якій задеклароване податкове зобов'язання в сумі 73763,0 грн. та податковий кредит в сумі 11508,0 грн., та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року.
20 листопада 2013 року позивач подав в електронному вигляді податкову декларацію з ПДВ з додатками за жовтень 2013 року зі статусом «нова звітна», задекларувавши податкове зобов'язання в сумі 115701,0 грн. та податковий кредит в сумі 70180,0 грн., та реєстр виданих та отриманих податкових накладних. Реєстр виданих та отриманих податкових за жовтень 2013 року зі статусом «нова звітна» не прийнятий Міністерством доходів та зборів у зв'язку з допущеними помилками, що підтверджується копією квитанції №1 від 20.11.2013 року.
Порівнюючи під час камеральної перевірки податкової звітності позивача дані декларації з ПДВ з додатками за жовтень 2013 року від 20.11.2013 року, уточнюючого розрахунку з ПДВ за листопад 2013 року від 28.11.2013 року з даними реєстру виданих та отриманих податкових за жовтень 2013 року від 04.11.2013 року, відповідач встановив розбіжності в сумі податкового кредиту в розмірі 66955,0 грн. Зазначена розбіжність стала фактичною підставою для висновків перевіряючих щодо завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2013 року та, відповідно, заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті за жовтень 2013 року, на 66955,0 грн.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції вказав, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених накладних та виявлені під час камеральної перевірки розбіжності даних податкової звітності є підставою для складання відповідних висновків про необхідність проведення документальної перевірки платника податків, а не підставою для позбавлення такого платника права на формування податкового кредиту без перевірки факту здійснення господарських операцій, за наслідками яких сформований такий податковий кредит.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.
27.12.2013 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004212203, яким за порушення п. 192.2 ст. 192, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 6 розділу І, п.2.1, п.2.2, п.2.3, п. 2.4, п.2.5 розділу ІІІ, п1 розділу ІV «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 100432, 5 грн., з яких 66955 грн. за основним платежем та 33477,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Так, податковим органом за результатами перевірки встановлено розбіжності в звітності позивача, зокрема між показниками податкової декларації з ПДВ (нова звітна від 20.11.2013 року) за жовтень 2013 року та копії записів в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (від 04.11.2013 року) за жовтень 2013 року.
В силу п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Згідно з п. 10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.201 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Відповідно до Податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2013 року платником задекларований податковий кредит в сумі 70180 грн. В електронному реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображено отримані від постачальників податкові накладні на суму 11508 грн. У розділі 2 копії записів в реєстрі податкові накладні на суму 58598 грн. та постачальники не відображені.
Таким чином, як вірно встановлено податковим органом, оскільки в копіях записів в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року відсутні номера, дати, контрагенти - постачальники (назви), що надали податкові накладні на суму 58598 грн., тому у TOB «БК «Поділля - Трансбуд» відсутні підстави для відображення в Податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року ПДВ у відповідній сумі.
Також в ході перевірки податковим органом встановлено, що TOB «БК «Поділля- Трансбуд» в Податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року проведено коригування податкового зобов'язання на (-) 8357 грн. У розділі 1 копії записів в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року не відображено по якому саме контрагенту - постачальнику та якій податкові накладній проведено зменшення кількісних показників та зменшення ПДВ в сумі 8357 грн.
Таким чином є правильними висновки податкового органу, що у податковій звітності з ПДВ, а саме в копії записів в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року не відображений контрагент - постачальник, по якому зменшено ПДВ в сумі 8357 грн., тому у TOB «БК «Поділля-Трансбуд» відсутні підстави для коригування податкового зобов'язання у Податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року ПДВ у відповідній сумі.
Крім того, згідно з п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Таким чином позивач згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, повинен був провести відповідні коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2013 року і в копіях записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013, шляхом подання до податкового органу електронної копії реєстру з відміткою «До Декларації з ПДВ звітна нова».
TOB «БК «Поділля-Трансбуд» самостійно виявлені помилки при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту у жовтні 2013 року у податковій звітності - в копіях записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року не відобразив та до закінчення граничного терміну подання податкової звітності з ПДВ до податкового органу електронну копію записів у реєстрах з відміткою «До декларації з ПДВ звітної нової не подав».
Стосовно того, що позивачем надсилався реєстр виданих та отриманих податкових накладних, проте податковим органом він не був прийнятий, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
У п. 7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, визначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Пунктом 7.6 Інструкції визначено, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Так, у квитанції 1, яка була надіслана платнику у результаті подачі реєстру виданих та отриманих податкових накладних, позивача було попереджено про те, документ не прийнятий та при необхідності потрібно виправити документ та відправити його знову (а.с. 135), проте вказаних дій позивачем не було виконано, у зв'язку з чим у подальшому і виникли встановлені податковим органом розбіжності в податковій звітності.
Крім того, судом першої інстанції у своєму рішенні зроблено висновок, що відповідач надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення, безпідставно позбавивши його права на податковий кредит в сумі 66955,0 грн., сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які підтверджують факт придбання товарів.
Суд апеляційної інстанції вважає вказаний висновок неправильним, оскільки суд першої інстанції не мав можливості співставити податкові накладні із загальним реєстром виданих та отриманих податкових накладних та ідентифікувати, що саме цей реєстр виданих та отриманих податкових накладних направлявся відповідачу.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки податковий орган правомірно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області задовольнити повністю .
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Поділля-Трансбуд" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати, прийняти нову постанову.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "12" червня 2014 р.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Ватаманюк Р.В.
Сторчак В. Ю.
Судове рішення № 39195978, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/1012/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: