Ухвала суду № 39195613, 11.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/286/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якій просить визнати дії відповідача відносно позивача неправомірними, визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року № 0000011701.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені в акті перевірки від 25.12.2013 року № 37/23-00-17-0110 висновки є законними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням Міндоходів у Черкаській області проведена невиїзна документальна перевірка платника податків - громадянина України ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2, за результатами якої було складено акт перевірки від 25.12.2013 року № 37/23-00-17-0110.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статей 249, 262, 264 Митного кодексу України, Закону України «Про Митний тариф України» № 2371-ІІІ від 05.04.2001 року при визначенні суми ввізного мита згідно ставок ввізного мита, статей 8, 17, 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» № 2097-ХІІ від 05.02.1992 року, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України" № 1041 від 03.12.2008 року.

Вказані порушення призвели до заниження податкового зобов'язання за ввізним митом та податком на додану вартість, визначеного позивачем за МД від 06.04.2011 року № 902000013/2011/570062 на загальну суму 7770 грн. 26 коп.

На підставі акту перевірки від 25.12.2013 року відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року № 0000011701, згідно якого сума податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України громадянами, становить 6777 грн. 56 коп., у тому числі за основним платежем 5342 грн. 05 коп. та за штрафними санкціями 1335 грн. 51 коп.

Матеріалами справи встановлено, що 06.04.2011 року через Львівську митницю ОСОБА_4, як уповноваженою особою позивача, на адресу останнього ввіз автомобіль «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», з наданням як підстави для ввезення - інвойс від 25.03.2011 року № 0800311, виданого компанією «Autobedrijt Peeters BV» на ім'я Poshuhov Vitalij. Відповідно до даного інвойсу, вартість вищезазначеного транспортного засобу «VOLKSWAGEN» становить 1600 євро. Вказаний рахунок було надано Черкаській митниці при здійсненні декларування автомобіля за МД № 570062 від 06.04.2011 року.

Митницею було здійснено перевірку автентичності документів, на підставі яких було ввезено автомобіль, шляхом направлення запиту до митних органів Нідерландів через Державну митну службу.

Згідно відповіді, наданої митним інформаційним центром Нідерландів від 17.04.2013 року № DIC_2011_03230, доведеного до Черкаської митниці листом Державної митної служби України № 20/1-11/02160 від 03.03.2012 року, компанія «Autobedrijt Peeters BV» видала інвойс від 25.03.2011 року № 0800311, відповідно до якого транспортний засіб «VOLKSWAGEN TRANSPORTER (номер кузова НОМЕР_3)» придбаний за 4000 євро, що підтверджується відповідними документами, наданими митними органами Нідерландів.

Шляхом порівняння відомостей, зазначених у митній декларації та документах, що надавались Heltyrjv (як уповноважена особа позивача, довіреність ВРЕ 579063 від 21.03.2011 року) під час митного оформлення (інвойси, платіжні документи) із даними, отриманими від митних органів Королівства Нідерланди, був здійснений розрахунок митної вартості автомобіля, сума якої за МД № 570062 від 06.04.2011 року становить 45131 грн. 17 коп.

Виходячи з встановленої митної вартості, відповідачем розраховані суми митних платежів, які повинні були сплачуватись до Державного бюджету України при митному оформленні транспортного засобу, ввезеного на митну територію України ОСОБА_4 (як уповноважена особа позивача, довіреність ВРЕ 579063 від 21.03.2011 року) по МД № 570062 від 06.04.2011 року: мито - 3035 грн. 26 коп. та ПДВ - 6777 грн. 56 коп.

Крім того, судом апеляційної інстанції взято до уваги постанову Апеляційного суду Черкаської області від 04.09.2013 року у справі № 33/793/189/13, згідно з якою апеляційну скаргу Черкаської митниці Міндоходів залишено без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.08.2013 року щодо ОСОБА_4 без змін, якою провадження по справі за порушення митних ОСОБА_4 за частиною 1 статті 483 МК України закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

У відповідності до ст. 41 Митного кодексу України встановлено форму митного контролю у вигляді перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Статтею 69 Митного кодексу України зазначено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів та транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Згідно пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завишення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

У відповідності до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.4 Постанови Кабінету міністрів України № 80 від 01.02.2006 року «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» обов'язковими до подання митному органу є рахунок (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару.

Статтею 259 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладені обставини у взаємозв'язку з проаналізованими нормами законодавства, колегія суддів вважає, що висновок відповідача про порушення декларантом вимог митного законодавства щодо декларування вартості товару, в результаті чого занижено митні платежі, є вірним, а тому донарахування податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями є правомірним.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.06.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й.Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.